Харківський апеляційний адміністративний суд
"27" березня 2008 року м. Харків
Справа № 22-а-835/08
Категорія: 49 Головуючий 1 інстанції: Бондаренко О.В.
Доповідач: Водолажська Н.С.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Шевцова Н.В.
при секретарі Житєньовій Н.М.
з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом, в якому просив визнати протизаконною, протиправною і такою, що посягає на незалежність судді відмову відповідача, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, у внесенні його за посадою до загальнодержавного Реєстру осіб, яким надано пільги, компенсації і гарантії, та видачі довідки для одержання гарантій щодо 50-відсоткової знижки плати за житлово-комунальні послуги і користування телефоном для подання до відповідних підприємств і організацій; зобов'язати відповідача, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, внести його до загальнодержавного Реєстру осіб, яким надано пільги, компенсації і гарантії, та видати довідку для подання до відповідних підприємств і організацій для одержання гарантій щодо 50-відсоткової знижки плати за житлово-комунальні послуги і користування телефоном; стягнути з відповідача, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, на його користь у відшкодування моральної шкоди в сумі 10000,0 грн.
Постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03.09.07 р. позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, ГУДКУ у Полтавській області про визнання протизаконною, протиправною відмову відповідача у внесенні до загальнодержавного Реєстру осіб, яким надано пільги, компенсації і гарантії, та видачі довідки та стягнення моральної шкоди був задоволений.
Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, не погодився з постановою суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03.09.07 р. по справі № 2а-43/07.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що постанова прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік», Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.02 р. № 256 “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», Конституції України, Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 31.03.03 р.
Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03.09.07 р. по справі № 2а-43/07 без змін, апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області без задоволення.
Відповідач, ГУДКУ у Полтавській області, також подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких фактично підтримав апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, наполягаючи на незаконності та необґрунтованості постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03.09.07 р.
Сторони про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, але в судове засідання не прибули. Надали до суду заяви, в яких просили слухати справу у їх відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, постанову суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 01.03.95 р. ОСОБА_1 був зарахований до штату Автозаводського районного суду м. Кременчука на посаду судді, де працює по теперішній час.
Згідно ст. 44 Закону України «Про статус суддів» суддям передбачена 50-відсоткова знижка плати за займання ними та членами їх сімей житла, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном).
З січня 2003 р. відповідач, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, веде Єдиний Реєстр осіб, яким надані пільги, гарантії, компенсації щодо житлово-комунальних послуг.
Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області із заявою про внесення його за посадою до загальнодержавного Реєстру осіб-пільговиків та видачу довідки для одержання гарантій щодо знижки оплати вартості житлово-комунальних послуг для надання до відповідних підприємств, що надають такі послуги.
Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області позивачу було відмовлено у внесенні його до списку пільговиків та видачі довідки, з посиланням на те, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг суддям.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що така відмова з боку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області є протизаконною, протиправною та такою, що посягає на гарантії незалежності суддів, при цьому виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.02р. «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» визначено, що управління праці та соціального захисту населення, як головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів за видами пільг пільгової категорії населення, відповідно до порядку, що визначений Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.03 № 117). Єдиний реєстр отримувачів пільг забезпечує контроль за використанням бюджетних коштів, передбачених на оплату послуг, які надаються пільговикам підприємствами-постачальниками відповідно до діючих норм і тарифів.
Згідно приписів наведеного Положення ЄДАРП - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України.
Пільги виділяють за їх галузевою належністю. Одні з них надаються громадянам, які з огляду на життєві обставини потребують особливої уваги до себе. За своєю природою ці пільги є частиною державної системи соціального забезпечення. Інший вид пільг пов'язаний із службовим статусом особи чи видом її трудової діяльності. З урахуванням цих двох спрямувань державних пільг, їх розділяють на пільги за соціальною ознакою (соціальні) та пільги за професіональною ознакою (професійні пільги).
Соціальна пільга - це законодавче звільнення (повне чи часткове) особи від виконання нею свого обов'язку або надання їй додаткових прав при настанні соціального ризику чи за наявності у такої особи значних заслуг перед державою, пов'язаних з певними публічними подіями. Соціальні пільги є додатковим видом соціального забезпечення; вони надаються незалежно від того, одержує особа пенсію, допомоги чи заробітну плату. їх роль полягає у забезпеченні додаткової підтримки особам, у яких пенсія та заробітна плата є меншими від прожиткового мінімуму. Соціальні пільги спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї. Збереження соціальних пільг є обов'язком держави. Вона повинна забезпечити громадянам доходи не нижче від базового державного соціального стандарту - прожиткового мінімуму. Якщо ж сукупний дохід громадян перевищує вартісну величину прожиткового мінімуму, держава звільняється від такого обов'язку.
На відміну від соціальних, професійними вважаються пільги, які не залежать від настання соціального ризику і пов'язані з професійною діяльністю їх одержувачів. Вони надаються державою з метою матеріально-побутового забезпечення працівників окремих професій (пільги військовослужбовцям, суддям, службовим особам органів внутрішніх справ, медичним працівникам тощо) та є додатковим стимулом, заохочення таких працівників до належного виконання ними своїх трудових обов'язків. Професійні пільги не є видом соціального забезпечення. Збереження професійних пільг - це лише право держави, а не її обов'язок.
Оскільки пільги працюючим суддям передбачені не соціальною ознакою, а професійною, тому внести про них відомості не має підстав.
Виконання Закону України «Про статус суддів», зокрема у частині відшкодування пільг за надані послуги постачальним організаціям, залежить від фінансових ресурсів доходної частини Державного бюджету України.
Частиною 2 статті 95 Конституції України визначено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, а також розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються Законом «Про Державний бюджет України». Норми, які вводяться Законом про Державний бюджет, діють протягом бюджетного року, є безумовними та пріоритетними відносно інших законів.
Статтею 47 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фінансування витрат на надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг суддям не передбачено.
В п. 2 ст. 69 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік» зазначено: «Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників...здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих бюджетних установ. До таких витрат належать...знижка плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги».
Таким чином, органи праці та соціального захисту населення не здійснюють розрахунки за надані пільги працюючим суддям.
Згідно п. 3 Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003р. № 426, видатки на відшкодування витрат за надані пільговику послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ.(Абзац перший п. 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1430 від 18.10.2006 р.).
Для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом (квартирну плату), паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування, а також довідку про склад сім'ї (раз на рік).
Установи проводять роботу з надання пільг, компенсацій і гарантій та організовують облік, систематизацію і зберігання інформації про пільговиків, надають їм консультації щодо порядку та умов надання пільг.
Управління праці та соціального захисту населення не являється
надавачем житлово-комунальних послуг, а здійснює розрахунки з організаціями-
постачальниками відповідних послуг.
Враховуючи те, що пільги окремо робітникам бюджетних установ повинні
надаватися, згідно із законодавством України, бюджетними установами,
колегія суддів вважає, що свої претензії, щодо ненадання пільг по оплаті за ЖКП, ОСОБА_1 повинен пред'являти не до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, а до установи, в якій він працює.
Виходячи з цього, колегія суддів вважає безпідставною вимогу позивача про
відшкодування йому моральної шкоди управлінням праці та соціального захисту
населення.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03.09.2007 року по справі № 2а-43/07 прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права і підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 160, 163, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03.09.2007 року по справі № 2а-43/07 - задовольнити.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, ГУДКУ у Полтавській області про визнання протизаконною, протиправною відмову відповідача у внесенні до загальнодержавного Реєстру осіб, яким надано пільги, компенсації і гарантії, та видачі довідки та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Постанова набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
Н.В. Шевцова
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01.04.2008 року.
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду Н.С. Водолажська