Справа № 2-а-4585/11
іменем України
31 травня 2011 року о 09 годині 00 хвилин суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Круговий О.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій незаконними та зобов»язання вчинення певних дій, суд -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради, щодо нездійснення йому виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, визначеному ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради нарахувати та виплатити на його користь суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4605 грн. 00 коп.
Вирішуючи зазначений спір суд керувався наступними положеннями закону та виходив з наступного.
ОСОБА_1, 23.03.1965року народження, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради. За 2010 рік позивач не отримував щорічну грошову допомогу на оздоровлення, що встановлена ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а отримав нараховану відповідачем допомогу в розмірі 100 грн.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи -катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (абзац 7 частини 4 ст. 28 Закону № 796-ХІІ).
Обмеження, щодо застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційними і втратили чинність у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року по справі № 28-2008.
Так, згідно статті 22 Закону України від 23 грудня 2011року N 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» мінімальна заробітна плата на 2011 рік встановлена у наступних розмірах: з 01 січня -941 грн., з 01 квітня -960 грн., з 01 жовтня -985 грн., з 01 грудня -1004грн.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4605,00 грн., а саме з розміру мінімальної заробітної плати необхідно вираховувати суму щорічної допомоги на оздоровлення помноженої на п'ять (941 * 5 -100 (отримана позивачем сума) = 4605, 00 грн.).
Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” саме органи соціального захисту населення здійснюють виплати щорічної допомоги на оздоровлення громадян за місцем їх проживання. Місцем проживання позивача зазначено м. Павлоград Дніпропетровської області та саме Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради здійснює виплати позивачу і в цьому управлінні знаходиться особова справа позивача, як учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх наявна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вимог позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 16, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 2, 6, 9, 11, 69, 71, 158, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій незаконними та зобов»язання вчинення певних дій -задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради, щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, визначеному ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4605 (чотири тисячі шістсот п'ять) грн. 00 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання стороною копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя:ОСОБА_2