79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
07.05.08 Справа № 6/30
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Краєвської М.В.
розглянув матеріали апеляційної скарги матеріали апеляційної скарги Чернівецького прикордонного загону (військова частина 2195), м. Чернівці, вих. № 41/6 від 18.03.2008р.
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2008 р.
у справі № 6/30
за позовом Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області, м. Чернівці
до Чернівецького прикордонного загону (військова частина 2195), м. Чернівці
про стягнення збитків в розмірі 20 143, 26 грн.,
за участю представників
прокуратури: Яговдік С.М. -прокурор-криміналіст;
від позивача: Книговський В.О.-зав.юридичним сектором, Макєєв Ю.В. -заст.начальника;
від відповідача: Хорошун М.Я. -юрисконсульт.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.2008 року в склад колегії внесено зміни, замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Краєвську М.В.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2008 р. у справі № 6/30 позовні вимоги Військового прокурора Чернівецького гарнізону задоволено. З рахунку Чернівецького прикордонного загону (військова частина 2195) на користь Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області для зарахування до місцевого бюджету м. Чернівці стягнуто збитків в розмірі 20 143,26 грн.; в доход державного бюджету України - 201,43 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване обгрунтованістю та підставністю вимог позивача, їх відповідністю вимогам законодавства. Так, місцевим господарським судом визнано встановленим факт самовільного забору відповідачем підземних вод в кількості 95150 м3, чим заподіяно державі збитків в розмірі 20 143,26 грн.
Скаржник, Чернівецький прикордонний загін (військова частина 2195), не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду звернувся з апеляційною скаргою, вимагаючи скасування рішення місцевого господарського суду як такого, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням фактичних обставин справи. Зокрема, судом не дано оцінки щодо факту його звернення до головного розпорядника коштів -Адміністрації Держприкордонслужби України з запитами про фінансування заходів по водному законодавству. На думку апелянта, дана обставина виступає безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує наведені в апеляційній скарзі обставини та просить залишити рішення господарського суду Чернівецької області без змін так як останнє винесено на підставі повного та всебічного дослідження усіх фактичних обставин справи та вірного застосування вимог чинного законодавства.
В судовому засіданні прокурор та представники стрін підтримали свої доводи та заперечення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом, в період з січня 2004 по серпень 2007 підрозділами Чернівецького прикордонного загону проведено забір 95150 м3 підземної води без отримання дозволу на спеціальне водокористування, внаслідок чого державі було заподіяно шкоди на суму 20 143,26 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13-20.08.2007р.
В апеляційній скарзі скаржник наполягає на тому, що дане порушення сталось не з його вини, оскільки він неодноразово звертався до головного розпорядника коштів -Адміністрації Держприкордонслужби України з запитами щодо фінансування заходів по водному законодавству, а тому вважає, що місцевим господарським судом безпідставно задоволено позовні вимоги. Крім того, зазначає, що у зв'язку з отриманням дозволу на спецводокористування та відсутністю вини прикордонного загону в своєчасному отриманні зазначеного дозволу, провадження у справі підлягає припиненню.
Однак, судова колегія вважає дані доводи скаржника необгрунтованими з огляду на наступне.
Як було зазначено вище, проведеною фахівцями позивача перевіркою встановлено, що всупереч вимогам закону підрозділами Чернівецького прикордонного загону в період з січня 2004 року по серпень 2007 року здійснювався самовільний, без наявності відповідного дозволу забір підземних вод в кількості 95150 м3. У зв'язку з виявленим фактом позивачем складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13-20.08.2007р.
У відповідності до вимог ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушення водного законодавства в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Судова колегія вважає, що позивачем на підставі даної правової норми з урахуванням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 37 від 18.05.1995, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 за №162/698, внаслідок самовільного водокористування правомірно нараховано відповідачу збитки в розмірі 20 143,26 грн. як шкоду, що заподіяна державі.
Щодо покликань скаржника на відсутність його вини у своєчасному отриманні дозволу на забір підземних вод, то в силу ст. 44 Водного кодексу України саме до обов'язків водокористувачів віднесено здійснення спеціального водокористування за наявності дозволу, а також ведення контролю за якістю та кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та виконання інших обов'язків щодо використання та охорони вод.
Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 13.03.2002 року, встановлено, що дозволи на використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, видаються територіальними органами Мінекоресурсів за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді. Такого дозволу відповідачем за період з січня 2004 року по серпень 2007 року суду не подано.
Доводи скаржника про припинення провадження у справі у зв'язку з отриманням ним дозволу на водокористування, є безпідставними, оскільки предметом позову у справі є стягнення збитків за період з січня 2004 року по серпень 2007 року, тобто період, на протязі якого відповідач проводив забір води не маючи на це спеціального дозволу.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Чернівецької області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для скасування чи зміни такого.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.03.2008 р. у справі № 6/30 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу повернути місцевому господарському суду.
Головуючий-суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Краєвська М.В.