Рішення від 02.06.2011 по справі 2-261/11

2-261/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2011

Лутугинський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бескровного Я.В.

при секретарі Степаненко Н.П., Чернявської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату (ЛДНВВК) (третя особа генеральний директор ЛДНВВК ОСОБА_2) про скасування наказу в частині, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги та інших сум та зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з дійсним позовом, який обґрунтувала тим, що рішенням суду від 17.12.2009р. її було поновлено на роботі економістом 2 категорії ЛДНВВК з 21.05.2009р., однак 21.05.2009р. звільнено її було з посади економіста 2 категорії планово-економічного відділу ЛДНВВК, тому вважає наказ №141-к від 30.09.2010р. таким, що не відображає поновлення на посаді, яку вона займала до звільнення, тому просила суд визнати пункт 1 його незаконним та скасувати. Також у зв'язку з тим, що на ЛДНВВК з 1.10.2009р. було підвищення заробітної плати на 7,4%, просила суд стягнути з ЛДНВВК суму збільшення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 1.10.2009р. по 17.12.2009р. - 488 грн. Крім цього, враховуючи те, що вона приступила до роботи з 7.10.2010р., просила суд стягнути з ЛДНВВК середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.12.2009р. по 7.10.2010р. у сумі 28240 грн. та одноразову допомогу на оздоровлення до відпустки за 2009р. - 1964 грн. та за 2010р. - 1964 грн., компенсацію за невикористану відпустку за 2009-2010рр. у сумі 1596 грн., за 2011р. - 2617 грн., суму несплаченої одноразової допомоги до відпустки за 2011р. - 938 грн., середній заробіток за час затримки виплати належних їй сум з 18.02.2011р. по день фактичного розрахунку та зобов'язати провести розрахунок середнього заробітку на момент виплати.

У судовому засіданні ОСОБА_1 зменшила суму позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача одноразову допомогу на оздоровлення до відпустки за 2009р. - 784 грн. та за 2010р. - 1282 грн., в інший частині підтримала свої позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_4 проти позову заперечували, вважають, що позов заявлено безпідставно та необґрунтовано, просили суд відмовити у його задоволенні.

Свідок суду пояснила, що працює ЛДНВВК, вказала, що відповідно до діючого законодавства ОСОБА_1 не має прав на компенсації за невикористанні відпустки та одноразову допомогу на оздоровлення, підтвердила факт, що ЛДНВВК не розрахувалося повністю з ОСОБА_1 після її звільнення з 18.02.2011р.

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивача було звільнено з ЛДНВВК 21.05.2009р. та рішенням Лутугинського районного суду від 17.12.2009р. її було поновлено на роботі на посаді економіста 2 категорії Лутугинського ЛДНВВК з 21.05.2009р. Третьою особою пунктом 2 Наказу №71-к від 28.05.2010р. позивача поновлено у якості економіста 2 категорії УВК для роботи на підміні економістів та інженерів по нормуванню структурних підрозділів ЛДНВВК з 21.05.2009р. Також наказом третьої особи №141-к від 30.09.2010р. цей пункт змінено, позивача поновлено на посаді економіста 2 категорії ЛДНВВК з 21.05.2009р. Таким чином, суд вважає, що оскаржує мий пункт наказу викладено у відповідності до рішення Лутугинського районного суду від 17.12.2009р., що набрав законної сили, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Згідно ст.61ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з вказаним рішенням Лутугинського районного суду від 17.12.2009р. з відповідача на користь позивача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.09.2009р. 14432 грн. Однак, ця сума розраховувалася без врахування підвищення на ЛДНВВК заробітної плати з 1.10.2009р. на 7.4%, у зв'язку з чим середньогодинна заробітна плата з цього часу збільшилася на 7,4% і склала 15,82 грн. (14,73Х1,074), де 14,73 - середньогодинна заробітна плата з 1.10.2009р., яка використовувалася судом при ухваленні вказаного рішення від 17.12.2009р. Таким чином підвищення середнього заробітку за період з 1.10.2009р. по 17.12.2009р. склало 488 грн. (448Х1,09), де 448 - кількість робочих часів за період з 1.10.2009р. по 17.12.2009р., яке підлягає стягненню з відповідача.

З 18.12.2009р. по 7.10.2010р. (час виходу на роботу) позивач знаходилася у вимушеній відпустці.

Відповідно до ст.236 КЗпП України У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу суд розраховує згідно Порядку нарахування заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 8.02.1995р. Заробітна плата за березень та квітень 2009р. склала 1745 грн. та 1658,29 грн. відповідно, кількість робочих часів - 231 (5,5х21х2). Середньогодинна заробітна плата позивача складає 14,73 грн. ((1745+1658,29)\231). При поновленні на роботі позивача було збільшено мінімальну заробітну плату по Україні: з 1.10.2009р. на 2,2%; з 1.01.2010р. на 16,8%; з 1.05.2010р. на 5% та з 1.10.2010р. на 2,2%. Таким чином середньогодинна заробітна плата склала: з 1.10.2009р. - 15,82 грн. (14,73х1,074), з 1.01.2010р. - 18,48 грн. (15,82х1,168), з 1.05.2010р. - 19,4 грн. (18,48х1,05) та з 1.10.2010р. - 19,83 грн. (19,4х1,022). Кількість робочих часів за час вимушеного прогулу склала 1496 (з 18 по 31.12.2009р. - 80; з 1.01.2010р. по 1.05.2010р. - 554; з 1.05.2010р. по 1.10.2010р. - 830 та з 1.10.2010р. по 7.10.2010р. - 32). Таким чином середній заробіток за час вимушеного з 18.12.2009р. по 17.10.2010р. прогулу складає 28240 грн. (1265 (15,82х80) + 10238 (18,48х554) + 16102 (19,4х830) + 635(19,83х32)), який підлягає стягненню в порядку ст.236 КЗпП України з відповідача.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Суд встановив, що після звільнення позивача 17.02.2011р. з ЛДНВВК ній не були виплачені належні їй суми, а отже суд на підставі ст.117 КЗпП України повинен стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виплати належних їй сум з 18.02.2011р. по день ухвалення рішення судом, на підставі вказаного Порядку нарахування заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 8.02.1995р.

Заробітна плата позивача за грудень 2010р. склала 4281,53 грн., а за січень 2011р. - 2743,53 грн. відповідно, кількість календарних днів за ці місяці роботи позивача склала 54 (31+23), отже середньоденна заробітна плата позивача склала 130,09 грн. (4281,53 + 2743,53 \ 54), кількість робочих днів з 18.02.2011р. по 2.06.2011р. - 70. Таким чином середній заробіток за час затримки виплати належних позивачу сум з 18.02.2011р. по 2.06.2011р. складає 9106,3 грн. (130,09 х 70), який підлягає стягненню в порядку ст.117 КЗпП України з відповідача.

Щодо права позивача на компенсацію за невикористану відпустку, суд вважає такі вимоги безпідставними, оскільки позивач мала право на відпустку за фактично відпрацьований час, а саме за період з 12.09.2010р. по 3.03.2011р. за 4 місяці 20 днів і останній день відпустки повинен бути днем звільнення, оскільки вона була ознайомлена про майбутнє звільнення та просила надати відпустку у зв'язку з звільненням. Отже на підставі ст.3 та9п.1 Закону України «Про відпустки» позивач не мала права на відпустки тривалістю 24 дні, тому надання відпустки їй у 15 днів суд вважає обґрунтованим.

Щодо матеріальної допомоги позивачу на оздоровлення, суд також вважає такі вимоги необґрунтованими, оскільки колективним договором з додатками передбачена така виплата, але розподіл грошових витрат допомоги здійснюється генеральним директором підприємства (право керівника підприємства) за узгодженням з профспілковим комітетом і передбачає її виплати за фактично відпрацьований час.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.12.2009р. по 7.10.2010р. у сумі 28240 грн.

Стягнути з Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату на користь ОСОБА_1 суму збільшення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 1.10.2009р. по 17.12.2009р. - 488 грн.

Стягнути з Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати належних їй сум з 18.02.2011р. - 9106,3 грн.

Стягнути з Лутугинського державного науково-виробничого валкового комбінату судовий збір 378,34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.

В інший частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі, в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя: