Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" травня 2008 р. Справа № 38/89-08 (н.р. 47/463-07)
вх. № 2311/6-38 (н.р. 10581/5-47)
Суддя господарського суду Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився. 3-ї особи
1-го відповідача - Турка С.М. згідно рішення № 2 від 12.02.2008 року, 2-го відповідача - Бєлєвцова О.С. дов б/н від 14.02.2007 року
розглянувши справу за позовом ВАТ "Савинський цукровий завод" смт. Савинці
до 1.Приватного сільськогосподарського підприємства «Чистоводівське» с.Чистоводівка.
2.Приватного підприємства «Золота нива 1» с.Забавне.
про визнання недійсним договору
ВАТ «Савинський цукровий завод» (Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до ПСП «Чистоводівське» (перший відповідач) та ПП «Золота нива 1» (другий відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини сукупних валових активів від 31.10.2006р., укладеного між ПСП «Чистоводівське» та ПП «Золота нива 1».
Позов обґрунтовано тим, що згідно ч.1 ст.109 Цивільного кодексу України перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб є виділом, і за аналогією закону до цих правовідносин повинні застосовуватися норми ст..109 ЦК України. На думку позивача в порушення ст.105 Цивільного Кодексу України, ПСП «Чистоводівське» не надіслало кредиторам, в тому числі і позивачеві, повідомлення про проведення виділу, а також не додержано обов'язкової нотаріальної форми правочину.
В судовому засіданні з 24.04.2008 року по 08.05.2008 року було оголошено перерву.
Представник позивача в призначені судові засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами у справі.
Відповідачами надано суду відзиви на позов, в яких відповідачі заперечують проти позовних вимог, вважають їх необґрунтованими та просять відмовити в позові повністю. Другий відповідач надав до матеріалів справи через канцелярію суду пояснення щодо змісту спірного договору та обґрунтування правомірності та дійсності оспорюваного правочину.
23.04.2008 року гр. Корнієнко Г.Т. заявлено суду письмове клопотання про залучення до участі 3-ми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів громадян зазначених в додатках № 4,5,6 до договору купівлі продажу частини сукупних валових активів від 31.10.2006 року. Гр. Корнієнко Г.Т. має посвідчені довіреності вказаних громадян.
Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки позов не містить вимог про риституцію і рішення у справі на права вказаних осіб безпосередьо не впливатиме.
Суд, вислухавши пояснення представників відповідачів, всебічно і повно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
31 жовтня 2006 року між відповідачами було укладено договір купівлі-продажу частини сукупних валових активів, на виконання якого ПСП «Чистоводівське» передало, а ПП "Золота нива 1" прийняло частину сукупних валових активів, склад яких визначено у Додатку № 1 до Договору від 31.10.2006р. Згідно Акту прийому-передачі до Договору від 31.10.2006р., від ПСП «Чистоводівське» до ПП "Золота нива 1" перейшло право власності на майно загальною вартістю 3058935,80грн. Згідно п. 1.3. Договору від 31.10.2006р. та Додатків №№4-8 до Договору від 31.10.2006р. до ПП «Золота нива» перейшли обов'язки по погашенню кредиторської заборгованості перед фізичними особами по виплаті заробітної плати, орендної плати за оренду майна та земельних ділянок, по виплаті за договорами, також по погашенню кредиторської заборгованості перед юридичними особами, бюджетом та державними цільовими фондами в загальній сумі 1897631,74грн. Відповідно до п.1.5 Договору сума компенсації за передану частину сукупних валових активів, з урахуванням того, що балансова вартість переданих активів відповідає вартісному об'єму обов'язків Продавця, що приймаються Покупцем, складає 1161304,06грн.
Фактично відповідачами, у відповідності до ст.202 Цивільного кодексу України, укладено двосторонній правочин, що погоджує їх дії по всім істотним умовам для даного договору. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Суд знаходить, що вчинення оспорюваного правочину не є виділом, як вважає позивач, оскільки ПП «Золота нива 1», до якого перейшли права та обов'язки ПСП «Чистоводівське» не є новостворюваною юридичною особою, тому приписи ст.ст.105, 109 ЦК України не можуть застосовуватися до даних правовідносин.
Відповідно до ст.41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Стаття 6 Господарського кодексу України визначає загальні принципи господарювання в Україні, якими є: свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.
За приписами підпункту 3.2.8. пункту 3.2. статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97 під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.
Таким чином, законодавством України не встановлено обмежень, заборон чи особливих умов укладення договорів купівлі-продажу активів. Підприємства вільно визначають умови своїх зобов'язань.
На думку позивача сторонами спірного договору не додержано обов'язкової нотаріальної форми правочину. Однак позивачем не надано суду належних доказів недодержання відповідачами обов'язкової нотаріальної форми правочину, тому доводи позивача не приймаються судом до уваги.
У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною вимог, встановлених частиною першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, актам цивільного законодавства. Згідно п. 2 ст. 203 ЦК Ураїни особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. П. 2 ст. 207 ЦК України передбачає, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Отже, під час укладання сторонами оспорюваного договору відповідачами додержано загальні вимоги, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Згідно ст. 204 ЦК України укладений правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом.
З огляду на викладене випливає, що укладений відповідачами Договір не суперечить меті діяльності та задачам підприємств сторін і не суперечить чинному законодавству України, зокрема: Конституції України, Господарському кодексу України, Цивільному кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість» та іншим актам законодавства.
Крім того, суд вважає, що позивач не є заінтересованою стороною яка має право ставити питання про визнання договору недійсним в розумінні статті 1 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Право на захист цивільних прав та інтересів передбачене ст.15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Із встановлених господарським судом обставин не випливає, що позивач є стороною за даним договором. Судом встановлено, що кредиторська заборгованість ПСП «Чистоводівське» перед ВАТ «Савинський цукровий завод» за оспорюваним договором не передавалася.
Рішення господарського суду Харківської області від 15.01.2007р. по справі №47/673-06, на яке посилався позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, набрало чинності після укладання відповідачами договору купівлі-продажу частини сукупних валових активів від 31.10.2006р. Окрім того, відповідно до зазначеного рішення суду вимоги позивача є грошовими і не стосуються об'єкту продажу за спірним договором.
Отже, звертаючись з позовом про визнання угоди недійсною позивач повинен довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а саме: невідповідність змісту угоди вимогам закону; недодержання встановленої форми угоди, порушення його цивільних прав та охоронюваних законом інтересів та інше.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем не доведено порушення при укладанні відповідачами договору купівлі-продажу частини сукупних валових активів від 31.10.2006р.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 27, 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу, -
Клопотання гр. Корнієнко Г.Т. про залучення третіх осіб відхилити.
В позові відмовити повністю.
Копію рішення направити гр. Корнієнко Г.Т.
Суддя Жельне С.Ч.