Рішення від 05.05.2011 по справі 2-510/11

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-510/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 травня 2011 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючий суддя Ситенко А.І.

при секретарі Розсохи О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням подружнього життя і неможливістю збереження сім'ї.

У судовому засіданні представник позивачки -ОСОБА_3, який діє на підставі довеності, посвідченої віце-консулом Генерального консульства України в ОСОБА_3 держави Італія підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені позивачкою у заяві, та зазначив, що з 11 березня 1994 року позивачка перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин і поведінки у сім'ї, у зв'язку з чим між ними виникали суперечки, які призвели до втрати почуття любові. З травня 2006 року вони припинили шлюбні відносини, з цього часу мешкають окремо за різними адресами, не ведуть спільне господарство і фактично не спілкуються між собою. За час окремого проживання позивачка дійшла висновку, що примирення між нею та чоловіком та подальше подружнє життя стало неможливим, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них.

Посилаючись на наведені обставини, представник позивачки просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, на зміні її прізвища на дошлюбне -Білоцерковець позивачка не наполягає.

Відповідач ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, зазначивши, що дійсно шлюбні відносини з позивачкою були припинені у травні 2006 року у зв'язку з різними, не співпадаючими поглядами на подружнє життя. Проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Білоцерковець) зареєстрували шлюб 11 березня 1994 року у Макіївському міському відділі реєстрації актів цивільного стану, про що в книзі реєстрації актів про одруження 11 березня 1994 року зроблено запис за № 510. Подружжя має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, 9 березня 1998 року, які проживають разом з позивачкою.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою статті 112 СК України, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з травня 2006 року припинили шлюбні відносини, не проживають однією сім'єю та не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились недружні взаємовідносини, сторони не має наміру зберегти сім'ю.

Враховуючи викладене, суд визнає, що надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно до положень статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, збереження їх сім'ї є неможливим та суперечить їх інтересам. Заява відповідає дійсній волі дружині, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Позивачка не наполягає на відновленні її дошлюбного прізвища та компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 110-112 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище -Білоцерковець) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 11 березня 1994 року у Макіївському міському відділі реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 510, розірвати.

За вибором позивачки її прізвище -ОСОБА_2 залишити без зміни.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

З оригіналом згідно

Оригінал рішення знаходиться

в матеріалах цивільної справи № 2-510/11

Рішення набрало законної сили

16 травня 2011 року

Суддя А.І. Ситенко