ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
14.12.07 Справа № 8/505н-ад.
Колегія суддів господарського суду Луганської області у складі: головуючого -судді Середи А.П., членів колегії -суддів Мінської Т.М., Яреська Б.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас», місто Лисичанськ Луганської області,
до Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області, -
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача - Керімов Р.К-огли., - довіреність №б/н від 14.06.07 року; Бояркіна В.О. -головний бухгалтер, - довіреність №5 від 05.10.07 року;
від відповідача -Жадан О.О. -старший державний податковий інспектор, - довіреність №6657/10 від 30.05.07 року; Максимова З.П. -головний державний податковий інспектор, - довіреність №12975/10 від 04.10.07 року, -
встановила:
суть спору: позивачем заявлено вимогу про:
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області (далі -ДПІ, - відповідач) від 05.07.07 року №0001132301/0 -про донарахування податкових зобов'язань позивачу з податку на прибуток у сумі 15879,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4763,30 грн.;
стягнення з Державного бюджету України судових витрат.
Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 11.09.07 року, за участю представників сторін.
На підставі ст. 150 КАСУ у судовому засіданні оголошено перерву з 05 жовтня до 16 жовтня 2007 року -з метою надання можливості суду та сторонам, відповідно, витребувати та подати до суду додаткові докази.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Воронька В.Д. від 16.10.07 року розгляд справи доручено колегії суддів цього суду у складі: головуючого -судді Середи А.П., членів колегії -суддів Мінської Т.М. та Яреська Б.В.
Згідно ст. 150 КАСУ у судовому засіданні було оголошено перерви з 16 жовтня до 30 жовтня 2007 року, з 30 жовтня до 30 листопада 2007 року та з 30 листопада до 14 грудня 2007 року -з вищевказаних відстав.
У судовому засіданні, яке відбулося 14.12.07 року, представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та п. 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому його задоволено судом.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представники відповідача позов не визнали; про це також зазначено у відзиві відповідача на позов (вих.№12843/10 від 02.10.07 року), - з посиланням на те, що спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ винесено з урахуванням результатів перевірки та на підставі чинного законодавства; позивач на неодноразові вимоги відповідача не надав у ході перевірки доказів наявності у нього права власності на об'єкти нерухомості, факту платної передачі йому в оренду двох транспортних засобів, - що і стало підставами для донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток та винесення спірного податкового повідомлення-рішення.
І.Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та надані докази, колегія суддів дійшла наступного.
1. 28.12.98 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області Товариство з обмеженою відповідальністю «Галімпекс -фабрика ялинкових прикрас»(далі -Фабрика, - позивач), ідентифікаційний код 00310506, зареєстроване в якості юридичної особи, у зв'язку з чим до ЄДРПОУ внесено реєстраційний запис за №13811200000000466.
Засновниками Фабрики були:
юридична особа -Дочірнє підприємство зовнішньоекономічної асоціації «Галімпекс»-«Склодзеркальний завод»(місто Львів) (далі - ДП ЗЕА «Галімпекс»- «Склодзеркальний завод»);
фізичні особи:
Мота Роман Євгенович та Бутитер Ірина Вікторівна (пункти 1-2 преамбули Установчого договору від 23.12.98 року про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс -фабрика ялинкових прикрас»).
Колегією суддів вжито заходів до ретельного дослідження порядку формування та розміру статутного фонду Фабрики.
Встановлено, що для забезпечення її діяльності за рахунок внесків учасників створюється статутний фонд у розмірі 50000 грн. (пункти 14 та 15 Установчого договору; п. 5.4 Статуту Фабрики).
Фабрика є правонаступником прав та обов'язків Лисичанської державної фабрики ялинкових прикрас (п. 1.1 Статуту).
Позивачем надано до матеріалів справи вичерпний перелік документальних доказів порядку формування та розмірів статутного фонду Фабрики, включаючи Установчий договір, у т.ч.:
протокол №1 від 20.11.98 року загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс -Фабрика ялинкових прикрас», у п. 1 резолютивної частини якого вирішено створити та зареєструвати Товариство як правонаступника колишньої державної Лисичанської фабрики ялинкових прикрас у складі трьох вищеназваних засновників, зі статутним фондом у розмірі 50000 грн., з яких 91% належать ДП ЗЕА «Галімпекс»- «Склодзеркальний завод», фізичним особам Бутитер І.В. -5%, Мота Р.Є -4%;
протокол №2 від 21.12.98 року загальних зборів засновників Фабрики, згідно п. 1 резолютивної частини якого вирішено, що ДП ЗЕА «Галімпекс»- «Склодзеркальний завод»вносить до статутного фонду Фабрики основні засоби вартістю 11667,00 грн. та кошти у сумі 1983,00 грн., фізичні особи Мота Р.Є. -грошові кошти у сумі 2000,00 грн., Бутитер І.В. -у сумі 2500,00 грн.;
на виконання цього рішення згідно акту приймання-передачі основних засобів від 28.12.98 року ДП ЗЕА «Галімпекс»- «Склодзеркальний завод»передано на користь Фабрики об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: місто Лисичанськ, вул. О.Дундича, 18; вул. О. Дундича, 24-а, та вул. Комсомольська, 90 (передано інше майно та обов'язки попередника Фабрики, які не стосуються предмету спору по справі, а тому тут не наводяться);
витяги з протоколів загальних зборів засновників Товариства за №3/1 від 27.01.99 року; №3/2 від 26.02.99 року;№3/3 від 26.03.99 року; №3/4 від 01.04.99 року; №3/5 від 02.06.99 року; №3/6 від 04.06.99 року та інші - по №3/18 від 11.08.99 року включно - про внесення засновниками до статутного фонду майна та грошових коштів;
протокол №4 від 05.10.99 року загальних зборів засновників Фабрики -про внесення змін та доповнень до її установчих документів, у тому числі -про збільшення статутного фонду, згідно рішенню якого її статутний фонд станом на 01.10.99 року вирішено збільшити до 154721 грн. (п.2 резолютивної частини протоколу);
Установчий договір (нова редакція) від 28.10.99 року про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс -Фабрика ялинкових прикрас», який зареєстровано у встановленому порядку у державного реєстратора виконавчого комітету Лисичанської міської ради 25.11.99 року за №25370376Ю0010091; того ж дня та за тим же номером зареєстровано Зміни та доповнення до Статуту Фабрики;
документальні докази про внесення усіх наступних змін та доповнень до Статуту Фабрики (від 12.12.01 року;12.09.03 року);
нову редакцію Статуту Фабрики, реєстраційний номер 13811050001000466 від 22.04.05 року та про внесення змін до нього від 22.08.07 року, за тим же реєстраційним номером.
Станом на 22.08.07 року розмір статутного фонду Фабрики становить 223268 грн. (п.5.5).
ДП ЗЕА «Галімпекс»- «Склодзеркальний завод»неодноразово письмово підтверджено (останній раз -за вих. №421/1 від 07.12.07 року) про те, що майно, передане засновниками до статутного фонду Фабрики, належить останній та з 28.12.98 року до цього часу знаходиться на балансі Фабрики; розпорядження (продаж) об'єктом нерухомості, який знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Комсомольська, 90, - Фабрикою узгоджено з засновниками.
Остання обставина також підтверджується наданим позивачем до справи протоколом позачергових зборів учасників Фабрики від 10.10.06 року, згідно якому ними прийнято рішення про надання директору Фабрики дозволу на продаж будівлі площею 918,7 кв.м, розташованої по вул. Комсомольській, 90 міста Лисичанська Луганської області, укладення та підписання договору купівлі-продажу за ціною 65000 грн.
Фабрикою на рахунку 103 «Будівлі та споруди»обліковується нерухоме майно, розташоване за адресами: місто Лисичанськ, вул. О.Дундича, 18; вул. О. Дундича, 24-а; до моменту продажу обліковувалося також майно, що знаходилося за адресою: вул. Комсомольська, 90, - що підтверджено актом перевірки ДПІ, про який йдеться нижче у цій постанові.
2. В період з 16 травня по 15 червня 2007 року фахівцями Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області (далі -ДПІ, - позивач) здійснено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс-Фабрика ялинкових прикрас»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06 року по 31.03.07 року, за результатами якої 20.06.07 року складено одноіменний акт за №61/23-00310506, згідно пункту 1 Висновку якого констатовано факт заниження Фабрикою податку на прибуток за 2006 рік на суму 15879 грн.
Керівник та головний бухгалтер Фабрики, будучи ознайомлені з актом, відмовилися від його підписання внаслідок незгоди з вищезгаданим пунктом Висновку.
05.07.07 року ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001132301/0, згідно якому за порушення Фабрикою як платником податку на прибуток вимог пункту 1.23 ст. 1; підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, підпункту 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 та підпункту 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.97 року №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -ЗУ №283/97-ВР), а також підпункту 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -ЗУ №2181-ІІІ), - на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону їй донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 20642,70 грн., у тому числі: основний платіж -15879,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції -4763,70 грн.
Позивач не погодився з цим рішенням та оскаржив його до суду.
ІІ.Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
1.Згідно п. 1 розділу 4 Висновок вищезгаданому акту перевірки спірне податкове повідомлення-рішення винесено та донарахування податкового зобов'язання здійснено на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку за 2006 рік, а тому суд при вирішенні цього спору приймає до уваги лише порушення за 2006 рік, про які йдеться у акті ДПІ.
Як сказано у розділі 3.1.1 «Валовий дохід»акту, платник податку на прибуток припустився у 2006 році заниження валового доходу в цілому на 54912,00 грн., у тому числі:
1.1. На суму 41667,00 грн., отримавши у тому ж році 50000,00 грн. від продажу об'єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Комсомольська, 90, та які належать не Фабриці, а ДП ЗЕА «Галімпекс»- «Склодзеркальний завод», - про це, на думку ДПІ, свідчить договір купівлі-продажу вищезгаданих об'єктів нерухомості, укладений між Фабрикою та громадянином Набокою І.В., нотаріально посвідчений 22.02.07 року приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області Бабенко О.В., за реєстром №871, згідно якому Фабрика продала, а фізична особа -громадянин Набока І.В. - купив за 65000 грн. об'єкти нерухомості, які знаходяться за вищевказаною адресою.
ДПІ у акті перевірки стверджує, що Фабрика, не врахувавши вищеназвану суму як безповоротну фінансову допомогу, порушила вимоги підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ №283/97-ВР, в якому сказано, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
Валовий доход включає: доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді:
сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку в звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платником податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному пунктом 7.11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи;
1.2.На суму 12679,00 грн. -від отримання в безоплатну оренду двох одиниць автотранспорту.
Так, у тому ж розділі акту зроблено висновок про те, що Фабрикою, на порушення вимог пункту 1.23 ст. 1, підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України №283/97-ВР, не включено до складу валового доходу підприємства (занижено валовий дохід) вартість майна у розмірі 12679,00 грн., отриманого нею від:
Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Україна»(смт Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області), - яке передало їй в безоплатну оренду на строк з 01.12.05 року по 01.12.06 року автомашину КАМАЗ-53213, державний номерний знак 05-15 ОНА, балансовою вартістю 8879,30 грн.;
Приватного підприємства фірма «Інфосервіс»(м. Львів), - яке передало їй в безоплатну оренду на строк з 01.12.06 року по 01.12.07 року автомашину САЗ-3507 (самоскид), державний номерний знак 164-80 ТА, балансовою вартістю 3800,00 грн.
Позивач надав до матеріалів справи договори оренди обох вищеназваних транспортних засобів, а саме:
від 01.12.05 року, згідно якому автомашина КАМАЗ-52513, державний номерний знак 05-15 ОНА, передана Фабриці в оренду за плату у розмірі 100 грн. на рік (п. 2 договору);
від 01.12.06 року, згідно якому автомашина САЗ-3507 (самоскид), державний номерний знак 164-80- ТА, передана Фабриці в оренду за плату у розмірі 100 грн. на рік (п. 2 договору);
1.3.На суму 12575,00 грн., оскільки на порушення вимог підпункту 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»Фабрикою у 2006 році завищено суми амортизаційних відрахувань по І групі основних фондів «будівлі та споруди»на об'єкти нерухомості, про які сказано вище у цій постанові, на загальну суму 12575,00 грн., - такого висновку ДПІ дійшла з огляду на те, що у довідці Лисичанського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»за №108 від 24.05.07 року ці об'єкти нерухомості зареєстровані за власником у особі ДП ЗЕА «Галімпекс»- «Склодзеркальний завод»(розділ акту 3.1.3. Амортизаційні нарахування).
Суд вважає, що такий висновок ДПІ суперечить як фактичним обставинам справи, так і чинному законодавству.
Так, позивач належним чином документально довів, що проданий ним на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.07 року, за реєстром №871, об'єкт нерухомості, засновниками Фабрики передано до її статутного фонду ще 28.12.98 року, а значить, відповідно до статті 12 Закону України від 19.09.91 року №1576-XII «Про господарські товариства», що був чинним на час заснування Фабрики, остання є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
З огляду на те, що спірні правовідносини мали місце після 01.01.04 року -дня набрання чинності Цивільним кодексом України (далі -ЦКУ) та Господарським кодексом України (далі -ГКУ), аналогічна норма міститься у частині 1 ст. 115 ЦКУ та ст. 85 ГКУ.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону та згідно власній волі, незалежно від волі інших осіб (частина 1 ст. 316 ЦКУ).
Власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦКУ; ст. 134 ГКУ).
Учасники господарського товариства мають право в порядку, визначеному установчим документом товариства та законом, здійснити відчуження частин у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що підтверджують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом (п. 4 ч. 1 ст. 116 ГКУ).
ДПІ під час перевірки було досліджено вищезгаданий договір купівлі-продажу від 22.02.07 року, за реєстром №871, на підставі якого до Фабрикою отримано грошові кошти у загальній сумі 65000 грн.
Суд вважає, що ДПІ дійшла невірного висновку, що отримані за цим договором кошти є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки він суперечить наданим Фабрикою в розпорядження ДПІ документам бухгалтерського обліку відчужених об'єктів нерухомості; змісту самого договору купівлі-продажу та змісту підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідачем, крім того, було досліджено і обидва договори оренди транспортних засобів, про які йдеться у цій постанові.
Колегія суддів вважає, що ДПІ при оцінці цих договорів також дійшла невірного висновку про те, що Фабриці належало відобразити ці транспортні засоби як валовий дохід, оскільки з договорів чітко видно, що транспортні засоби Фабриці передано в оренду за плату.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наявними у справі доказами підтверджено правомірність здійснення Фабрикою:
а)амортизаційних відрахувань на три об'єкти нерухомості, розташовані за адресами: місто Лисичанськ, вул. О.Дундича, 18; вул. О.Дундича, 24-а та вул. Комсомольській, 90, - оскільки такі її дії не суперечать:
підпунктам 8.1.1 та 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно яким:
8.1.1. Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
8.1.2. Амортизації підлягають витрати на:
придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
статті 139 ГКУ, якою визначено види майна, яке суб'єкт господарювання може мати у сфері господарювання;
наступним пунктам Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України 30.09.2003 N 561:
п. 10, - згідно якому підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів;
п. 26, - відповідно до якого нарахування амортизації проводиться щомісячно підприємством, на балансі якого відображено вартість об'єкта основних засобів.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання;
б)відчуження об'єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: місто Лисичанськ, вул. Комсомольська, 90;
в)невключення до валових доходів майна, переданого їй в оплатну оренду, оскільки інше суперечить вимогам:
пункту 4.1 ст. 4 ЗУ №283/97-ВР;
п.20 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України 30.09.2003 N 561, - яким визначено, що об'єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку обліку орендованих основних засобів за вартістю, вказаною в угоді про оренду.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що позивач довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.
Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, що заперечує проти позову, всупереч вимогам частини 2 ст. 71 КАСУ, не довів законність та обґрунтованість своїх дій та рішень.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а спірне податкове повідомлення-рішення -визнанню недійсним.
Керуючись частиною 1 ст. 94 КАСУ, суд стягує з Державного бюджету на користь позивача судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Згідно матеріалам справи (платіжне доручення №192 від 13.08.07 року), позивач, звертаючись з позовом до суду, сплатив державне мито у сумі 85,00 грн., замість встановлених 3,40 грн., - однак до вирішення цього спору по суті не звернувся до суду з клопотанням про повернення йому надмірно сплаченого державного мита у розмірі 81,60 грн. (85,00 грн. -3,40 грн.).
З огляду на цю обставину, суд, керуючись частиною 2 ст. 89 КАСУ, у цій постанові не вирішує питання про повернення позивачу надмірно сплаченого державного мита у сумі 81,60 грн.
Судом взято до уваги те, що згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»відповідача звільнено від сплати державного мита при розгляді судових спорів.
На підставі викладеного, ст. 12 Закону України від 19.09.91 року №1576-XII «Про господарські товариства»; ст. 115, 316, 317 Цивільного кодексу України; ст.ст. 85, 134, 139 Господарського кодексу України; п. 4.1 ст. 4; п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України від 22.05.97 року №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 та 167 Кодексу адміністративного судочинства України, - колегія суддів
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області №0001132301/0 від 05.07.07 року.
3.Стягнути з Державного бюджету України з р/р 31118095700006, код бюджетної класифікації доходів 22090200 «Державне мито, не віднесене до інших категорій», МФО 804013, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, ОКПО одержувача - 24046582, -на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галімпекс - фабрика ялинкових прикрас», ідентифікаційний код 00310506, яке знаходиться за адресою: місто Лисичанськ, вул. О. Дундича, 24-а Луганської області, р/р 26000014476401 у відділенні №11 філії ВАТ КБ «Надра», МФО 304193, - витрати по сплаті державного мита у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 14.12.07 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 18.12.2007 року.
Колегія суддів:
Головуючий -суддя А.П.Середа
Члени колегії -судді Т.М.Мінська
Б.В.Яресько