01 квітня 2008 р.
№ 2-13/12025-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Разводової С.С.,
Самусенко С.С.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим
на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2007 року
та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2007 року
у справі № 2-13/12025-2007
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Малого приватного підприємства "Ларс"
до Фонду майна Автономної Республіки Крим
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я"
про визнання недійсним наказу, звіту та спонукання до виконання певних дій
за участю представників:
позивача - Лазарєв С.О.
відповідача - не з'явились
третьої особи - не з'явились
У вересні 2006 року Мале приватне підприємство "Ларс" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду майна Автономної Республіки Крим за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" про визнання недійсним наказу, звіту та спонукання до виконання певних дій.
Рішенням господарського Автономної Республіки Крим від 27.09.2007 року (суддя Жукова А.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.11.2007 року (судді: Дугаренко О.В., Заплава Л.М., Котлярова О.Л.) позов задоволено та визнано недійсним наказ Фонду майна АР Крим № 893 від 28.11.2006 року "Про затвердження висновку про вартість незалежної оцінки -об'єкту групи Е -частки у розмірі 49% статутного фонду ТОВ "Санаторій "Здоров'я", що належить Автономній Республіці Крим, а також встановлено розмір викупу об'єкту групи Е -частки у розмірі 49% статутного фонду ТОВ "Санаторій "Здоров'я", що належить Автономній Республіці Крим у сумі 1 857 916,67 грн. без урахування податку на додану вартість.
Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти попередніх інстанцій скасувати.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Фонд майна Автономної Республіки Крим зобов'язаний прийняти рішення про приватизацію позивача частини у розмірі 49%, які належать Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" шляхом викупу та провести приватизацію відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)" за рішенням органу приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкту малої приватизації і здійснюється оцінка його вартості.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 685 від 19 вересня 2006 року ухвалено рішення про приватизацію малого приватного підприємства "Ларс" частки у розмірі 49%, що належать Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" шляхом викупу. Вказаним рішенням відділу інвентаризації і оцінки Фонду майна Автономної Республіки Крим доручено проведення належної оцінки частки у розмірі 49 %, які належать Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я", а також підготувати висновок оцінювача в строк до 30 листопада 2006 року. Наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 893 від 28 листопада 2006 року затвердження оцінка частини у розмірі 49%, що належать Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" та виконана приватним підприємством "Крим-Експерт".
Ціна об'єкту продажу була визначена експертним шляхом та склала 4253070 грн. 30 вересня 2006 року на замовлення продавця незалежним суб'єктом оціночної діяльності -приватним підприємством "Крим-експерт" була проведена оцінка майна.
П. 15 Постанови Кабінету Міністрі України від 10 грудня 2003 року №1891 "Про затвердження методики оцінки майна" встановлено, що відбір суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання здійснюється на конкурсних засадах, що встановлюється Фондом державного майна. Як встановлено судами попередніх інстанцій, конкурс щодо визначення суб'єкту оціночної діяльності не проводився.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)", ціна продажу об'єкту, який підлягає приватизації шляхом викупу, визначається експертним шляхом.
Судом першої інстанції, за клопотанням позивача до справи залучено висновок експерта Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1667 виконаний по адміністративній справі №2-13/3516-2007 А та використано при прийнятті рішення по справі.
Апеляційний суд вивчивши матеріали експертизи, Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз виконаного у справі №2-13/3516-2007А, зробив висновок, що ринкова вартість частки у розмірі 49%, які належать Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я", відповідно до висновку приватного підприємства "Крим-Експерт" в частині включення в загальну вартість частки вартості права користування земельною ділянкою, необґрунтовано.
Судова колегія Вищого господарського суду погоджується з відповідним висновком апеляції у зв'язку з тим, що ст. 125 Земельного Кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, який посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його держаної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що до висновку про оцінку об'єкта приватизації повинно бути включено право користування земельною ділянкою не відповідає дійсності, оскільки ст. 126 Земельного Кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що з листа Ялтинського відділу КРФ ГП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам", вбачається, що у третьої особи у даній справі, відсутні державні акти на право власності та договори оренди на будь-які земельні ділянки в межах Великої Ялти.
Судом апеляційної інстанції встановлено, а колегія суддів погоджується з необґрунтованістю дій щодо включення у вартість частки яка належить Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" податку на додану вартість.
П. 3.2.1. Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльність з управління активами відповідно до закону.
У п. 1.17. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, закріплено, що поняття "корпоративні права", "пов'язана особа", "резидент", "нерезидент", "гудвіл", "кошти", "цінні папери", "деривативи", "товари", "дивіденди", "проценти", "роялті", "кредит", "депозити", "лізинг (оренда)", "бартер", "безоплатно отримані товари (роботи, послуги)", "валові витрати виробництва (обігу)", "основні фонди та матеріальні активи", що підлягають амортизації, розуміються у значенні, визначеному Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
П. 1.8. ст. 1 Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" визнано, що корпоративні права -право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.
Отже, враховуючи наведене, включення в вартість частки, яка належить Автономній Республіці Крим, в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я" податку на додану вартість неправомірним.
Тому висновок про вартість об'єкту оцінки виконаний приватним підприємством "Крим-Експерт", затверджений наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 685 від 19 вересня 2006 року, не відповідає дійсним обставинам справи.
Відповідно до Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1667 дійсна ринкова вартість частки у розмірі 49% статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я", що належить Автономній Республіці Крим є 2 229 500 грн. у тому числі сума податку на додану вартість 371 583,33 грн., у зв'язку з наведеним дійсна ринкова частка у розмірі 49% статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Здоров'я", що належить Автономній Республіці Крим без урахування податку на додану вартість становить 1857916,67 грн.
Колегія вважає, що судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи по суті правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, висновки судів першої та апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог є правомірними.
Отже, при вирішенні спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну Фонду майна Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2007 року у справі № 2-13/12025-2007 залишити без змін.
Головуючий І. А. Плюшко
Судді С. С. Разводова
С. С.Самусенко