ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
30.10.07 Справа № 8/556н-ад.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства «Ток», місто Луганськ,
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська, місто Луганськ, -
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача -Вільховченко Л.С., - довіреність №239 від 10.10.07 року; Феденко Р.Ю. -довіреність №214 від 30.08.07 року;
від відповідача -Кіянко Д.В. -старший державний податковий інспектор, - довіреність №11800/10 від 16.07.07 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про скасування податкового повідомлення-рішення №0001311530/1-408, прийнятого Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Луганська (далі -ДПІ, - відповідач) 06.06.07 року, яким щодо позивача застосовано штрафні санкції у сумі 3292 грн. 94 коп.
У зв'язку з тим, що позивач при зверненні до суду з позовом порушив вимоги ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), ухвалою суду від 07.09.07 року позов залишено без розгляду.
Після усунення порушень провадження по справі відкрито 20.09.07 року.
Попереднє судове засідання відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства призначене та фактично відбулося 12.10.07 року; відповідач до цього засідання не прибув.
На підставі ст. 150 КАСУ у судовому засіданні оголошено перерву з 23 жовтня до 30 жовтня 2007 року -у зв'язку з необхідністю надати сторонам можливість подати до суду додаткові докази.
У судовому засіданні, яке відбулося 30.10.07 року, представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та п. 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАСУ, а тому його задоволено судом.
Представники позивача позов підтримали у повному обсязі, уточнивши у судовому засіданні, що просять скасувати податкове повідомлення-рішення №0001311530/1-408 від 10.07.07 року, оскільки податкове повідомлення-рішення №0001311530/0-408 від 06.06.07 року вважається відізваним у зв'язку з його оскарженням до вищестоящого щодо ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська податкового органу -Державної податкової адміністрації у Луганській області, - та прийняттям ДПІ, на підставі рішення ДПА у Луганській області, нового податкового повідомлення-рішення за №0001311530/1-408 від 10.07.07 року.
Представник відповідача позов не визнав; про це також зазначено у запереченні відповідача проти позову (вих. №17814/10 від 23.10.07 року), з посиланням на те, що його вимоги суперечать чинному податковому законодавству, у тому числі -підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -ЗУ №2181-ІІІ) - щодо порядку визначення ним десятиденного терміну з дня подання податкової декларації, оскільки названий підпункт статті 5 не містить посилання на підпункт 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 того ж Закону.
І.Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
1. 18.05.2007 року Відкрите акціонерне товариство «Ток»(далі -ВАТ «Ток», - позивач), ідентифікаційний код 13391947, за вхідним №23356, на виконання вимог пункту 5.1 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ, надало до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість (далі -ПДВ) за квітень 2007 року, самостійно узгодивши податкове зобов'язання з цього виду податку у сумі 47950,00 грн.
Як сказано у позовній заяві позивача та підтверджено його представниками у судовому засіданні, з урахуванням того, що останній день строку подання декларації з ПДВ -20 квітня 2007 року -припав на вихідний день (неділя), - позивач при визначенні 10-денного терміну для сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання керувався положеннями наступних підпунктів статей 4 та 5 Закону №2181-ІІІ:
підпункту а) підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, згідно якому податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
підпункту 4.1.5 п. 4.1 ст. 4, яким встановлено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день;
підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, відповідно до якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, платник податку сплатив податкове зобов'язання двома платіжними дорученнями:
№329 від 30.05.07 року на суму 15000,00 грн.
та №331 від 31.05.07 року на суму 32390,00 грн.(останнє додано до матеріалів справи).
01.06.07 року ДПІ здійснено перевірку своєчасності сплати ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ВАТ «Ток», за результатами якої складено акт №273/160 від 01.06.07 року.
В акті зафіксовано факт порушення платником ПДВ строку сплати до бюджету самостійно узгодженого податкового зобов'язання у сумі 32390,00 грн.
ДПІ складено розрахунок штрафних санкцій у зв'язку з виявленим порушенням, згідно якому сума штрафу становить 3292,94 грн., або 10 відсотків від суми податкового зобов'язання, сплаченого з порушенням строку, визначеного чинним законодавством.
06.06.07 року ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001311350/0-408, яким визначено, що щодо ВАТ «Ток», за порушення вимог підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ, на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 того ж Закону, відповідно до пункту 10.2 ст. 10 Закону України від 03.04.97 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», - застосовано штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно сплаченої суми податкового зобов'язання, -тобто 3292,94 грн.
Позивач не погодився з цим рішенням та оскаржив його до ДПІ (вих. №977-18 від 22.06.07 року), яка своїм рішенням №11313/23 від 09.07.07 року відмовила у задоволенні його вимог.
27.07.07 року за вих. №148 позивач з того ж приводу звернувся зі скаргою до Державної податкової адміністрації у Луганській області, яка своїм рішенням від 07.08.07 року за №14735/25-08 також відмовила у задоволенні його вимог.
На підставі цього рішення ДПІ 10.07.07 року винесла податкове повідомлення-рішення №0001311530/1-408, яким щодо позивача, з вищенаведених підстав, застосувала таку ж суму штрафу.
Не погодившись з таким рішенням, платник ПДВ звернувся з цим позовом до господарського суду Луганської області.
ІІ.Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
1.Як встановлено підпунктом а) підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Тобто, останнім днем строку для подання декларації з ПДВ у спірному випадку було 20 травня 2007 року.
Загальновідомим є факт того, що у 2007 році 20 травня припало на неділю, - тобто неробочий (вихідний) день.
Підпунктом 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 ЗУ №2181-ІІІ встановлено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
Тобто, наступним робочим днем було 21 травня 2007 року -понеділок.
Як сказано у підпункті 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 вищеназваного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що правило підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ не має підстав застосовувати до спірного випадку, тому що сам цей пункт не містить посилання на підпункт 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 названого Закону.
2.Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на те, що відповідно до вищецитованих норм права останнім днем для подання декларації з ПДВ за квітень 2007 року було 21 травня 2007 року.
Підпункт 5.3.1 п. 5.3 с т. 5 Закону України №2181-ІІІ прямо вказує, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В межах цього строку позивач сплатив самостійно узгоджене податкове зобов'язання з ПДВ.
Отже, - суд вважає, що позивач довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.
Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти позову, всупереч вимозі частини 2 ст. 71 КАСУ, не довів законність та обґрунтованість своїх дій та рішень.
Як сказано у статті 3 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативними актами органів державної влади, а також рішеннями… органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Податкове повідомлення-рішення №0001311530/1-408 від 10.07.07 року не відповідає вимогам чинного законодавства з підстав, викладених вище у цій постанові.
З огляду на викладене воно не може залишатися чинним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню у повному обсязі.
Керуючись частиною 1 статті 94 КАСУ, суд стягує з Державного бюджету на користь позивача державне мито у сумі 3,40 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні з позовом до суду, припустився надмірної сплати державного мита у сумі 81,60 грн.
Так, згідно платіжному дорученню №635 від 30.08.07 року ним сплачено державне мито у сумі 85,00 грн., в той час, як воно підлягало сплаті у розмірі 3,40 грн. (п.3 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАСУ. підпункт «б»п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»), - звідси, - різниця становить 81,60 грн. (85,00 грн. -3,40 грн.).
Однак, питання про повернення надмірно сплаченого державного мита судом у цій постанові не вирішується, оскільки згідно частині 2 ст. 89 КАСУ, судовий збір, сплачений у більшому, ніж встановлено законом, розмірі, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Позивач з таким клопотанням до суду до винесення цієї постанови не звертався.
Крім того, позивач при зверненні з позовом до суду безпідставно сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (платіжне доручення №636 від 30.08.07 року на суму 118,00 грн.), - оскільки сплата таких витрат чинним КАСУ не передбачена.
Сума цих коштів підлягає поверненню на користь позивача.
На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України; ст. 3 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»; п.п. 4.1.4 та 4.1.5 п. 4.1 ст. 4; п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», керуючись ст.ст. 89, 94, 158-163 та 167 КАС України, суд
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська №0001311530/1-408 від 10.07.07 року, - скасувати.
3.Стягнути з Державного бюджету України, р/р 31118095700006, код бюджетної класифікації доходів 22090200 «Державне мито, не віднесене до інших категорій», МФО 804013, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, ОКПО одержувача: 24046582, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ток», ідентифікаційний код 13391947, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Фрунзе, 107-ю, - державне мито у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ток», ідентифікаційний код 13391947, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Фрунзе, 107-ю, - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп., - оскільки їх сплата не передбачена чинним Кодексом адміністративного судочинства України.
Підставою для повернення названих витрат є копія цієї постанови, засвідчена гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представників сторін у судовому засіданні 30.10.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 02.11.2007 року.
Суддя А.П.Середа