Постанова від 20.05.2008 по справі А-6/445

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2008 р.

Справа № А-6/445

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: Cуддя Грица Юрій Іванович При секретарі Цюрак Андрій Михайлович

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Івано-Франківської КЕЧ району вул.Національної гвардії, 14-б,м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради вул. Грушевського,21, Івано-Франківськ,76000

третя особа з самостійними вимогами на стороні відповідача: Управління служби безпеки України в Івано-Франківській області вул.Сахарова,15 м.Івано-Франківськ,76000

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ТзОВ "Івано-Франківськміськбуд", вул. Вовчинецька, 193/33 м.Івано-Франківськ

Представники:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: Кедик Н.С., представник

від третьої особи -Управління СБУ в Івано-Франківській області: Климовський О.Г., (довіреність № 2342 від 31.03.07 представник )

від третьої особи ТзОВ "Івано-Франківськміськбуд": не з"явився

СУТЬ СПРАВИ: військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави , уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської КЕЧ району звернувся до суду з позовом визнати нечинним п.5.23 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від від 21.08.07 №417 щодо надання дозволу на будівництво багатоквартирного житлового будинку Управлінню Служби безпеки України Івано-Франківській області в межах земельної ділянки на вул. Євгена Коновальця, поруч будинку №124.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 20.05.08.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обгрунтування позовних вимог вказує, що згідно Закону України "Про збройні сили України", земля закріплена за військовими частинами належить їм на праві оперативного управління. Наказом Міністра оборони України №483 від 22.12.97 визначено, що передача земель місцевим органам влади за згодою Міністра оборони або за його дорученням начальникам Головного Управління розквартирування військ та капітального будівництва збройних сил У країни. При звільненні військовою частиною містечка чи окремих будівель , їх командири чи начальники зобов"язані передати квартирно-експлуатаційній частині району за актами і описом казарменно-житловий фонд, комунальні споруди і обладнання з обліковими документами. З посиланням на ст.116, 141, 149, 151 Земельного кодексу України прокурор вказує на те, що вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів, а надання у користування лише після її вилучення. Згоди на вилучення Міністерство оборони не надавало, а тому у виконкому не було достатніх правових підстав для прийняття оспорюваного рішення.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що оспорюване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема вказує, що відповідно до ст.77 ЗК України землями оборони є землі надані для розміщення і постійної діяльності військових частин. В зв"язку з передислокацією військової частини, що розташовувалась на території містечка №13 в м.Івано-Франківську будівлі були вилучені з балансу КЕЧ і передані на баланс Західного управління капітального будівництва МО України. В подальшому будівлі і споруди були списані та зобов"язано відповідні служби внести зміни до обліку фондів та земель збройних сил України. В зв"язку з відсутністю нерухомості та на підставі п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, використовуючи повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів міська рада прийняла рішення про віднесення земельних ділянок до земель запасу. за таких обставин, вважає, що він в межах своєї компетенції прийняв рішення, яким надав дозвіл на будівництво багатоквартирного житлового будинку Управлінню Служби безпеки України Івано-Франківській області в межах земельної ділянки на вул. Євгена Коновальця, поруч будинку №124.

Представник третьої особи з самостійними вимогами на стороні відповідача - управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області заперечення на позов не подав, в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що ним у встановленому законом порядку отримано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт для будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Є.Коновальця, поруч будинку №124. Управлінням СБУ в Івано-Франківській області виконано необхідні проектно- пошукові роботи. Рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 07.12.06 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Управлінню СБУ для будівництва багатоквартирного житлового будинку. На підставі вищевказаного рішення 21.12.06 між Івано-Франківською міською радою та управлінням СБУ укладено договір земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Є.Коновальця, поруч будинку №124. В зв"язку з цим вважає, що підстав для визнання нечинним п.5.23 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від від 21.08.07 №417 немає.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача- ТзОВ "Івано-Франківськміськбуд" в судове засідання не з"явився, заперечення на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору. За наведених обставин, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст.128 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №136 від 14.03.06 Управлінню Служби безпеки України в Івано-Франківській області надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт для будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Є.Коновальця, поруч будинку №124. Управлінням СБУ в Івано-Франківській області виконано необхідні проектно- пошукові роботи. Рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 07.12.06 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Управлінню СБУ. На підставі вищевказаного рішення 21.12.06 між Івано-Франківською міською радою та управлінням СБУ укладено договір земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Є.Коновальця, поруч будинку №124. На підставі вищевказаних рішень та документів п.5.23 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №417 від 21.08.07 Управлінню Служби Безпеки України в Івано-Франківській області надано дозвіл на будівництво багатоквартирного житлового будинку в межах земельної ділянки на вул. Є.Коновальця , поруч будинку №124.

Не погодившись з вищевказаним пунктом рішення, позивач подав позов до суду про визнання його нечинним.

Відповідно до п.6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду України від 18.04.2007 р. по справі № А-8/287 за позовом військового прокурора гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі Івано-Франківського КЕЧ району до Івано-Франківської міської ради про визнання частково нечинним рішення Івано-Франківської міської ради встановлено, що рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради депутатів трудящих від 08.07.1977 р. № 12 земельну ділянку, площею 33,88 га закріплено за військовим містечком № 13 на вул. Дадугіна (теперішня вул. Є. Коновальця) у м. Івано-Франківську.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює земельні відносини є Земельний кодекс України.

На час прийняття рішення виконкому міської ради №12 від 08.05.1977 р. був чинним Земельний кодекс УРСР, введений в дію Законом N 2874-УІІ від 08.07.1970 р. Згідно з ч.І ст. 20 Земельного кодексу УРСР відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Частина 3 ст. 20 цього ж кодексу передбачала, що право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.

Стаття 22 Земельного кодексу УРСР передбачала, що приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Аналогічні вимоги містились у ст.ст. 22-24 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. № 561-XII та передбачені ст.ст. 125-126 чинного Земельного кодексу України від 25.10.2001. Цим ж статтями передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Таким чином, обов'язковими умовами набуття права на земельну ділянку є відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та одержання документа, що посвідчує це право землекористування.

Проте, в судовому засіданні позивачем не подано належних правовстановлюючих документів, які б підтверджували право позивача на землекористування, а також не подано доказів відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визначаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Згідно наказу Міністра оборони України від 12.10.2005 р. № 618 будівлі військового містечка № 13 вилучено з балансу Івано-Франківської КЕЧ району та передано на баланс Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

У відповідності з п. 5 цього ж наказу начальнику Головного квартирно - експлуатаційного управління Збройних Сил України наказано внести зміни до обліку фондів земель Збройних Сил України.

В подальшому, будівлі військового містечка №13 військової частини А3282 списані згідно актів списання, затверджених міністром оборони України, у зв'язку з будівництвом житлового комплексу.

Таким чином, у зв'язку із передачею об"єктів нерухомості військового містечка №13 до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та наступним їх списанням Івано-Франківська КЕЧ району зобов'язана була внести зміни до облікових документів фондів земель Міністерства оборони України, оскільки відсутня нерухомість для обслуговування якої необхідна земля.

Однак, позивачем не виконано наказ Міністра оборони України та не внесено зміни до обліку фондів земель Збройних Сил України. Більше того, разом із списанням нерухомого майна, відсутні підстави вважати, що право землекористування виникає у позивача внаслідок права власності на нерухоме майно. Підстав вважати, що право власності чи землекористування у позивача на вказану земельну ділянку збережено до цих пір виходячи з вимог ст. 77 Земельного кодексу України також немає, оскільки немає належних правовстановлюючих документів, які б підтверджували право позивача на землекористування (Державний акт на право постійного користування землею).

У зв'язку з вищенаведеним безпідставним є посилання позивача на ст. 1 Закону України «Про господарську діяльність в Збройних Силах України»та «Положення про Міністерство оборони України», затвердженого Указом Президента України №888/97 від 21 серпня 1997 року, у тій частині, що Івано-Франківська КЕЧ району уповноважена державою здійснювати відповідні функції у відносинах, що виникають з її господарської діяльності включають і земельні відносини.

У відповідності з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. Судом встановлено, спірна земельна ділянка знаходиться в межах м. Івано-Франківська.

За змістом п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів,«крім зємель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належить частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки спірна земельна ділянка належить до земель запасу територіальної громади м. Івано-Франківська підстав для погодження з Міністром Оборони України або начальником розквартирування військ та капітального будівництва -начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України немає. Для отримання дозволу на будівництво відповідачем отримані відповідні рішення та дозволи , а тому оспорюваний п.5.23 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 417 від 21.08.07 р.є таким, що прийняте в межах компетенції, наданій виконавчому комітету міської ради.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача безпідставні і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.19,124 Конституції України, Земельним Кодексом УРСР, Земельним Кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Грица Юрій Іванович

постанова підписана 20.05.08

Виготовлено в діловодстві

помічник судді Рочняк О.В.

Попередній документ
1672200
Наступний документ
1672202
Інформація про рішення:
№ рішення: 1672201
№ справи: А-6/445
Дата рішення: 20.05.2008
Дата публікації: 04.06.2008
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Органом місцевого самоврядування