Рішення
19.05.2008 Справа № 3/17
За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород
до Акціонерного товариства закритого типу «Довжанський лісокомбінат», с. Довге Іршавського району
про стягнення 524 754 грн. збитків,
Суддя господарського суду -В.В.Мокану
представники:
Позивача - Фраткіна Т.Ф., головний спеціаліст юридичного відділу,
довіреність № 1 від 08.01.2008 року
Відповідача -Маркусь М.І., довіреність № 3 від 11.02.2008 року
СУТЬ СПОРУ: Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород заявлено позов до акціонерного товариства закритого типу «Довжанський лісокомбінат», с. Довге Іршавського району про стягнення 524 754 грн. збитків.
Представник позивача підтримала позовні вимоги, які обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем обов'язку по збереженню майна, яке не увійшло до його статутного фонду під час приватизації АТЗТ «Довжанський лісокомбінат». Посилаючись на Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затверджене наказом ФДМ України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 року № 908/68, та Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 116, позивач стверджує, що розмір збитків від нестачі, знищення (псування) державного майна - вузькоколійної залізничної дороги від ст. Приборжавське до ст. Кушниця та від ст. Довге до урочища Тросний довжиною 5 км., стрілочних переводів в кількості 14 штук складає 524754 грн., підлягає відшкодуванню відповідачем на підставі ст. ст. 224, 147 Господарського кодексу України, ст. 623 Цивільного кодексу України.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у поданих суду відзиві і доповненнях до нього. Зокрема, стверджує, що майно, стосовно якого виник спір, на балансі відповідача не перебуває, не ввійшло до складу цілісного майнового комплексу, яких підлягав приватизації шляхом викупу Організацією орендарів Довжанського лісокомбінату, не передавалось ні організації орендарів, ні АТЗТ «Довжанський лісокомбінат». Наголошує, що створення АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» не проводилось за участі органів приватизації, тому для застосування
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.05.2008 року у справі № 3/17
стосовно АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» «Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств» немає підстав. Заперечує правомірність нарахування розміру збитків, в тому числі, виходячи з первісної, а не з балансової вартості, яка станом на 01.10.1993 року складала 0 грн. через 100 відсотковий знос. Вважає недоведеним і сам факт знищення майна, а також розміри такого знищення (розкрадання), наводить аргументи стосовно недотримання законодавства, яке регламентує порядок створення інвентаризаційної комісії, внаслідок чого всі складені комісією документи оцінює як неналежні та недопустимі докази у справі. Заперечує факт заподіяння збитків саме відповідачем, та посилаючись на ч. 1 ст. 1166 ЦК України, стверджує, що відповідальність повинні нести ті особи, які розкрадали та пошкоджували спірне майно. Наполягає на застосуванні строку позовної давності, посилаючись на те, що пошкодження та знищення майна відбулось протягом тривалого періоду часу, у який позивач, виходячи з покладених на нього обов'язків по здійсненню управління державним майном, повинен був проводити його інвентаризацію, приймати відповідні управлінські рішення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши уповноважених
представників сторін,
суд встановив:
Розпорядженням начальника Регіонального відділення Фонду Державного майна України від 31.10.1007 року № 24 «Щодо визначення розміру збитків від нестачі, псування державного майна, що не увійшло до статутного фонду АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» створено комісію з метою визначення збитків від нестачі, знищення (псування) вузькоколійної залізничної дороги від ст. Приборжавське до ст. Кушниця та від ст. Довге до урочища Тросний.
Протоколом засідання зазначеної комісії від 12.11.2007 року № 1 визначено, що розмір збитків від нестачі, знищення (псування) вузькоколійної залізничної дороги від ст. Приборжавське до ст. Кушниця та від ст. Довге до урочища Тросний, стрілочних переводів в кількості 14 штук складає 524754 грн.
Оцінюючи правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача зазначеної суми збитків суд констатує наступне.
Відповідно до установчого договору про створення акціонерного товариства закритого типу «Довжанський лісокомбінат» від 20.11.1995 року і статуту, затвердженого рішенням установчих зборів учасників від 20.11.2005 року, АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» створено громадянами України у відповідності з Законом України «Про господарські товариства» шляхом реорганізації суб'єкта підприємницької діяльності -Організації орендарів Довжанського лісокомбінату.
Приватизація державного майна Довжанського лісокомбінату, яке перебувало в оренді Організації орендарів, створеної колективом Довжанського лісокомбінату, на підставі договору від 11.10.1989 року, укладеного з виробничо -торговим лісозаготівельним об'єднанням «Закарпатліс», відбулась відповідно до ч. 9 ст. 17 Закону України «Про приватизацію державного майна» шляхом викупу об'єкта оренди.
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.05.2008 року у справі № 3/17
Згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Організації орендарів Довжанського лісокомбінату до складу викупленого майна не увійшли об'єкти, які не підлягають приватизації вартістю 2151 тис. крб. -залізна дорога у складі будівлі ст. Броньки, пакгауза, вузькоколійної залізничної дороги 15 км. та 5 км. та стрілочні переводи 14 шт. Залишкова вартість вузькоколійної дороги та стрілочних переводів станом на 01.10.1993 року склала 0.
Листом Фонду Державного майна України від 11.08.2006 року № 10-21-11393 підтверджено, що Фонд Державного майна України участі у створенні ЗАТ «Довжанський лісокомбінат» та формуванні його статутного фонду не приймав, вартість об'єктів залізної дороги з залишковою вартістю 2151 тис. крб., які не підлягають приватизації, з вартості цілісного майнового комплексу вилучено.
Отже, створення АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» відбулось після викупу Організацією орендарів державної частки та без участі органів приватизації. Факт передачі мережі вузькоколійної залізниці на баланс АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» позивачем не доведено.
Довідкою АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» від 04.03.2008 року № 14 підтверджено, що на балансі АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» залізнична дорога протяжністю 15 км. від ст. Приборжавське до ст. Кушниця та 5 км. від ст. Довге до урочища Тросний не обліковується.
За таких обставин суд визнає обґрунтованим твердження відповідача про неможливість застосування до спірних правовідносин норм Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом Фонду Державного майна України № 908/68 від 19.05.1999 року.
Суд констатує безпідставність посилання позивача на вищевказане Положення також і з огляду на недоведеність виконання позивачем вимог Положення стосовно порядку управління державним майном, яке полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства. Суду не подано доказів передачі майна відповідачу на умовах будь-якого договору, в тому числі на умовах договору зберігання.
Визначені ст. 224 ГК України підстави відшкодування збитків у діях відповідача не вбачаються, оскільки не доведено ні факт існування та порушення господарського зобов'язання, ні факт порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності.
Заслуговують на увагу і інші аргументи відповідача. Аналіз розрахунку суми збитків свідчить, що їх розмір не може бути визнаний обґрунтованим. Прийняття позивачем до розрахунку розміру первісної вартості спірного майна в сумі 122423 грн. станом на 01.10.1993 року, тоді як балансова вартість основних засобів складала 0 грн., не відповідає приписам діючого законодавства, оскільки п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року, встановлено, що розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з врахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% від вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору.
Слід визнати недотриманим і порядок створення інвентаризаційної комісії, оскільки Положенням про проведення інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів акціонерних товариств, створених в процесі
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 19.05.2008 року у справі № 3/17
корпоратизації та приватизації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 757 від 15.07.1997 року, яким керувався позивач, обов'язок проведення інвентаризації покладається на засновників; переліки акціонерних товариств, на яких має проводитись інвентаризація державного майна, затверджуються наказами Міністерства економіки України. Не відповідає п. 10 Положення і застосований позивачем порядок затвердження протоколу про результати інвентаризації.
Враховуючи наведені обставини підстави для задоволення позову відсутні.
Окрім того, суд констатує факт пропуску позивачем строку позовної давності. Позивачем не подано суду доказів вчинення дій по інвентаризації майна за період з часу створення АТЗТ «Довжанський лісокомбінат» в 1995 році. Проте, держава як власник зобов'язана утримувати належне їй майно. Відповідно до ст. 322 ЦК України власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Позивач на виконання покладених на нього обов'язків по здійсненню управління державним майном не вчиняв дій по інвентаризації майна, тому не виявив вчасно фактів його пошкодження та викрадення, хоча повинен був дізнатись про факт нанесення збитків вчасно. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права. Враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності в позові слід відмовити і з огляду на пропуск позовної давності (ч. 4 ст. 267 ЦК України, ст. 75 ЦК УРСР).
Керуючись ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.
Суддя В.В.Мокану
В зв'язку з оголошенням в судовому засіданні 19.05.2008 року за згодою представників сторін лише вступної і резолютивної частини рішення, повний текст оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 26.05.2008 року.