Рішення від 06.05.2011 по справі 2-549/11

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-549/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 травня 2011 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Бєляєвій А.В.

за участю позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

5 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням подружнього життя і неможливістю збереження сім'ї.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалася на факти і обставини, викладені у заяві, та зазначила, що з 10 червня 1998 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочок -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне проживання з відповідачем виявило, що вони різні за характером люди, між нею та чоловіком внаслідок несумісності характерів постійно виникали суперечки та сварки на побутовому ґрунті, що призвело до втрати неї поваги і любові до нього. Така поведінка відповідача, конфліктні відносини у сім'ї негативно впливають на стан її здоров'я, на виховання і розвиток малолітніх дітей. За цих підстав вони припинили шлюбні відносини, мешкають окремо за різними адресами, не ведуть спільне господарство і фактично не спілкуються між собою. За час окремого проживання вона дійшла висновку, що примирення між ними та подальше подружнє життя стало неможливим, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного із них.

Посилаючись на наведені обставини, позивачка просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов про розірвання шлюбу визнав повністю та пояснив, що у зв'язку з погіршенням стосунків він і позивачка припинили шлюбні відносини і проживання однією сім'єю, з цього часу вони мешкають окремо, майже не зустрічаються між собою. Малолітні діти за його згодою проживають разом з позивачкою. Погоджується з обставинами, викладеними позивачкою. Вважає, що сім'я існує формально, вони втратили порозуміння, тому збереження сімейних відносин є неможливим.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище -„Куликова”) і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 10 червня 1998 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, про що в книзі реєстрації актів про одруження 10 червня 1998 року зроблено запис за № 683. Подружжя має дітей: дочок -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають і виховуються позивачкою. Для кожного з подружжя цей шлюб перший.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою статті 112 СК України, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини з березня 2011 року, не проживають однією сім'єю та не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків, між ними встановились недружні взаємовідносини, сторони не мають наміру зберегти сім'ю. Конфліктна ситуація між батьками негативно впливає на розвиток і виховання малолітніх дітей, які за згодою батька проживають разом з матір'ю.

Враховуючи викладене, суд визнає, що надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно до положень статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання позивачки продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 і ОСОБА_2, збереження їх сім'ї є неможливе та суперечить їх інтересам. Заява відповідає дійсній волі дружини, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Позивачка не наполягає на відновленні її дошлюбного прізвища, та не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 110-112 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище -«Куликова») ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 10 червня 1998 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 683, розірвати.

За вибором позивачки її прізвище «Дорогавцева» залишити без зміни.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: