Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
23.05.2008
Справа №2-16/14483-2007А
За позовом - Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайськийвиноробний завод» (98400, м. Бахчисарай, вул.. Македонського,1, ОКПО 00411855)
До відповідача - Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі (98400, м. Бахчисарай, вул.. Сімферопольська, 3, а)
Про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
Суддя В.А.Омельченко
Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.
від позивача - Дудкін В.С., довіреність № б/н від 08.10.07, представник; Кузьменко В.С., довіреність № б/н від 08.10.07, представник;
від відповідача - Джемілова А.Н., довіреність № 327/д/10 від 01.03.07, ст. держ. под. інспектор, Герасименко Н.А., довіреність № 1898/г/10 від 22.11.07, заст. нач. юр. управління;Панчік А.К., довіреність № 546/п/10 від 15.04.08, гол. держ. под. ревізор-інспектор;
Суть спору: Позивач - Закрите акціонерне товариство «Бахчисарайський виноробний завод» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до ДПІ у Бахчисарайському районі, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим № 00004623/0 від 19.09.2007р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам п. 3.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001р., оскільки воно складено не відносно кожного окремого податку і збору, а за трьома порушеннями одночасно.
Крім того, вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить висновкам акту перевірки (в акті перевірки відображено порушення п. 4.4.1 Положення про порядок нарахування, строків сплати та подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України № 111 від 19.03.2001р. - норма закону вказана невірно, адже фактично мова йде про п. 4.1.1 даного Положення, в той час як у податковому повідомленні-рішенні вказано про порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).
До того ж, вказує, що всупереч п. 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001р., до податкового повідомлення-рішення не додано розрахунку донарахованого податкового зобов'язання та штрафних санкцій.
Не погоджується позивач і з виявленим порушенням по суті, зазначаючи при цьому, що він надавав розрахунки акцизного збору відповідно до Додатку № 1 Положення № 111, в яких чітко вказував обороти по реалізації (відвантаженню) вин плодово-ягідних та винних напоїв. Крім того, на думку позивача, відповідно до Декрету КМУ «Про акцизний збір» № 18-92 від 26.12.1992р. об'єктом оподаткування акцизним збором є оборот з реалізації вироблених підакцизних товарів, а не сума векселя. Згідно зі ст.. 4 Декрету КМУ датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів вважається дата першої події: або зарахування грошових коштів від покупця або дата відвантаження продукції, що свідчить про протиріччя застосованого відповідачем Положення № 111 даному Декрету, у зв'язку з чим підлягає застосуванню передбачене Законом України № 2181-ІІІ правило про конфлікт інтересів.
Відповідач проти позову заперечує та вказує, що форми розрахунків акцизного збору № 1 та № 3, визначені Положенням № 111, є обов'язковими для одночасного надання податковому органу у випадку, якщо платник акцизного збору, крім виробництва виноробної, тютюнової та іншої підакцизної продукції, отримує спирт етиловий для переробки на підакцизну продукцію та видає податковий вексель відповідно до постанови КМУ № 498. Проте, ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» вказало податкові зобов'язання у розрахунках акцизного збору за формою № 1, розрахувавши їх виходячи з оподатковуваних оборотів при відвантаженні готового плодово-ягідного вина та винних напоїв. Разом з тим, підприємство позивача не задекларувало податкові зобов'язання по сплаті акцизного збору за векселями, виданими відповідно до постанови КМУ № 498, що і призвело до їх заниження на суму 1 229 535,71грн.
Вказує також, що до позивача були застосовані штрафні санкції, передбачені п.п. 17.1.1, 17.1.2 та 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ на загальну суму 1 750 676,02грн.
Заявою № 438 від 18.03.2008р. позивач уточнив позовні вимоги і, частково погоджуючись із застосуванням до нього спірним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій за порушення правильності застосування і списання норм гранично допустимих втрат спирту етилового при транспортуванні в сумі 2 771грн. та за зберігання спирту в місцях зберігання, не внесених до єдиного реєстру місць зберігання спирту, в сумі 1700грн., просить суд податкове повідомлення-рішення ДПІ в Бахчисарайському районі АР Крим № 00004623/0 від 19.09.2007р. визнати недійсним в частині донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій за порушення порядку нарахування, строків сплати та подання розрахунку акцизного збору в сумі 2 974 040,73грн.
Заявою від 15.04.2008р. позивач відмовився від позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій за порушення правильності застосування і списання норм гранично допустимих втрат спирту етилового при транспортуванні в сумі 2 771грн. та за зберігання спирту в місцях зберігання, не внесених до єдиного реєстру місць зберігання спирту, в сумі 1700грн.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 18.04.2008р. провадження по даній справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Відповідно до ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Слухання справи відкладалось та оголошувалась перерва в порядку ст. 150 КАС України.
Після перерви слухання справи було продовжено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
06.08-17.08.2007р. ДПА в АР Крим проведена документальна перевірка правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум акцизного збору ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» за період з 01.01.2005р. по 31.03.2007р., за наслідками якої складена довідка № 64/7/21-011 від 17.08.2007р.
Під час перевірки виявлено порушення п.п. 5, 6 Порядку складання платниками розрахунку акцизного збору (додаток № 2 до Положення № 111) за період 2005-2006 роки, яке виразилося в тому, що ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» не відбивало у розрахунках акцизного збору неоподатковувані обороти по реалізації виноматеріалів.
Крім того зазначено, що у порушення п. 4.4.1 Положення № 111 позивач відображав оподатковувані обороти по відвантаженню вин плодово-ягідних і винних напоїв плодово-ягідних у розрахунках акцизного збору за формою відповідно до додатку № 1 до Положення № 111 з нарахуванням податкових зобов'язань, і не надавало розрахунки акцизного збору за формою № 3, в яких необхідно було відбити обороти по відвантаженню даної готової продукції і податкові зобов'язання по векселях, строк погашення яких приходиться на звітний місяць.
У висновках даної довідки також зазначено, що з метою приведення у відповідність до методології розрахунку акцизного збору даних по нарахуванню податкових зобов'язань акцизного збору у картці особового рахунку необхідно провести коректування сум нарахованих зобов'язань у бік збільшення на суму 1 229 535,71грн.
03.09.2007р. ДПА в АРК складено доповнення за № 75/7/21-011 до довідки перевірки від 17.08.2007р. № 64/7/21-011, в якому зазначено, що оскільки до початку документальної перевірки ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» не надало до ДПІ в Бахчисарайському районі розрахунки акцизного збору за формою № 3 за грудень 2006р. і січень-березень 2007р. та з метою приведення даних особового рахунку підприємства до вимог чинних нормативно-правових актів за результатами перевірки податковий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкових зобов'язань.
10.09.2007р. ДПА в АРК складено акт перевірки № 232/23/411855, в якому відображені порушення позивачем вимог абз. 9 ч. 2 ст. 17 , ч. 2 ст. 13, ч. 5 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Вказаний акт перевірки було покладено в основу податкового повідомлення-рішення № 00004623/0 від 19.09.2007р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з акцизного збору на загальну суму 2 980 211,73грн., в тому числі 1 229 535,71 грн. основного платежу та 1 750 676,02 грн. штрафних санкцій.
Позивач оскаржує дане податкове повідомлення-рішення в частині донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій за порушення порядку нарахування, строків сплати та подання розрахунку акцизного збору, в сумі 2 974 040,73грн.
Суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних санкцій за порушення порядку нарахування, строків сплати та подання розрахунку акцизного збору, в сумі 2 974 040,73грн., стало виявлене під час перевірки порушення позивачем п. 4.1.1 Положення про порядок нарахування, строків сплати та подачі розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом ДПА України № 111 від 19.03.2001р., у зв'язку з тим, що позивач відображав оподатковувані обороти по відвантаженню вин плодово-ягідних та винних напоїв у розрахунках акцизного збору по формі відповідно до Додатку № 1 до Положення № 111 з нарахуванням податкових зобов'язань і не надавало розрахунки акцизного збору по формі № 3 Положення № 111, в яких необхідно відображати обороти по відвантаженню даної готової продукції та податкові зобов'язання по векселям, строк погашення яких приходиться на звітний місяць.
У спірному податковому повідомленні-рішенні зазначено, що воно винесено тільки за порушення абз. 9 ч. 2 ст. 17 , ч. 2 ст. 13, ч. 5 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що не в повному обсязі відповідає виявленим під час перевірки порушенням.
В той же час, п. 2.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001р. (в редакції наказу ДПАУ № 247 від 27.05.2003р.) за зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758, визначає, що податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника податкового органу (його заступника), зокрема, щодо обов'язку платника податків сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання та сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірок платника податків (у т. ч. камеральних).
Вказане свідчить про те, що відображене в акті перевірки порушення повинно відповідати зазначеному у податковому повідомленні-рішенні порушенню, адже воно приймається виключно на підставі акту перевірки.
П. 20 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» № 329/95-ВР від 15.09.1995р. визначає, що до отримання СПД з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (крім виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання даного платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2006р. ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» були видані податкові векселі АА № 0006926, АА № 0006927, АА № 0006928, на загальну суму 1 774 445 грн., строк погашення яких становить 30.01.2007р. Крім того, 17.11.2006р. був виданий податковий вексель АА № 0006929 на суму 1 273 885 грн., строк погашення якого - 14.02.2007р. Всього сума векселів -3 048 330,00грн.
Вказані векселі взяті на облік у ДПІ в Бахчисарайському районі та вчасно погашені в порядку, передбаченому Постановою КМУ № 498 від 22.06.2005р., що підтверджується штампом податкового органу на векселях.
Відповідно до п. 4.1.1 Положення № 111 суб'єкти підприємницької діяльності, що отримують спирт етиловий неденатурований, призначений для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), за податковим векселем (податковою розпискою), виданим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року N 498 "Питання випуску, обігу та погашення податкових векселів (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого", або за умови сплати акцизного збору грошима щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, складають і подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 3. Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатку 4.
Згідно з акту перевірки, встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань з акцизного збору по векселям, строк погашення яких настав у січні 2007р. на суму 1 774 445 грн. та у лютому 2007р. на суму 1 273 885 грн., всього на суму 3 048 330 грн., внаслідок неподання позивачем в ці місяці розрахунків за формою Додатку № 3 до Положення № 111 та невідображення в них податкових зобов'язань по векселям, строк погашення яких приходився на відповідний звітний місяць.
В той же час, перевіркою встановлено, що у грудні 2006р. та січні-березні 2007р. позивачем завищено податкове зобов'язання з акцизного збору на суму 1 818 794,29 грн., внаслідок відображення у розрахунках акцизного збору за ці періоди оборотів по реалізації (передачі) вин і винних напоїв.
У зв'язку з цим, розрахунок донарахованих податкових зобов'язань з акцизного збору склав 1 229 535,71 грн. ( 3 048 330 грн. - 1 818 794,29 грн.)
Суд вважає, що вказані висновки ДПІ у Бахчисарайському районі АРК про заниження у податкових зобов'язань з акцизного збору на суму 1 229 535,71 грн., за що спірним податковим повідомленням-рішенням ці зобов'язання донараховані та застосовані штрафні санкції на суму 1 744 505,02 грн., є безпідставними та не ґрунтуються на податковому законодавстві України.
Так, ст.. 3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» визначає, що об'єкт оподаткування акцизним збором визначається відповідно до Декрету КМУ «Про акцизний збір».
Відповідно до ст.. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
В силу ст.. 3 даного Декрету об'єктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини.
Відповідно до ст.. 4 Декрету акцизний збір обчислюється, зокрема, за ставками у процентах до обороту з продажу товарів, що вироблені на митній території України, - виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору.
Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу підакцизних товарів (продукції) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору, за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, яка обслуговує платника акцизного збору;
- або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).
Ст. 6 Декрету визначає, що суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платниками самостійно, виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими ставками.
Отже, жодною законодавчою нормою не встановлено, що розрахунок акцизного збору слід здійснювати виходячи з вартості податкового векселя, а не обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції), у зв'язку з чим суд доходить висновку про те, що позивачем правомірно протягом перевіреного періоду сплачувався акцизний збір виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції).
Відповідно до ст.. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
В даному ж випадку вищу юридичну силу має Декрет КМУ «Про акцизний збір», а не Положення № 111.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказав податкові зобов'язання у розрахунках акцизного збору по формі № 1, розрахувавши їх виходячи з оподатковуваних оборотів по відвантаженню готового плодово-ягідного вина та винних напоїв, там же зазначав обороти по реалізації (відвантаженню) вин плодово-ягідних та винних напоїв, не надавши при цьому розрахунку за формою Додатку № 3.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем допущена методологічна помилка, яка виразилась у ненаданні розрахунку за формою Додатка № 3, а наданні тільки розрахунку за Додатком № 1, що не призвела до порушення граничних строків сплати акцизного збору.
Так, як зазначено у довідці про перевірку № 64/7/21-011 від 17.08.2007р.(стор. 4), перевіркою правильності застосування ставок акцизного збору на готову продукцію, своєчасності і повноти сплати акцизного збору (в частині самостійно сплачених сум акцизного збору) порушень не встановлено.
За ненадання податкової декларації у строки, передбачені законодавством, п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. передбачена відповідальність платників податків у вигляді штрафних санкцій в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проте, вказані штрафні санкції відповідачем позивачу не нараховані.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з положень п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000р., яким передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів (в даному випаду це Положення про порядок нарахування, строках сплати та надання розрахунку акцизного збору, затверджене наказом ДПА України №111 від 19.03.2001р. та Декрет КМУ «Про акцизний збір») припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, належних доказів відносно правомірності спірного податкового повідомлення-рішення в оскарженій частині відповідачем по справі не надано.
В той же час, суд не погоджується з доводами позивача щодо порушення ДПІ п. 3.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001р., оскільки вказана норма вимагає складення податкового повідомлення-рішення окремо по кожному податку і збору, а не по кожному порушенню. В даному випадку спірне податкове повідомлення-рішення винесено за одним видом збору - акцизному збору.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі АР Крим № 00004623/0 від 19.09.2007р. в частині донарахування Закритому акціонерному товариству «Бахчисарайський виноробний завод» податкових зобов'язань та штрафних санкцій за порушення порядку нарахування, строків сплати та подання розрахунку акцизного збору в сумі 2 974 040,73грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31111095500002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 22301854) на користь Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський виноробний завод» (АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Македонського, 1) 3,40грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.