ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
26.02.2008 р. № 4/29
За позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
До
Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва
Про
Визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 10.10.07 № 0002291704/0
Суддя Вовк П.В.
Секретар судового засідання Камінська Т.О.
Представники:
Від позивача
ОСОБА_1,
Від відповідача
Олійник О.В., Єгорова О.С.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.02.08 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 02.03.08.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від10.10.07 № 0002291704/0.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.01.08 відкрито провадження у адміністративній справі № 4/29.
26.02.08 у судовому засіданні Позивач вимоги підтримав та просить суд позов задовольнити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку Позивача спірне податкове повідомлення-рішення суперечить чинному законодавству з питань оподаткування у зв'язку з неправомірним нарахуванням Відповідачем ПДВ та фінансових санкцій.
Представник Відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволені позову з підстав викладених у письмових запереченнях від 25.02.08, які залучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд -
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця Позивача зареєстровано Солом'янською у місті Києві державною адміністрацією 12.03.03, ідентифікаційний код НОМЕР_1.
У період з 19.09.07 по 02.10.07 Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання Позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.10.04 по 30.06.07.
02.10.07 Відповідачем складено акт перевірки № 11039/17-4-287002052.
Відповідно до висновку акту перевірки, крім іншого перевіркою встановлено порушення Позивачем п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6; абз. 2 пп. 6.2.4 п.6.2 ст. 6; п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон) у результати чого Позивачу донараховано ПДВ у сумі 2932,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 1466,00 грн.
10.10.07 на підставі акту перевірки № 11039/17-4-28407052. Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002291704/0, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання у сумі 4 398,00 грн. з яких 2 932,00 грн. основний платіж та 1 466,00 грн. штрафні санкції.
Як вбачається з позовних матеріалів та підтверджується Позивачем в період з 01.04.2005р. по 30.06.2006 року Позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість. В зазначений період Позивачем здійснювалась підприємницька діяльність по наданню транспортно-експедиційних послуг.
У зв'язку з цим Позивачем було укладено договори на транспортне обслуговування з ТОВ «Птахокомбінат «Дніпровський»(Договір № б/н від 14.04.2005р.) та ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів»(Договір № б/н від 25.04.2005р.). На виконання даних договорів Позивачем було організовано та здійснено перевезення вантажів замовників із-за меж кордону України до міста призначення на території України, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, копії яких залучено до матеріалів справи. Безпосереднє перевезення вантажів здійснювалось перевізником, ТОВ «ГТВ ЛТД»на підставі усної угоди, укладеної з Позивачем.
За надані послуги з організації перевезення вантажів Позивачем було отримано 17 593,26 грн., які відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2005 рік № 120672, Позивач відніс до операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»визначено значення термінів, а саме:
- транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;
- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;
- експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;
- клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;
- перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;
- учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.
Виходячи з аналізу вищезазначеної норми, договорів на транспортне обслуговування з ТОВ «Птахокомбінат «Дніпровський»(Договір № б/н від 14.04.2005р.) з ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів»(Договір № б/н від 25.04.2005р.), угоди з ТОВ «ГТВ ЛТД», укладених Позивачем, а також враховуючи, що у Позивача немає автотранспорту на праві власності або користування для здійснення перевезення вантажу, відсутність у Позивача відповідної ліцензії на здійснення діяльності передбаченої п. 33 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», суд прийшов до висновку, що Позивач під час виконання вищезазначених договорів на транспортне обслуговування надавав транспортно-експедиторські послуги та є експедитором, який не є довіреною особою перевізника, а виступає як окремий продавець всього комплексу послуг по виконанню або організації виконання транспортно-експедиторських послуг.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Відповідно до 6.2. При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування:
Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 за нульовою ставкою оподатковуються операції з: поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.
У разі коли поставка транспортних послуг, визначених частиною першою цього підпункту, здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою, передбаченою пунктом 6.1 цієї статті.
Отже, виходячи з аналізу вищезазначених норм, право на застосування нульової ставки ПДВ згідно із підпунктом п. 6. 2 має лише платник, який безпосередньо надає транспортні послуги з міжнародного перевезення пасажирів та вантажів. У разі, якщо надання транспортних послуг здійснюється у вигляді укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг оподатковуються за ставкою, передбаченою п. 6.1 ст. 6 Закону. Об'єктом оподаткування у цьому випадку є винагорода, яку отримує довірена особа чи агент від платника-перевізника за сприяння у продажу послуг із міжнародного перевезення, що надаються цим платником-перевізником.
Як підтверджується матеріалами справи та власне Позивачем, безпосередньо транспортні послуги він не надавав, діяв на підставі угоди з резидентом-перевізником, тобто не є довіреною особою перевізника, а виступає як окремий продавець всього комплексу послуг, у тому числі і придбаних у платника-перевізника з нульовою ставкою, тому операції з такого продажу комплексу послуг підлягають оподаткуванню ПДВ у повному обсязі за ставкою 20 відсотків до бази оподаткування.
Зазначена вище позиція також підтверджується висновками Верховного суду України викладеними у постанові від 07.06.05 року у справі № 11/117.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що Відповідачем доведено правомірність донарахування Позивачу 2 932,00 грн. ПДВ та 1 466,00 грн. штрафних санкцій, передбачених пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому спірне податкове повідомлення рішення є законним та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -
У задоволені позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від10.10.07 № 0002291704/0 відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.В. Вовк