17 квітня 2008 р.
№ 30/147-07-4217
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Харченка В.М., Борденюк Є.М.
розглянувши касаційну скаргу
Одеської міської ради
на рішення
господарського суду Одеської області від 05.06.2007 року
у справі
№ 30/147-07-4217
за позовом
Одеського ордена "Знак пошани" заводу продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю
до
Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"
про
визнання права власності та зобов'язання здійснити його реєстрацію
у травні 2007 року Одеський ордена "Знак пошани" завод продовольчого машинобудування звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" про визнання за ним права власності на нерухоме майно: склад, загальною площею 627 кв.м., розташований в м. Одеса по вул. Миколаївська дорога, 253 та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на це майно.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що спірне приміщення складу було включено до переліку майна, яке передавалось у його власність, згідно державного акту про викуп майна державного підприємства від 27.07.1990р., але відповідач відмовляється здійснювати його державну реєстрацію, чим порушує його права та охоронювані законом інтереси.
Рішенням господарського Одеської області від 05.06.2007 року позов задоволено. Визнано за Одеським ордена "Знак пошани" заводом продовольчого машинобудування (підприємство з колективною власністю) право власності на нерухоме майно - склад, загальною площею 627 кв.м., розташований в м. Одеса по вул. Миколаївська дорога, 253 та зобов'язано відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на це майно.
Рішення господарського суду Одеської області оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 09.04.2008 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Одеської міської ради, в якій, посилаючись на не повне з'ясування фактичних обставин справи, помилковість висновків місцевого господарського суду та не правильне застосування норм матеріального і процесуального права і просить рішення суду скасувати, а справу передати до господарського суду Одеської області на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що постановлене у справі рішення не може залишатися без змін і підлягає скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своїх вимог, які суд визнав достатніми для задоволення позову, позивач послався на те, що згідно державного акту про викуп майна державного підприємства -заводу "Продмаш" від 27.07.1990р. спірне майно передане йому у власність та протягом всього часу, з моменту викупу, воно знаходиться на балансі заводу.
Проте, як вбачається із зазначеного акту (а.с. 8), цей документ підтверджує лише зарахування грошових коштів за викуп державного підприємства Завод "Продмаш", без зазначення самого переліку майна, яке було предметом купівлі-продажу. Не є достатньою умовою для визнання права власності на спірний об'єкт і перебування його на балансі підприємства, оскільки це лише форма бухгалтерського обліку майна, а не обставина, що встановлює право власності.
Тобто, приймаючи рішення про задоволення позову, суд належним чином не з'ясував чи існують підстави для визнання права власності за позивачем на спірне майно, а тому, враховуючи, що матеріали справи не містять, а отже судом і не досліджувались докази того, яке саме майно передавалось позивачу, згідно акту про викуп майна державного підприємства -заводу "Продмаш" від 27.07.1990р. та чи входив спірний об'єкт до цього складу, прийняте у справі рішення не може бути визнане обгрунтованим.
Слід також зазначити, що згідно з пунктами 1.3 та 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації, здійснюють лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Обсяг повноважень цього органу ставить під сумнів визначення його відповідачем у спорі про право власності, а тому, з огляду на наведене вище, рішення місцевого суду не може залишатись без змін і підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд.
Під час нового розгляду справи, суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно, за участі всіх заінтересованих осіб, з'ясувати дійсні обставини справи, зокрема перевірити доводи позивача щодо приватизації ним спірного об'єкта, умови на яких це здійснювалось, час та хто виступав замовником цього будівництва, чи правомірно воно здійснювалось і у залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 05.06.2006 року скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді В.М. Харченко
Є.М.Борденюк