КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ
Справа № 2-а-859/11
19 травня 2011 року м. Макіївка
Суддя Кіровського районного суду міста Макіївка Донецької області ОСОБА_1, розглянувши в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та покладання зобов'язання здійснити нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог закону,
21 квітня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області про визнання бездіяльності незаконною та покладання на відповідача зобов'язання здійснити нарахування і виплату їй підвищення до пенсії як дитині війни, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її права на отримання належних за законом соціальних виплат.
Посилаючись на порушення її конституційних прав на належний соціальний захист, позивачка просить суд зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року і з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області, яке належним чином було повідомлене про відкриття скороченого провадження по адміністративній справі і отримало копію позовної заяви та доданих до неї документів, не надало до суду у встановлений частиною сьомою статті 183-2 КАС України строк свої заперечення проти позову.
У письмових запереченнях відповідач, не визнаючи позовні вимоги унаслідок їх безпідставності, стверджував про правомірність своїх дій з посиланням на призупинення і скасування в установленому законом порядку дії статті 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" та на нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими у 2007-2008-2009 роках та з 1 січня 2010 року підвищення до пенсії дітям війни встановлені у твердих розмірах, на відсутність бюджетних коштів для реалізації програми з доплат дітям війни відповідно до вимог закону. Вважає, що посадові особи районного управління Пенсійного фонду України діяли у відповідності з чинним законодавством, законні інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
Позивачкою ОСОБА_2 при пред"явленні адміністративного позову надано суду медичні документи, які засвідчують, що за станом її здоров"я причини пропуску звернення у період з 09 липня 2007 року мають об"активний та незалежний від позивачки характер, у зв"язку з чим, суд визнає причину для поновлення строку звернення за зазначений період поважною.
Позовні вимоги ОСОБА_2 про захист порушеного права з 9 липня 2007 року підлягають розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Приписами Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1V "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон № 2195-1V), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлений правовий статус дітей війни та визначені основи їх соціального захисту, гарантована їх соціальна захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної допомоги. Дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
В частині шостій цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За даними паспорту серії ВА № 714317, виданого Кіровським районним відділом Макіївського міського управління ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_2 народилась 29 жовтня 1935 року, є громадянкою України.
Правовий статус позивачки як дитини війни підтверджено пенсійним посвідченням зареєстрованим управлінням праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради.
У пункті 12 статті 71 від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та в статті 111 цього Закону визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті шостої Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-1V "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і текст статті шостої викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".
На виконання вимог Закону 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до пункту восьмого якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн.
Між тим Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема: пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена у новій редакції.
Відповідно до вимог статті 152 Конституції України, статті 73 Закону "Про Конституційний Суд України" та пункту 5 зазначених Рішень положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність та не підлягають застосуванню. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що є неконституційними.
Таким чином, відповідні норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з 9 липня 2007 року та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 22 травня 2008 року втратили чинність, унаслідок чого відновлена попередня редакція статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої пенсія такій категорії осіб підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Положення Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-V "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не містять відомостей щодо встановлення розміру підвищення до пенсії дітям війни, а також призупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Положення Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VІ "Про Державний бюджет України на 2010 рік" не містять відомостей щодо встановлення розміру підвищення до пенсії дітям війни, а також призупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
На протязі спірного періоду за даними управління доплата ОСОБА_2 до пенсії як дитині війни нараховувалась і виплачувалась щомісячно на підставі наведених нормативно-правових актів і у твердому розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
Між тим згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановленні цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
У частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п'ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року норми статті 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни".
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, суд дійшов висновку, що відповідачем -управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області ласті не надано достовірних, беззаперечних доказів правомірності своєї бездіяльності щодо нездійснення належних позивачці виплат підвищення пенсії як дитині війни. Такою протиправною бездіяльністю посадових осіб відповідача в зазначений період були порушені встановлені законом і Конституцією України права і законні інтереси ОСОБА_2
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Розмір мінімальної пенсії за віком за чинним законодавством визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-1V "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відсутність іншого нормативно-правового акту, який встановлював би величину мінімального розміру пенсії за віком для визначення розмірів пенсій за іншими законами чим зазначений, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Враховуючи викладене, суд визнає, що вимоги ОСОБА_2 про виплату їй підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України "Про соціальний захист дітей війни", починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати у виді судового збору. Приймаючи до уваги, що відповідач є державною установою, суд вважає можливим у відповідності до положень статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", суд
Пропущений ОСОБА_2 з поважних причин строк звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права поновити.
Адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області задовольнити.
Визнати бездіяльність щодо нездійснення належних соціальних виплат незаконною та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області провести ОСОБА_2 нарахування і виплату з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 1 січня по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року щомісячно підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої в частині 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням фактично отриманих сум.
Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області зобов'язаний виконати постанову негайно.
Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з моменту отримання її копії.
Суддя: