Кіровоградської області
"14" травня 2008 р.
Справа № 18/164
Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: головуючого судді - В.В. Тимошевської, суддів - Ю.І. Хилько та О.Б.Шевчук, при секретарі судового засідання М.С. Горловій розглянув у відкритому судовому засіданні 14.05.2008 року адміністративну справу №18/164
за позовом: Одеської залізниці, м. Одеса
до відповідача: Помічнянської міської ради, м.Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області
про скасування рішення виконавчого комітету Помічнянської міської ради №111 від 26.07.2007 р. та зобов"язання утриматись від вчинення певних дій
За участю представників сторін:
від позивача - Повалій К.В., довіреність від 20.02.2008 р.
від відповідача - Поліщук А.І., довіреність від 05.09.2007 р.
Час прийняття постанови 18:35 год.
Одеською залізницею подано адміністративний позов до виконавчого комітету Помічнянської міської ради з наступними вимогами:
- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Помічнянської міської ради Добровеличківського району № 111 від 26.07.2007 р. “Про визначення виробника та виконавця послуг централізованого теплопостачання в місті», котрим Знам»янське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 3 Одеської залізниці визначено Виробником і Виконавцем послуг теплопостачання;
- зобов»язати відповідача утриматись від визначення в своїх рішеннях Одеської залізниці в особі Знам»янського БМЕУ-3 Виконавцем послуг з теплопостачання в подальшому.
Відповідачем позов заперечено ( т. 1 а.с. 25-26, 74).
Ухвалою господарського суду від 22.10.2007 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
Розгляд справи № 18/164 зупинявся з підстав, викладених в ухвалах суду від 09.10.2007 р. та 25.01.2008 р.
Ухвалою господарського суду від 19.03.2008 р. за згодою позивача замінено первинного відповідача - виконавчий комітет Помічнянської міської ради на належного відповідача - Помічнянська міська рада.
14.04.2008 р. позивачем подано уточнення до позовних вимог, згідно яких позивач, з урахуванням внесених до оскаржуваного рішення змін, підтримує вимоги про скасування рішення виконавчого комітету Помічнянської міської ради № 111 від 26.07.2007 р. в частині визначення Одеської залізниці в особі Знам»янського БМЕУ-3 Виконавцем послуг централізованого теплопостачання в м. Помічна ( т. 2 а.с. 74).
Відмова позивача від вимоги щодо зобов»язання відповідача утриматись від вчинення певних дій до суду не надходила.
В судовому засіданні 14.05.2008 р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням поданого уточнення про скасування рішення та зобов»язання відповідача утриматись від вчинення певних дій підтримав у повному обсязі.
Представник Помічнянської міської ради в судовому засіданні 14.05.2008 р. позовні вимоги в усній формі заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні представника виконавчого комітету.
В судовому засіданні 14.05.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви, господарський суд
Рішенням виконавчого комітету Помічнянської міської ради Добровеличківського району Кіровоградської області № 111 від 26.07.2007 р. визначено “Виробником» і “Виконавцем» послуг централізованого теплопостачання в комунальному житловому фонді для населення м. Помічна Знам»янське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 3 в особі Одеської залізниці ( т. 1 а.с. 14).
Рішенням виконавчого комітету Помічнянської міської ради Добровеличківського району Кіровоградської області № 136 від 30.08.2007 р. до вказаного вище рішення внесено зміни та визначено “Виробником» і “Виконавцем» послуг централізованого теплопостачання в комунальному житловому фонді для населення м. Помічна Одеську залізницю в особі Знам»янського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 3 (далі по тексту - Знам»янське БМЕУ-3 ( т. 1 а.с. 22).
Не погоджуючись з рішенням № 111 від 26.07.2007 р., з урахуванням внесених до нього змін, позивач просить скасувати дане рішення, вказуючи на те, що Знам»янське БМЕУ-3 не здійснює контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, не має доступу для здійснення обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж теплопостачання. Позивач зазначив, що Одеська залізниця постачає теплову енергію по зовнішній обріз фундаменту будинку, в якому знаходяться засувки на відгалуження, що підтверджується актом балансового розмежування теплових мереж між Знам»янським БМЕУ-3 та Помічнянським будинкоуправлінням. Звернув увагу, що Знам»янське БМЕУ-3 не має підстав і можливостей для виконання обов»язків Виконавця послуг теплопостачання.
З 1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, яким визначено основні завдання адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних господарським судам делеговано повноваження окружних адміністративних судів. При цьому визначено, що підвідомчість справ має визначатись відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, а отже суб»єктний склад сторін також має визначатись з урахуванням норм Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, справою адміністративної юрисдикції є публічно-правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Виходячи з наведених понять та аналізуючи спірні правовідносини між сторонами у даній справі, суд приходить до висновку, що вказаний спір підлягає вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відносини між суб"єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються Законом України "Про теплопостачання" та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно статті 13 вказаного Закону до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад.
Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг уповноважені визначати виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді (далі по тексту - Порядок), затверджено наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 25.04.2005 р. № 60, який зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2005 р. за N541/10821.
Відповідно до цього Порядку органами місцевого самоврядування визначаються виконавці таких житлово-комунальних послуг як, з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення.
Пунктом 1.3. Порядку встановлено, що виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених у пункті 1.1 Порядку, може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Частина 2 статті 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», відносить до основних обов"язків виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема: контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством та інші обов"язки.
Поряд з цим, як повідомляє позивач, він не може забезпечити виконання обов»язків Виконавця послуг теплопостачання, оскільки немає доступу для здійснення обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж теплопостачання, так як не утримує на балансі вказане майно.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.1999 р. виконавчим комітетом Помічнянської міської ради прийнято рішення, яким надано згоду на безоплатну передачу з балансу Укрзалізниці в комунальну власність міської ради житлового фонду та обслуговуючого персоналу ( т. 1 а.с. 75). Факт приймання-передачі відомчого житлового фонду від позивача до комунальної власності зафіксовано в актах приймання-передачі, складеними спеціально створеною комісією (т. 1 а.с. 104-120). При цьому, в актах зазначено, що разом з житловими будинками передаються схеми забудови підводящих комунальних мереж.
В акті балансового розмежування теплових мереж між Знам»янським БМЕУ-3 та Помічнянським будинкоуправлінням від 01.06.2006 р. (т. 1 а.с. 86) вказано, що на балансі Знам»янського БМЕУ -3 знаходяться магістральні та розводящі теплові мережі з межами балансової та експлуатаційної відповідальності по зовнішній поверхні фундаменту будинку, в якому знаходяться засувки на відгалуження. На балансі Помічнянського будинкоуправління знаходяться лічильники вимірювання теплової енергії, вся теплова мережа сходових площадок, теплові мережі з усіма приборами та арматурою, розташованими усередині будинків та підвальних приміщеннях.
З наведеного слідує, що позивач не має можливості обслуговувати внутрішньобудинкову систему, оскільки вона була передана в комунальну власність та на час прийняття спірного рішення не знаходилась на балансі позивача.
Відповідач у своїх запереченнях обґрунтовує прийняття рішення тим, що позивач є єдиним виробником послуг з теплопостачання в м. Помічна, а тому його визначено і виконавцем даних послуг.
Слід відмітити, що Закон України “Про житлово-комунальні послуги» розмежовує поняття “Виробник» та “Виконавець» житлово-комунальних послуг.
Так, згідно статті 1 даного Закону виробником є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Частина 3 статті 19 Закону вказує, що виробник може бути їх виконавцем. Отже, дана норма Закону не передбачає обов»язковість визначення виконавцем послуг лише виробника.
З положень пункту 4.1. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді вбачається, що виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення може бути як виробник зазначених послуг, так і виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків чи інший суб'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг та який відповідає вимогам пункту 1.3 цього Порядку.
Крім того, згідно з пунктом 73 статті 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», у редакції від 02.06.2005 р., господарська діяльність по виробництву теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії підлягає ліцензуванню. За повідомленням позивача від 22.10.2007 р. (т. 1 а.с. 148), ліцензія на впровадження вказаного виду господарської діяльності ним не отримувалась.
З урахування викладеного, господарський суд прийшов до висновку, що Одеська залізниця в особі Знам»янського БМЕУ-3 не відповідає вимогам, які пред"являються до виконавців згідно пункту 1.3 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, та не може бути визначена виконавцем послуг теплопостачання в комунальному житловому фонді.
За даних обставин, рішення виконавчого комітету Помічнянської міської ради №111 від 26.07.2007 р. в частині визначення Одеської залізниці в особі Знам»янського БМЕУ-3 Виконавцем послуг централізованого теплопостачання в комунальному житловому фонді для населення м. Помічна підлягає скасуванню.
Господарський суд вважає, що позовні вимоги про зобов»язання відповідача утриматись від визначення в своїх рішеннях Одеської залізниці в особі Знам»янського БМЕУ-3 Виконавцем послуг з теплопостачання в подальшому за своїм змістом не відповідають матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеного законом. Не можуть бути предметом спору дії, які на теперішній час не вчинені, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При зверненні до господарського суду з адміністративним позовом позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення № 2950 від 03.08.2007 р. як доказ сплати 118 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу та платіжне доручення № 2951 від 03.08.2007 р. як доказ сплати державного мита в сумі 85 грн.
Послуги за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не входять до видів судових витрат, визначених у ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач не позбавлений можливості звернутися до відповідного органу про повернення вказаних коштів.
До набрання чинності законом, який регулює порядок і розміри сплати судового збору, судовий збір сплачується при зверненні до адміністративного суду згідно з ч. 3 “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Повернення судового збору, сплаченому у більшому розмірі, ніж встановлено законом, здійснюється ухвалою за клопотанням особи, яка його сплатила, що встановлено ч. 2 ст. 89 Кодексу адміністративного судочинства України.
На час вирішення спору клопотання позивача про повернення 81,60 грн. судового збору відсутнє, що не позбавляє його права звернутися у майбутньому із таким клопотанням до господарського суду.
Керуючись п. 4 ст. 94, ч.ч. 1-3 ст. 160, ч. 1 ст. 162, ст. 163, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1-4 ст. 254, п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати рішення виконавчого комітету Помічнянської міської ради № 111 від 26.07.2007 року "Про визначення виробника та виконавця послуг централізованого теплопостачання в місті" в частині визначення Одеської залізниці в особі Знам"янського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 3 Виконавцем послуг централізованого теплопостачання в м. Помічна.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Стягнути з місцевого бюджету на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26006000280 в ОФАБ "Експрес-Банк" МФО 328801, код ЗКПО 01072036) 1 грн. 70 коп. судового збору.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Головуючий суддя В.В.Тимошевська
Суддя Ю.І.Хилько
Суддя О.Б.Шевчук