"13" травня 2008 р.
14:40
Справа № 7/60/08
м.Миколаїв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-впроваджувального підприємства “ЛПМ», 54034, м.Миколаїв, Проспект Миру, 36/1
до 1-го відповідача: Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва, 54030, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24
до 2-го відповідача: ДПА у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6
про: визнання недійсними та скасування: рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 0027072350, акту перевірки № 14001127/23-50, протоколу про адміністративне правопорушення від 02.10.2007 року.
Суддя Семенчук Н.О.
Секретар судового засідання Дзюба Ю.Ф.
Представники:
Від позивача:
Бєлік В.Г., дов. № 1/Л-1 від 28.01.2008 р.
Від 1-го відповідача:
Від 2-го відповідача:
Чаричанський П.О., дов. № 5/9/10-011 від 08.01.2008 р.
Єфімова Н.І., дов. № 45937/9/10-011 від 05.12.2007 р.
Бондар І.І., дов. № 45160/9/10-011 від 03.12.2007 р.
ЩедровЄ.В., дов. № 295/10/10-115 від 11.02.2008 р.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-впроваджувальне підприємство “ЛПМ» звернулось до господарського суду з позовними вимогами (уточнення позовних вимог від 18.03.2008р.) про скасування рішення ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва від 15.10.2007 року № 0027072350.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що перевірка проведена незаконно, порушує права підприємства, рішення прийняте за результатами такої перевірки є протиправними, у працівників ДПА у Миколаївській області не було законних підстав та повноважень для проведення перевірки, оскільки позивач, зареєстрований як платник податків в ДПІ Центрального району м. Миколаєва.
Другий відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що згідно приписів ст. 9, абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону України № 509, ДПА у Миколаївській області наділена правом безпосередньо здійснювати перевірки щодо контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).
Перший та другий відповідач зазначають, що перевірку проведено у відповідності до Закону України “Про державну податкову службу в Україні» та Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг». При цьому, вказують що Законом, який визначає підстави і порядок проведення планових та позапланових перевірок є Закон України “Про державну податкову службу в Україні», але останній не може бути застосований в даному випадку, тому необхідно звернутися до інших нормативно-правових актів які регулюють порядок проведення перевірок органами державної податкової служби, а саме наказ ДПА України від 11.10.2005 року № 441 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку складання плану графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні».
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, -
встановив:
02.10.2007 року Державна податкова адміністрація у Миколаївській області здійснила перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці магазин, що розташований за адресою м. Миколаїв, Пр. Миру 36/1 та належить ТОВ ВПП “ЛПМ», за результатами якої складено акт № 1400 1127/23-50 від 02.10.2007 р.
На підставі акту перевірки від 02.10.2007 року № 14001127/23-50 ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.2007 року № 0027072950, яким застосувала до ТОВ ВПП “ЛПМ» суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 15765,00 грн.
Позивач не погодився з оскаржуваним рішенням та звернувся до суду з позовними вимогами про його скасування.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевірка позивача була здійснена співробітниками Державної податкової адміністрації у Миколаївській області.
Відповідно приписів пунктів 1, 4, 5-7, 9-10, 14 статті 8, частини першої статті 9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація в області наділяється, в тому числі, такими повноваженнями:
виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів; проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.
Отже, 2-й відповідач має право здійснювати перевірку позивача щодо дотримання ним вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Так, Державна податкова інспекція є органом державної влади і відповідно її діяльність має підпорядкуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст.. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні». Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, вставленого законом.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі Закон України № 265/95-ВР) передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України № 265/95-ВР планові та позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку передбаченому законодавством України.
Отже, законодавець визначив, що право на здійснення перевірки щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) знаходяться в межах повноважень податкової служби, при цьому порядок і підстави проведення такої перевірки можуть бути визначені тільки законами або іншими нормативно-правовими актами. В той час ні Закон України «Про державну податкову службу в Україні»ні Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не визначають порядок та підстави проведення планової перевірки за додержанням суб»єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), а тільки вказують, що перевірки проводяться на підставі і в порядку визначеними законодавством України.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач в підтвердження щодо правомірності підстав і порядку проведення планової перевірки посилається на Наказ ДПА № 441 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні» та план-графік, при цьому план-графік відповідачем не наданий.
Наказ ДПА України № 441 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні» не є нормативно-правовим актом.
Статтею 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509 визначено законодавство, яким керуються органи державної податкової служби, а саме органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, та іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що планова перевірка проведена не у порядку передбаченому Законодавством України, а відповідно до Наказу ДПА України № 441 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні», який не є нормативно-правовим актом, то рішення прийняте на підставі такої перевірки є неправомірним.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167, 254 КАС України господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити
2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 15.10.2007 року № 0027072350.
3. Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства України в Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-впроваджувального підприємства “ЛПМ» судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Постанова у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Н.О.Семенчук