Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
11.12.2007
Справа №2-15/12801-2007
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод» (98112, АР Крим, м. Феодосія, вул.. калова, 86, ідентифікаційний код 01423062)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі Федолсійського району електричних мереж (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Свободи, 4, ідентифікаційний код 00131400)
Про визнання вимог недійсними
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - не з'явився
Від відповідача - Пінчук В.П., довіреність № 350-Д від 19.10.2007 р., у справі
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Феодосійський механічний завод» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі Федолсійського району електричних мереж про визнання вимог відповідача по сплаті фінансових санкцій у сумі 12553,11 грн. недійсними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.05.07 р. був складений Акт № 100838 “Про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності», відповідно до якого позивач порушив Правила користування електричною енергією шляхом відсутності пломб енергопостачальної організації на розрахунковому електролічильнику.
14.06.2007 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, на якому було вирішено стягнути з позивача 12553,11 грн. штрафних санкцій за недораховану електричну енергію.
Позивач з вимогами, викладеними в зазначеному акті та Протоколі засідання комісії № 1462 від 14.06.2007 р. не згоден, оскільки вважає, що вказані вимоги не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам, що і стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод» з позовом до суду про визнання вказаних вимог недійсними.
Представник відповідача проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву № 2743 від 10.12.2007 р. провадження у справі припинити.
11.12.2007 р. до господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечити явку представника у судове засідання.
Судом не вбачається обґрунтованих правових підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Судом неодноразово відкладався розгляд справи за клопотанням позивача. Таким чином, у позивача було достатньо часу для підготовки доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, у разі їх наявності.
Отже, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також приймаючи до уваги те, що позивач не представив суду жодного доказу щодо поважності причин пропуску судового засідання, враховуючи те, що у позивача було достатньо часу для підготовки обґрунтувань позовних вимог, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:
01.05.2007 р. у ході перевірки дотримання Відкритого акціонерного товариства «Феодосійський механічний завод» установлених режимів електроспоживання були виявлені порушення Правил користування електричною енергією, а саме шляхом: відсутності пломб енергопостачальної організації; вторинна комутація цепів потужності, вторинна комутація трансформатрів струму, про що складений Акт № 100838 “Про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності» (а.с. 17).
14.06.2007 р. комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕ був розглянутий вказаний Акт, про що складений Протокол № 1462 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, відповідно якого Відкрите акціонерне товариство «Феодосійський механічний завод» повинен сплатити суму в розмірі 12553,11 грн., яка була нарахована в результаті проведення перерозрахунку обсягу та вартості спожитої електричної енергії.(а.с. 21)
13.07.2007 р. було виставлено рахунок відповідно акту № 100838 від 01.05.2007 р. на суму 12553,11 грн.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 17.10.05 р. р. № 910, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці оформлюється двосторонній акт порушень за встановленою формою.
Акт складається у присутності представника споживача в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний Акт № 102715 від 09.08.2007 р. був підписаний Споживачем без будь-яких заперечень.
Пунктом 6.42. Правил встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Рішення комісії оформляється протоколом.
Позивач просить суд визнати недійсними вимоги відповідача про сплату фінансових санкцій у розмірі 12553,11 грн., однак всупереч вимогам суду, викладених в ухвалах, не надав пояснень які саме вимоги та з яких підстав.
Відповідно до роз'яснень президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/53 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкту (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Згідно з пунктом 6.2 Роз'яснень не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, роз'яснення тощо, у зв'язку з тим, що не мають обов'язкового характеру для виконання.
Аналіз матеріалів справи дозволяє прийти до висновку про те, що оспорюваний акт Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» від 01.05.07р. № 100838, а також рахунок № 148 від 13.07.2007 р., винесений на підставі зазначеного акту, не ругулюють суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин.
Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Тобто, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, в тому числі актів господарських товариств, які згідно з законом або статутними документами мають обовязковий характер для учасників правовідносин, які виникають або припиняються з прийняттям такого акту.
За своїми ознаками акт про порушення Правил користування електричною енергією а також рахунок до таких актів не відносяться, оскільки не мають обовязкового характеру, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки, та відповідно розрахунковим документом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений договором або Законом, але обраний Відкритим акціонерним товариством «Феодосійський механічний завод» спосіб захисту свого права, а саме визнання недійсними вимог Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі Феодосійського району електричних мереж, не передбачений ані законом, ані договором та не підвідомчий господарським судам, а тому не може бути предметом розгляду господарським судом.
Крім того, позивачем не було чітко визначено, які саме вимоги просить визнати недійсними.
Представлений позивачем акт може бути використаний у якості доказів у випадку звернення відповідача з позовом до суду та підлягає оцінки судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутності предмету спору.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 статті 80, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі припинити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.