21.05.08р.
Справа № 9/35/374-07
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Науково-виробничої дослідної агрофірми "НАУКОВА", м. Дніпропетровськ Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Цілина Сергій Миколайович, с. Миколаївка Дніпропетровського району Дніпропетровської області
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», м. Київ
про стягнення 8386, 85 грн.
Головуючий колегії Подобєд І.М.
Судді: Широбокова Л.П., Манько Г.В.
Представники:
Від позивача - Череп'яний А.В.- юрисконсульт, довіреність №152 від01.01.07р.
Від відповідача - Сеннов О.А. - представник, довіреність 156 від 11.03.08р.
Від третьої особи-1 - представник не з'явився
Від третьої особи-2 - представник не з'явився
ДП "Придніпровська залізниця" звернулося у вересні 2007 року із позовом до НВДА "НАУКОВА", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 8386,85 грн., у тому числі: 7206,85 грн. на відшкодування шкоди, яка складається з вартості пошкоджень автомобіля, 480 грн. оплати автотоварознавчого дослідження та 700,00 грн. оплати послуг евакуатора. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 19.09.2006р. о 18:15 годин на 466 км а/д Знаменка-Луганськ-Ізварино за участю автомобілів ВАЗ 21063 (державний номер 914-64 АН), що належить ДП «Придніпровська залізниця» в особі відокремленого структурного підрозділу «П'ятихатське вагонне депо», та автомобіля ГАЗ 3307 (державний номер 026-74 АВ), що належить Науково-виробничій дослідній агрофірмі «НАУКОВА», було пошкоджено автомобіль ВАЗ 21063 чим з вини водія Відповідача завдано Позивачу шкоду та додаткові витрати. Посилається на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.10.06р. про притягнення Цілини С.М. до адміністративної відповідальності.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджується із розміром шкоди, що визначений автотоварознавчим дослідженням, вказує на те, що експертом не встановлювався стан та вартість пошкоджених вузлів, деталей та агрегатів на момент їх пошкодження, тобто не встановлена реальна вартість пошкодженого майна. Розрахунок експерта вважає завищеним та просить суд надати критичну оцінку доводам Позивача, що викладені в позовній заяві. Вважає, що справа не підвідомча господарському суду, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки фізичної особи - водія автомобіля Цілини С.М.
За клопотанням Відповідача водія автомобіля ГАЗ 3307 Цілину С.М. залучено до участі у справі в якості третьої особи-1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Цілина С.М. в судове засідання не з'явився, пояснень у справі по суті спору не надав.
В судовому засідання 09.04.08р. представник Відповідача доповнив свої заперечення на позов усними поясненнями у яких посилався на те, що належний Позивачу автотранспортний засіб підлягає обов'язковому страхуванню, тому для запобігання подвійному відшкодуванню шкоди підлягає перевірці чи не було отримано Позивачем відповідне страхове відшкодування.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Надав суду докази звернення із листом від 21.09.2006р. до Київської регіональної дирекції ВАТ «СК «Універсальна», але повідомив про відсутність будь-яких страхових виплат за фактом зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
Залучена до участі у справі у якості третьої особи-2 на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» пояснень у справі по суті спору не надала.
В судовому засіданні 21.05.08р. за заявою відповідача оголошено повний текст судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -
19.09.2006р. близько 18-15 год. на 466 км а/д Знаменка-Луганськ-Ізварино трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів ВАЗ 21063 державний номер 914-64 АН під керуванням водія Михайленко Ф.П., що належить Державному підприємству "Придніпровська залізниця" (надалі-позивач), та автомобіля ГАЗ 3307 державний номер 026-74 АВ під керуванням водія Цілина С.М., що належить Науково-виробничій дослідній агрофірмі "НАУКОВА" (надалі-відповідач), внаслідок якої заподіяні механічні пошкодження автомобілю ВАЗ 21063, зокрема: деформовано передні праве та ліве крило, передній капот, розбита декоративна решітка радіатора, деформовано передній фартух, передній бампер, наявна тріщина лобового скла, розбита передня права фара, розбитий радіатор, що підтверджується довідкою Криничанського відділу ДПС УМВС України.
Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, яким є транспортний засіб відповідно до ч. 1 цієї ж статті, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Питання про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, вирішується за правилами ст. 1188 ЦК України, згідно з якими (пункт 1 ч.1 цієї статті), шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Підставами для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від відповідальності за заподіяння шкоди законодавство визначає дії непереборної сили, умисел потерпілого, а також грубу необережність потерпілого та неправомірне заволодіння джерелом третьою особою, що встановлено частинами 3,5 ст. 1187 ЦК України.
За правилами ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
За зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника.
Згідно ч.2 ст. 1166 ЦК України, саме відповідача, як особу, яка завдала шкоди, покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у її заподіянні.
Як вбачається із постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11.10.06р. про притягнення Цілини Сергія Миколайовича до адміністративної відповідальності, суд встановив, що цей водій, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не надав дороги автомобілю ВАЗ 21063 державний номер 914-64 АН, скоїв з ним зіткнення, чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України.
Як вбачається матеріалів вищевказаної адміністративної справи і не спростовується Відповідачем на час споєння зазначеної ДТП Цілина С.М. був працівником відповідача та ДТП сталося при виконанні ним трудових обов'язків.
Оскільки протиправні й винні вчинки працівників розглядаються як дії самої організації, зобов'язання щодо відшкодування шкоди у даному випадку покладається на юридичну особу -відповідача (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).
Внаслідок дій водія Цілини С.М. позивачу завдано матеріальну шкоду, що підтверджується висновком автотоварознавчої експертизи №43 від 17.10.2006р. вартість матеріальної шкоди, що завдана автомобілю позивача, з врахуванням вартості відновлювального ремонту, становить 8415,50 грн., ринкова вартість зазначеного автомобіля ВАЗ 21063 становить 7206,85 грн., що менше ніж вартість відновлювального ремонту, отже, вартість шкоди приймається рівною ринковій вартості транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Заперечення відповідача щодо неврахування під час експертного автотоварознавчого дослідження фізичного зношення зазначеного автомобіля ВАЗ 21063, відхиляються судом з тих підстав, що, як вбачається із розділу ІІ автотоварознавчої експертизи №43 від 17.10.2006р., при визначенні вартості відновлювального ремонту була визначена вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зношення ДТС, яка згідно з формулою:
Ссз+ Цс х (1-Ез)=2562,20 грн. х (1-0,7) =768,66 грн., дорівнює 768,66 грн.
Як вбачається зі змісту договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА /4552315 від 30.08.05р.), що був укладений між ВАТ «СК «Універсальна» в особі Київської регіональної дирекції та позивачем, позивачем була застрахована своя цивільно-правова відповідальність перед третіми особами під час дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу. Отже, позивач не міг отримати за цим договором страхування будь-якого відшкодування внаслідок зазначеної ДТП.
Крім того, позивачем були понесені додаткові необхідні витрати у зв'язку із зазначеною ДТП, а саме: оплачена вартість експертизи -480,00 грн. (акт виконаних робіт №43 від 17.10.2006р., довідка від 24.10.2006р., платіжне доручення №2374 від 24.10.2006р.) та понесені витрати на оплату евакуатора в сумі 700,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 19.09.2006р. та квитанцією від 19.10.2006р.
Доказів добровільного відшкодування позивачу зазначеної шкоди на час розгляду справи відповідачем не надано.
З огляду на викладене, з врахуванням всіх встановлених обставин справи вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі підлягають віднесенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85, 116-117 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Науково-виробничої дослідної агрофірми "НАУКОВА" на користь Державного підприємства Придніпровська залізниця суму 7206 грн. 85 коп. матеріальної шкоди, 700 грн. витрат на оплату евакуатора, 480 грн. витрат на автотоварознавче дослідження вартості матеріальної шкоди, 102 грн. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його прийняття.
Головуючий колегії
І.М. Подобєд
Суддя Л.П. Широбокова
Суддя Г.В.Манько
Рішення підписано