Справа № 2-А-743\11
Ім”ям України
21 червня 2011 року Ровеньківський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Кулигіна Є.В.
при секретарі Бурлака О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Ровеньки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Донецькій області, третя особа: прапорщик міліції ІДПС взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України ОСОБА_2 «про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення»,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Донецькій області, третя особа: прапорщик міліції ІДПС взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України ОСОБА_2 «про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення», в якому просить суд: скасувати постанову АН1 № 047485 по справі про адміністративне правопорушення; справу про адміністративне правопорушення закрити.
Позивач на своїх заявлених вимогах наполягає, просить справу розглянути за його відсутністю, про що повідомив суд письмово.
Представник відповідача ОСОБА_3 ДАІ УМВС України в Донецькій області до суду не з*явився.
Третя особа: прапорщик міліції ІДПС взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУМВС України ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні встановлено, що постановою інспектора ДПС для обслуговування автодороги Знаменка-Луганськ-Ізваріне в населеному пункті с. Вірівка, інспектор ДПС ОСОБА_2 від 09 квітня 2011 року наклав на позивача адміністративне стягнення за ст. 122 ч.1 КУпАП в розмірі 255 (двісті п*ятдесят п*ять) гривень. Відповідно до вищезазначеної постанови, останній начебто 09.04.2011 року, керуючи автомобілем ШЕВРОЛЕТ-ЛАЧЕТІ, державний номерний знак НОМЕР_1 в населеному пункті селище Вірівка м.Єнакієве, де швидкість руху 60 кмгод, рухався начебто 83 кмгод, чим перевищив дозволену швидкість руху на 23 кмгод. Зазначена постанова винесена за результатами фіксації порушень ПДР, передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП, засобом фото- та відео фіксації «ВИЗИР № 0807179», як того вимагає ст. 14-1 КУпАП. Проте, така постанова не відповідає вимогам закону з певних підстав. Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна вина ( умисна або не обережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України. Під час накладення стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом*якшують або обтяжують відповідальність. Посадовою особою, яка винесла оскаржувану постанову, цього не зроблено не було, та вимоги закону не враховані. З даною постановою позивач не згоден. Вважає що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, тому що ст. 14-1 КУпАП однозначно говорить про те, що така фіксація повинна бути автоматичною. Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можна звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого автоматичним є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів ( у їх випадку -людини). Прилад «ВИЗИР», за допомогою якого здійснювався нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР України, не є автоматичним засобом, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп*ютер ( визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема швидкість абощо, об*єкт зйомки, її режим, кут огляду приладу тощо). Разом з тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-,кіно-, або відео зйомки, які працюють в автоматичному режимі. За таких умов, подібна фіксація не відповідає вимогам закону. Даний прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч. Прилад має регулювання поля огляду і воно може бути спеціально звужено під час використання прибору. При зупинці позивача інспектором, він рухався згідно з ПДР в населеному пункті 60 кмч, що є також підтвердженням свідка, який їхав зі мною. У інспектора позивач попросив інструкцію на даний прилад, але він йому її не надав. Виходячи з вищевикладеного, вважає постанову не законною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню.
З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2011 року, відносно позивача по даній справі ОСОБА_1 було складено протокол та постанову про адміністративне правопорушення і про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП України, згідно яких, позивач 09.04.2011 року, о 06:50, на 496 км ад Знаменка-Луганськ-Ізваріно, керуючи автомобілем НОМЕР_2, в населеному пункті -с.Вірівка м.Єнакієве, рухався зі швидкістю 83 кмгод, перевищивши встановлену швидкість руху на 23 кмгод, чим порушив п.12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалася приладом «ВИЗИР»№ 0807179. На позивача у зв*язку з цим було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. (ар.с.4,5).
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинне з'ясовувати про те, чи було здійснене правопорушення, чи винна особа в його здійсненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи існують обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяна майнова шкода, чи існують підстави для передання матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також виявляє інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Стаття 288 КУпАП визначає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний в місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному КАС України, з особливостями встановленими КУпАП.
Судом встановлено, що до вищезазначеної постанови не надано доказів того, що позивач дійсно скоїв правопорушення та винен у його здійсненні, відсутні пояснення свідків, крім того суд, дослідив положення ст. 14-1 КУпАП, дійшов висновку, що фіксація швидкості приладом «ВИЗИР», яким здійснювався нагляд за дорожнім рухом у даному випадку, не відповідає вимогам закону, і таким чином у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення по даній справі. Беручі до уваги вищевикладене, суд вважає доцільним скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АН1 № 047485 від 09.04.2011 року як незаконну, провадження по справі закрити.
Згідно ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема з приводу відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб*єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2,17,18 КАС України, ст.ст. 22, 171-2 ч.2, 280,288,293 КУпАП України, суд, -
Скасувати постанову АН1 № 047485 по справі про адміністративне правопорушення від 09.04.2011 року за ст. 122 ч.1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1.
Справу про адміністративне правопорушення від 09.04.2011 року за ст. 122 ч.1 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Постанова надрукована у нарадчої кімнаті.
Суддя: Є.В. Кулигін