83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
20.05.08 р. Справа № 11/284
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота
при секретарі судового засідання Єрохіної В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго» в особі структурної одиниці Приазовських електричних мережах м. Маріуполь
до відповідача: Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління м. Маріуполь
про стягнення 243822,57 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Кабанова О.А., Рожкова Л.О., Кажара О.І. - за довіреністю
від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні з 18.02.2008р. по
21.02.2008р. було оголошено перерву
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго» в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж, звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління про стягнення заборгованості за перетоки реактивної електроенергії в сумі 243822,57 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №11/770 від 01.01.1997р., в частині оплати використаної електроенергії.
Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечує з посиланням на пропуск позивачем строку позовної давності.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 22.10.2007р. справу було передано на розгляд судді Гаврищук Т.Г.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 21.03.2008р. справу було передано на розгляд судді Чернота Л.Ф.
Відповідач через канцелярію суду надав клопотання від 14.05.2008р. та просить заборонити позивачу виконувати дії, які відносяться до предмету спору, а саме: заборонити відключення електроенергії відповідачу до прийняття рішення по суті.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що відкликав повідомлення про припинення подачі електроенергії від 05.05.08р. № 1177, але підтвердження до матеріалів справи не надав.
Суд розглянув клопотання та відмовив у задоволенні за необґрунтованістю.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Справа слуханням була відкладена, згідно ст.ст.69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, додаткові докази та заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Між позивачем - Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго» в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж та відповідачем - Маріупольським трамвайно-тролейбусним управлінням був укладений договір від 01.01.1997р. № 11/770 на постачання останньому електричної енергії.
Згідно до умов п.4.1.3 цього договору плата за електроенергію стягується до 10 числа поточного розрахункового періоду - 1-ий плановий платіж в розмірі 50% вартості середньомісячного споживання електроенергії та кінцевий розрахунок за попередній розрахунковий період; 20 числа поточного розрахункового періоду - 2-ий плановий платіж в розмірі 50% вартості середньомісячного споживання електроенергії.
Між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Споживач) 14.10.2003р. був укладений договір № 11/770 на постачання електричної енергії, п.1.1 якого передбачено, що “Постачальник» постачає електричну енергію, а “Споживач» оплачує “Постачальнику» її вартість згідно з умовами договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Згідно п.п.2.2.3 договору № 11/770 від 14.10.2003р. споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно із умовами Додатку № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію» та № 6 “Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».
Відповідно до додатку № 5 цього договору споживачі здійснюють повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період у відповідності до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії: 2 планових платежа 10 і 20 числа розрахункового місяця по 50% очікуваного місячного споживання, 27 числа розрахункового місяця остаточний розрахунок.
На виконання умов наведених договорів позивачем було здійснено постачання відповідачеві електроенергії, що підтверджується відповідними актами прийому - передачі за січень - грудень 2003р. та січень-лютий 2004р., на оплату якої позивачем були виставлені рахунки № 770-Р від 31.01.2003р. на суму 6311,02грн., № 770-р від 28.02.2003р. на суму 6347,17грн., № 770-Р від 25.03.2003р. на суму 4787,10грн., № 770-Р від 30.04.2003р. на суму 5878,93грн., № 770-Р від 30.05.2003р. на суму 4406,03грн., № 770-Р від 30.06.2003р. на суму 3669,92грн., № 770-Р від 31.07.2003р. на суму 5339,89грн., № 770-Р від 29.08.2003р. на суму 5046,17грн., № 770-Р від 24.09.2003р. на суму 5489,33грн., № 770-Р від 30.10.2003р. на суму 4759,74грн., № 770-Р від 30.11.2003р. на суму 6057,74грн., № 770-Р від 29.12.2003р. на суму 6843,97грн., № 770-Р від 30.01.2004р. на суму 5666,95грн., № 770-Р від 29.02.2004р. на суму 6629,56грн. Факт отримання наведених рахунків відповідачем не оспорюється.
Доказів постачання відповідачеві електроенергії у 2000-2002 роках та виставлених рахунків на їх оплату позивачем не надано. Згідно до пояснень позивача 27.11.2006р. ним повторно був виставлений відповідачеві рахунок № 11/770р за період 2000-2003р. на суму 200000,00грн. Відповідач не оспорює факт отримання електроенергії у грудні 2002р.
Між сторонами 08.04.2004р. був укладений додаток “Графік погашення заборгованості» до договору № 11/770 від 14.10.2003р., за яким відповідач прийняв на себе зобов'язання виплачувати позивачеві суму заборгованості за спожиту реактивну електроенергію станом на 01.04.2004р. в розмірі 328,4тис.грн. щомісячно у наступні терміни: квітень 2004р. - 26 тис.грн., травень 2004р. - 26 тис.грн., червень 2004р. - 26 тис.грн., липень 2004р. - 26 тис.грн., серпень 2004р. - 26тис.грн.
При укладанні наведеного додатку сторони встановили, що у разі якщо хоча б один місяць оплата заборгованості відповідно даного графіку не виконана, то цей додаток уважається анульованим та до підприємства застосовуються санкції відповідно договору про постачання електроенергії і чинного законодавства.
За приписами п.2 ст.212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).
Згідно із ст.611 цього кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідач свої зобов'язання щодо помісячної сплати заборгованості відповідно до даного графіку, починаючи з липня 2004р. (строк оплати 31.07.2004р.) належним чином не виконував. Таким чином, укладений сторонами 08.04.2004р. додаток до договору № 11/770 від 14.10.2003р. вважається анульованим.
Відповідач доказів оплати отриманої електроенергії за наведеними договорами до матеріалів справи не надав. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість складає 243822,57грн.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст.625 наведеного Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно до ст.223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
За приписами ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 264 цього кодексу також передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Складанням 08.04.2004р. додатку до договору № 11/770 від 14.10.2003р. відповідач визнав наявність заборгованості за спожиту реактивну електроенергію станом на 01.04.2004р. в розмірі 328,4 тис.грн. Однак, враховуючи, що позивачем позов про стягнення суми заборгованості за спожиту реактивну електроенергію поданий 26.09.2007р., то і після визнання боргу сплинув встановлений строк позовної давності.
Посилання позивача, на акти звіряння № 360 від 11.01.2006р. та № 7361 від 01.09.2005р. судом не прийнято в якості доказу, що засвідчують вчинення відповідачем дії, що свідчить про визнання суми боргу, яке є предметом позову, виходячи з наступного:
Із наведених актів вбачається, від імені відповідача вони були підписані представником без зазначення його прізвища, займаної посади та наявності відповідних повноважень на вчинення цих дій від імені позивача.
Акт звіряння № 360 від 11.01.2006 р. містить в собі відомості щодо бухгалтерського обліку на 01.01.06р. за договором № 11/770, у тому числі за реактивну електроенергію в розмірі 978375,30грн. Акт звіряння розрахунків № 7361 від 01.09.2005р. містить в собі відомості щодо бухгалтерського обліку на 01.09.2005р. за договором № 11/770, у тому числі за реактивну електроенергію в розмірі 980343,86 грн.
Із зазначених актів не вбачається підтвердження саме заборгованості за двома договорами № 11/770 від 01.01.1997р., №11/770 від 14.10.2003р. в сумі 243822,57грн. за період з грудня 2002р. по лютий 2004р.
За приписами ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач наполягав на застосуванні строку позовної давності. Позивач не надав доказів, що підтверджують наявність поважних причин пропущення позовної давності, та в матеріалах справи відсутнє клопотання щодо його відновлення.
З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.212, 257, 264, 267, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.223 Господарського кодексу України та ст.ст.33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго» в особі структурної одиниці Приазовських електричних мереж до Маріупольського трамвайно-тролейбусного управління про стягнення заборгованості за перетоки реактивної електроенергії в сумі 243822,57 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя