справа № 20-4/419-12/032-4/020
"05" травня 2008 р. 18:03 м. Севастополь
Господарський суд міста Севастополя у складі:
суддя Остапова К.А.,
при секретарі Лебедєві С.О.,
розглянувши справу за адміністративним позовом
Державного підприємства «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» (вул. Велика Морська, 1, місто Севастополь, 99011)
до відповідача: Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, місто Севастополь, 99011)
про визнання незаконними та такими, що підлягають скасуванню, податкових повідомлень-рішень від 21.09.2007 №000170231/0, від 21.09.2007 №000171231/0,
За участю представників:
від позивача - Махиня В.П., довіреність № 8-1-563 від 18.09.2007;
від відповідача - Ягунов В.П., довіреність № 10-004/270 від 05.07.2007;
Хмелевська І.М., довіреність № 292/10-004 від 19.12.2007;
Суть спору:
Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро «Чорноморець» (далі -ДП “ЦКБ “Чорноморець») звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя (далі -ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя) про визнання незаконними та такими, що підлягають скасуванню, податкових повідомлень-рішень від 21.09.2007 №000170231/0, від 21.09.2007 №000171231/0.
Ухвалою від 11.10.2007 суддею Остаповою К.А. відкрите провадження в адміністративній справі № 20-4/419 на підставі зазначеної позовної заяви з призначенням попереднього судового засідання на 06.11.2007.
Попереднє судове засідання відкладалось.
За наслідками підготовчого провадження ухвалою від 28.11.2007 справа призначена до судового розгляду на 19.12.2007.
Розгляд справи відкладався.
Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №6 від 22.01.2008 у зв'язку з перебуванням судді Остапової К.А. на лікарняному, в цілях забезпечення дотримання строків розгляду справи справа №20-4/419 передана до провадження судді Харченко І.А.
Ухвалою від 24.01.2008 справа прийнята до провадження суддею Харченко І.А. з привласненням справі №20-4/419-12/032.
Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №16 від 30.01.2008 справа №20-4/419-12/032 передана до провадження судді Остаповій К.А. з метою врегулювання навантаження на суддів.
Ухвалою від 31.01.2008 справу прийнято до провадження суддею Остаповою К.А., справі привласнений № №20-4/419-12/032-4/020.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
На думку позивача при проведенні перевірки та визначенні податкових зобов'язань відповідачем не врахований статус Господарюючого відокремленого підрозділу “Чорноморець-Сервіс» ДП “ЦКБ “Чорноморець» (далі -ГВП “Чорноморець-Сервіс»), який не має можливості самостійно вступати в договірні відносини, у тому числі з оренди. Позивач не надавав ГВП “Чорноморець-Сервіс» приміщення в оренду, але структурний підрозділ має право використовувати приміщення, що належать ДП “ЦКБ “Чорноморець» без додаткових правових підстав.
Також позивач зазначає на те, що ГВП “Чорноморець-Сервіс» господарська діяльність у розумінні статті 1 Закону України “Про ліцензування деяких видів підприємницької діяльності» не здійснювалась, оскільки воно не має статусу юридичної особи та не може отримати відповідну ліцензію, адже ремонтно-будівельні роботи проводились власними силами та засобами державного підприємства в особі ГВП “Чорноморець-Сервіс» для забезпечення нормальної господарської діяльності підприємства, що підтверджується характером проведених робіт: ремонт системи опалення та водопостачання ДП “ЦКБ “Чорноморець», косметичний ремонт кімнат та інш.
Крім того, вважає позивач, відповідачем не враховано, що Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств» не містить норм, що передбачають позбавлення платника податку права включати витрати до складу валових витрат у зв'язку з тим, що ним порушені вимоги законодавства щодо порядку здійснення цієї діяльності, як на цьому наполягає відповідач, не спростовуючи той факт, що відповідні витрати ГВП “Чорноморець-Сервіс» підтверджені документально.
Відповідач проти адміністративного позову заперечує з підстав, викладених у письмовому вигляді (арк. справи 99, 100 том 1) та усно в ході розгляду справи. Зокрема, податкові зобов'язання та податковий кредит по податку на додану вартість не породжуються при здійсненні робіт структурним підрозділом юридичній особі, яка його створила.
Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 21 Заключних положень Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, пояснення та клопотання по справі надавались ними російською мовою.
Згідно зі статтями 27, 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки та вручена пам'ятка про права і обов'язки сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд,
В період з 05.06.2007 по 07.06.2007 ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя була проведена виїзна позапланова перевірка ГВП “Чорноморець-Сервіс» з питання взаємовідносин з ДП “ЦКБ “Чорноморець» за період з 01.04.2006 по 31.03.2007.
В ході перевірки встановлені порушення:
- підпунктів 1.20.1, 1.20.2, 1.20.5 пункту 1.20 статті 1, підпунктів 4.1.5, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 з подальшими змінами та доповненнями, яке виразилось у невключенні до складу валових доходів вартості безоплатно отриманих послуг по орендній платі за використання державного майна у комерційний цілях в сумі 37114,23 грн. (без ПДВ) в період з 22.05.2006 по 31.03.2007, та від безоплатно отриманих послуг по електроенергії в сумі 1427,25 грн. (без ПДВ);
- підпунктів 5.2.1, 5.2.15 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.7 пункту 5.4, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 з подальшими змінами та доповненнями, яке виразилось у необґрунтованому віднесенні ГВП “Чорноморець-Сервіс» до складу валових витрат витрат, що пов'язані з виконанням будівельно-монтажних, ремонтних робіт, як одного з видів господарської діяльності, що належить обов'язковому ліцензуванню, в сумі 165235,22 грн.;
- пункту 3.1 статті 3, пункту 10.1 статті 10, пункту 16.1 статті 16, пункту 20.1 статті 20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 з подальшими змінами та доповненнями, що виразилось у заниженні оподаткованого прибутку в сумі 214878,00 грн., заниження податку на прибуток склало 53721,00 грн.;
- підпунктів 1.20.1, 1.20.2, 1.20.5 пункту 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 з подальшими змінами та доповненнями, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість», яке виразилось у включенні до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) по рядку 1,9 Декларації по ПДВ суму ПДВ, нараховану на вартість безоплатно отриманої електроенергії і послуг по оренді - 7658,66 грн.;
- підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.4.7 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 з подальшими змінами та доповненнями і підпункту 7.4.1 пункту 7.4 сттті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» -необґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, пов'язаним з придбанням матеріалів, послуг та інших витрат, що відносяться до виконання будівельно-монтажних, ремонтних робіт, як одного з видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, в сумі 8383,50 грн.
За результатами перевірки складений акт від 12.09.2007 № 101/23-1/25971733/16664/10 (арк. справи 27-49 том 1).
За порушення підпунктів 1.20.1, 1.20.2, 1.20.5 пункту 1.20 статті 1, підпунктів 4.1.5, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 5.2.1, 5.2.15 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.7 пункту 5.4, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 стаття 5, пункту 3.1 статті 3, пункту 10.1 статті 10, пункту 16.1 статті 16, пункту 20.1 статі 20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя від 21.09.2007 № 000170231/0 Госпдарюючому відокремленому підрозділу “Чорноморець-Сервіс» ДП “ЦКБ “Чорноморець» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 65876,30 грн, у тому числі за основним платежем -50946,00 грн., за штрафними санкціями -14930,00 грн.
За результатами перевірки за порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, пункту 7.7 статті 7, пункту 10.1 статті 10 Закону України “Про податок на додану вартість» податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя від 21.09.2007 № 000171231/0 Господарюючому відокремленому підрозділу “Чорноморець-Сервіс» ДП “ЦКБ “Чорноморець» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24103,74 грн., у тому числі за основним платежем -16069,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -8034,58 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення позивач просить визнати незаконними та скасувати
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Перевіряючими в акті встановлено, що для здійснення фінансово-господарської діяльності ГВП “Чорноморець-Сервіс» користується майном державного підприємства безоплатно, не має дозволу та узгодження із засновником -Міністерством промислової політики, не має укладеного договору з Фондом державного майна України.
У майно, обладнання та послуги, що використовуються безоплатно, входять приміщення загальною площею 124,04 кв.м, вітрини у кількості 8 штук, електроенергія.
З врахуванням того, що оцінка нерухомого майна не здійснювалась, фактично майно використовується у комерційних цілях, для розрахунку вартості орендованого майна за правилами, встановленими Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств» перевіряючими взято звичайну ціну відповідно до підпункту 1.20.2 вказаного Закону, що діяла на момент надання такої послуги по ідентичним договорам у співставних умовах і відповідно до підпункту 1.20.5 вказаного Закону.
Перевіряючими зроблений висновок, що в порушення підпунктів 1.20.1 (немає договору оренди та договірна ціна не визначена), 1.20.2, 1.20.5 пункту 1.20 статті 1, підпунктів 4.1.5, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств» ГВП “Чорноморець-Сервіс» не включало до складу валових доходів вартість безоплатно отриманих послуг по орендній платі за використання державного майна у комерційних цілях в сумі 37114,23 грн. (без ПДВ) і від безоплатних отриманих послуг по електроенергії в сумі 1427,25 грн. (без ПДВ).
З такими висновками податкового органу погодитись не можна у зв'язку з наступним.
Відповідно до довідки Управління статистики у місті Севастополі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 22-366-8642 від 05.12.2006 Господарюючий відокремлений підрозділ “Чорноморець-Сервіс» Державного комунального підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець» не є юридичною особою (арк. справи 21 том 1).
ГВП “Чорноморець-Сервіс» взятий на облік як платник податків 12.04.2001 за № 00005667, що підтверджується відповідною довідкою (арк. справи 130 том 2).
17.05.2001 ГВП “Чорноморець-Сервіс» видано свідоцтво № 39506181 про реєстрацію платника податку на додану вартість (арк. справи 126 том 2).
Відповідно до Положення про Госпрозрахунковий відокремлений підрозділ “Чорноморець-Сервіс» Державного підприємства “Центральне конструкторське бюро “Чорноморець», затвердженого наказом начальника ДП “ЦКБ “Чорноморець» № 8 від 22.03.2001 (арк. справи 23-25) ГВП “Чорноморець-Сервіс» створено в якості відокремленого підрозділу ДП “ЦКБ “Чорноморець» з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків.
Згідно з пунктом 1.2 вказаного Положення підрозділ створений з метою ефективного здійснення окремих видів комерційної діяльності для задоволення соціальних інтересів трудового колективу підприємства та пошуку додаткових джерел фінансування соціальної та виробничої інфраструктури підприємства.
Згідно з пунктом 2.1 Положення підрозділ здійснює господарську діяльність від власного імені в інтересах підприємства.
Правове положення майна підрозділу визначено у розділі 3 Положення, відповідно до якого майно, що передається в оперативне управління підрозділу і отримане в результаті господарської діяльності Підрозділу, є власністю підприємства і відображається у його фінансовій документацій.
По зобов'язанням, що виникають в результаті господарської діяльності підрозділу, підприємство несе відповідальність своїм майном, виступає в якості позивача та відповідача в суді.
Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Таким чином, надання ДП “ЦКБ “Чорноморець» своїх приміщень для розташування разом із забезпеченням електричною енергією свого структурного відокремленого підрозділу, який не є юридичною особою, але створений державним підприємством з метою ефективного здійснення окремих видів комерційної діяльності, не потребує укладання окремих угод з цим суб'єктом, який як відокремлений підрозділ відповідно до Положення здійснює господарську діяльність від власного імені, але в інтересах ДП “ЦКБ “Чорноморець», який у даних відносинах, на думку відповідача, повинен виступати орендодавцем.
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 N 334/94-ВР з подальшими змінами та доповненнями (далі -Закон N 334/94-ВР) визначено поняття валового доходу -як загальної суми доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. N 87, визначає доходи як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Власним капіталом є частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Відповідно до підпункту 4.1.5 пункту 4.1 Закону N 334/94-ВР, на порушення якого зазначає відповідач в акті перевірки, валовий доход включає також доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.
Також перевіряючи в акти перевірки зазначають на порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону N 334/94-ВР. Відповідно до вказаної норми валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Оскільки судом встановлено, що ГВП “Чорноморець-Сервіс» є відокремленим структурним підрозділом позивача, не є юридичною особою, все майно, яким він користується, належить позивачеві на праві оперативного управління, висновки податкової інспекції про безпідставність невключення ГВП «Чорноморець-Сервіс»до складу валових доходів у періоді з 2 кварталу 2006 року по 1 квартал 2007 року в сумі 37114,23 не ґрунтуються за законі.
Перевіряючими вході перевірки встановлено, що ГВП «Чорноморець-Сервіс» за заявками та службовими записками посадових осіб позивача виконувало власними силами без залучення підрядників окремі види будівельних, монтажних і ремонтних робіт за компенсацію без передачі права власності.
На думку перевіряючих ГВП “Чорноморець-Сервіс» в порушення підпунктів 5.2.1, 5.2.15 пункту 5.2, підпункту 5.4.7 пункту 5.4, підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» необґрунтовано відносило до складу валових витрат витрати, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних, ремонтних робіт, як одного з видів господарської діяльності, що підлягає обов'язковому ліцензуванню в сумі 165235,22 грн.
В акті перевірки перевіряючими з посиланням на підпункт 5.2.1 пункту 5.2, підпункт 5.4.7 пункту 5.4, статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств»робиться висновок про обов'язок ГВП «Чорноморець-Сервіс»для здійснення господарської діяльності, пов'язаної із виконанням будівельно-монтажних, ремонтних робіт власними силами, формуванням валових витрат відповідно до вказаних норм Закону зобов'язано було: зареєструвати положення про філію в органах державної влади, найняти кваліфікованих робітників, що мають будівельний фах, встановити штатний розпис робочим будівельних професій відповідно до вимог тарифної Галузевої Угоди, отримати ліцензію на окремі види будівельних робіт, узгодити види та обсяги робіт в договорах з оформленням будівельних форм на списання матеріалів, облік трудовитрат, роботу машин та механізмів з врахуванням діючих будівельних норм, до Статуту та колективного договору ДП “ЦКБ “Чорноморець» повинно бути включено ГВП «Чорноморець-Сервіс»як філія із вказівкою його місцезнаходження та видом діяльності, а також узгодження із профспілковим комітетом і трудовим колективом.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 238/97-ВР, на підставі якого податкова інспекція робить висновок про необґрунтоване віднесення ГВП «Чорноморець-Сервіс» до складу валових витрат витрат, що пов'язані з виконанням будівельно-монтажних та ремонтних робіт в сумі 165235,22 грн., до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Актом перевірки підтверджується, та не заперечується податковою інспекцією, що роботи були виконані за компенсацію, витрати ГВП “Чорноморець-Сервіс» у розмірі 165235,22 грн. підтверджені документально.
Таким чином, в ході перевірки не встановлено, що ВГП “Чорноморець-Сервіс» здійснювалось віднесення до валових витрат витрат, що не підтверджуються відповідними документами.
Норми, на порушення яких зазначає відповідач, не передбачають позбавлення права платника податків включати витрати до складу витрат у випадку порушення порядку здійснення окремих видів діяльності, у зв'язку з чим висновок податкового органу про необґрунтованість віднесення до складу валових витрат витрат, пов'язаних з виконанням робіт, що потребують отримання ліцензії, є безпідставним.
Підпункт 5.4.7 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств», на який також посилається відповідач в акті перевірки у висновках про необґрунтованість віднесення витрат на будівництво та ремонт, встановлює, що до валових витрат включаються будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема, в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах, крім витрат на придбання торгових патентів, установлених Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Підпунктом 5.2.15 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону, на порушення якого також зазначає відповідач, встановлене, що до валових витрат відносяться суми витрат, пов'язаних з підтвердженням відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим вимогам відповідно до Закону України "Про підтвердження відповідності".
Однак, як встановлено в ході розгляду справи ГВП «Чорноморець-Сервіс»будь-яких витрат, передбачених вказаними нормами не здійснював, до складу валових витрат витрати на придбання ліцензій та інш. не відносив, тому висновки про порушення вказаних норм є необґрунтованими.
В акті перевірки також зроблений висновок про порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість».
При цьому перевіряючими зазначено, що позивачем не включено до складу податкових зобов'язань по ПДВ суму ПДВ, що нарахована на вартість безоплатно отриманої електроенергії та послуг по оренді, а також безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним пов'язаним із придбанням матеріалів, послуг, інших витрат, що відносяться до виконання будівельно-монтажних, ремонтних робіт, як одного з видів діяльності, що підлягає обов'язковому ліцензуванню.
Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість», на яку посилається відповідач, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Оскільки як вже було встановлено судом, головне підприємство -ДП «ЦКБ «Чорноморець» не надавало своєму відокремленому структурному підрозділу послуг з оренди, але надавало приміщення для розташування свого структурного підрозділу, висновки про виникнення ГВП «Чорноморець-Сервіс»податкового зобов'язання в сумі 7685,66 грн. не ґрунтуються на законі.
В періоді з 01.04.2006 по 01.01.2007 ГВП “Чорноморець-Сервіс» віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, пов'язаними з придбанням матеріалів, послуг та інших витрат, що відносились до виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт в сумі 8383,50 грн. Відомості щодо цих накладних містяться у додатку № 6 до Акту перевірки (арк. справи 50, 51 том 1).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 вищевказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну назву отримувача;
ж) ціну продажу без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість» податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань.
Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 вищевказаного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Судом встановлено, що ГВП “Чорноморець-Сервіс» зареєстровано як платних податку на додану вартість.
Будь-яких доводів відповідачем щодо невідповідності виданих ГВП “Чорноморець-Сервіс» податкових накладних вимогам закону не приведено.
На думку суду, зазначені відповідачем в акті перевірки норми Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» не позбавляють ГВП «Чорноморець-Сервіс»права віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які складені відповідно до вимог діючого законодавства, пов'язаним із придбанням товарів, робіт, послуг, та здійсненням інших витрат, що відносяться до робіт, що потребують отримання відповідної ліцензії.
Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток -в сумі 65876,30 грн., у тому числі за основним платежем -50946,00 грн., за штрафними санкціями -14.930,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 24103,74 грн., у тому числі за основним платежем -16069,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -8034,58 грн.
Враховуючі вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 21.09.2007 № 000170231/0.
3. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 21.09.2007 № 000171231/0
4. Примирники постанови направити сторонам.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя К.А. Остапова
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
12.05.2008