Рішення від 31.01.2011 по справі 2-194/11

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-194/11

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2011 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючий суддя Ситенко А.І.

при секретарі Розсохи О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням подружнього життя і неможливістю збереження сім'ї.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалась на факти і обставини, викладені у заяві, та зазначила, що з 19 грудня 1992 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання подружніх взаємовідносин і поведінки у сім'ї, у зв'язку з чим між ними виникали суперечки, які призвели до втрати почуття любові. З квітня 2010 року вони припинили шлюбні відносини, з цього часу мешкають за однією адресою, однак спільне господарство не ведуть і фактично не спілкуються між собою. За час припинення сімейних відносин вона дійшла висновку, що примирення між ними та подальше подружнє життя стало неможливим, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, на зміні її прізвища на дошлюбне -Євсеєнко не наполягає.

Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та не повідомив про причини неявки, у зв'язку з чим за згодою позивачки суд відповідно до правил частини 1 ст. 224 ЦПК України розглядає справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження на підставі наявних у ній доказів, з дотриманням вимог, встановлених законом.

Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Євсеєнко) зареєстрували шлюб 19 грудня 1992 року у Макіївському міському відділі реєстрації актів цивільного стану, про що в книзі реєстрації актів про одруження 19 грудня 1992 року зроблено запис за № 2988. Подружжя має неповнолітніх дітей -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з батьками. Для кожного з подружжя цей шлюб перший.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою статті 112 СК України, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з квітня 2010 року припинили шлюбні відносини, проживають за однією адресою, однак сумісного господарства не ведуть та фактично не спілкуються між собою. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились недружні взаємовідносини, сторони не має наміру зберегти сім'ю.

Враховуючи викладене, суд визнає, що надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно до положень статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання сторін продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, збереження їх сім'ї є неможливе та суперечить їх інтересам. Заява відповідає дійсній волі дружині, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Позивачка не наполягає на відновленні її дошлюбного прізвища та компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 110-112 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище -Євсеєнко) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 19 грудня 1992 року у Макіївському міському відділі реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 2988, розірвати.

За вибором позивачки її прізвище ОСОБА_1 залишити без зміни.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: