Справа № 2-а-4/11
іменем України
09 червня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Кругового О.О., при секретарі -Шуліка Н.С., за участю позивача ОСОБА_1., її представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про встановлення наявності чи відсутності компетенції та про визнання дій протиправними,
Позивач ОСОБА_1 (надалі позивач) 05.03.2007 року звернулася до суду з адміністративним позовом про встановлення наявності чи відсутності компетенції у ОСОБА_4, суб'єкта владних повноважень, головного спеціаліста 1-ї категорії з питань побутового обслуговування виконавчого комітету Павлоградської міської ради (надалі відповідач №1) щодо дій останньої, які відбувалися 14.03.2006року та 16.03.2006року у приміщенні ательє з пошиву одягу, за адресою вул.. Горького 164 м.Павлоград та просить визнати її дії з приводу вимог надання фінансових документів, звіряння прейскурантів, звітуванню по формуванню цін як протиправними.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 14.03.2006 року до неї в ательє з пошиву одягу прийшла ОСОБА_8 для перевірки доводів викладених в усній скарзі невідомої жінки та стала вимагати чек на 160грн. за виконану роботу, звіту про формування цін на послуги, завірити прейскурант на ціни пошивного ательє у виконкомі м.Павлограда. 16.03.2006 року відповідач ОСОБА_4 знов прийшла до ательє з наміром провести перевірку документів вимагаючи окрім чека на суму 160 грн. чек на суму 50грн., свідоцтво про державну реєстрацію, документи платника податків, прейскурант цін і таке інше. Вважаючи, що відповідач ОСОБА_4 не має достатніх повноважень, її не було допущено для проведення перевірки. В зв'язку з чим, просить встановити наявність чи відсутність у відповідача ОСОБА_4 14.03.2006 року повноважень вимагати від неї фінансового документа за послуги пошивного ательє на суму 160грн. за іншу особу, завіряти у відповідача прейскуранти та ціни пошивного ательє, звітувати перед відповідачем у формуванні цін, на послуги, встановити наявність чи відсутність у відповідача ОСОБА_4 16.03.2006 року повноважень вимагати у наданні фінансового документа за послуги пошивного ательє на суму 160грн. та 50грн., знаходитися у приміщенні ательє проти її волі та визнати зазначені дії протиправними.
В судовому засіданні позивач збільшила свої позовні вимоги, просила визнати протиправними дії з приводу проведення перевірок 14.03.2006р. та 16.03.2006р. без порядку здійснення таких перевірок та дії виконавчого комітету Павлоградської міської ради (надалі відповідач №2), що виразилися у направлені заступником міського голови з регіональної політики ОСОБА_9 відповідача №1 до позивача 16.03.2006року для розібрання з виходом на місце. Позовні вимоги просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представники позивача, ОСОБА_3, ОСОБА_2 також підтримали позовні вимоги просили їх задовольнити посилаючись на доводи приведені у позові та зазначені в судовому засіданні.
Відповідач №1 в судовому засіданні з позовними вимогами не погодилася, просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог посилаючись на доводи викладені в письмових поясненнях доданих до матеріалів справи та зазначених в судовому засіданні. Так, відповідач №1 зазначила про те, що станом на 14.03.2006року та 16.03.2006 року працювала на посаді головного спеціаліста 1-ї категорії з питань побутового обслуговування населення відділу торгівлі та побутового обслуговування населення Павлоградської міської ради. Відповідно до її посадової інструкції в її обов'язки входило виконання робіт по організації побутового обслуговування населення, перевірки та візування порядку формування цін на побутові товари, здійснення розгляду заяв та скарг громадян з питань побутового обслуговування, здійснення разом з відповідними органами контролю за дотриманням підприємствами побуту чинного законодавства про захист прав споживачів, правил побутового обслуговування та санітарних правил. 13.06.06року до відділу звернулася із усною скаргою споживач ОСОБА_10, яка скаржилася на дії позивача з приводу неналежного надання побутових послуг населенню з шиття та ремонту одягу, відсутність інформації щодо вартості послуг, не надання квитанцій при оформлення заказу та інше. 14.03.06року її було направлено до ательє позивача з метою перевірки викладеного у скарзі фактів маючи при собі посвідчення. Прибувши до ательє, вона показала посвідчення та виклала причину візиту. Також, на підтвердження доводів викладених у скарзі візуально нею було встановлено, що в ательє відсутні стенди з розміщенням тексту Правил побутового обслуговування населення, витяги з ОСОБА_11 «Про захист прав споживачів», переліку послуг які надаються, цін та тарифів на них, про що вона зазначила позивачу. Остання обурилася, почала висловлювати в її адресу образи, в зв'язку з чим, вона покинула ательє та доповіла заступнику міського голови з регіональної політики ОСОБА_12 про зазначене. Також, було повідомлено заявника ОСОБА_10 про неможливість перевірки доводів про причини невидачі їй квитанції заказу. Остання була незадоволена відповіддю та звернулася до Павлоградського міськвиконкому із письмовою скаргою. 16.03.2010 року за дорученням заступника міського голови з регіональної політики ОСОБА_12 вона разом з завідуючим сектором Головного управління в справах споживачів у Дніпропетровській області ОСОБА_13 завітали до ательє з метою перевірки доводів викладених в скарзі. Однак здійснити перевірку не змогли, оскільки підприємець відмовила їм у цьому у грубій формі, запросила свого родича, який із застосуванням фізичного насилля перешкодив їм у проведенні перевірки. З отриманими тілесними пошкодженнями середньої ступеню тяжкості, вона звернулася до міської лікарні, а щодо родича підприємця була порушена кримінальна справа. Вважає, що її дії повністю відповідають посадової інструкції та законодавству України, просить відмовити позивачу у задоволені позову.
Представники відповідача №1 ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали позицію відповідача, посилаючись на доводи приведені у письмових запереченнях та зазначених під час розгляду справи, просили відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.
Представник відповідача №2 ОСОБА_7 . в судовому засіданні позовні вимоги також не визнав, просив відмовити позивачу у задоволені позовних вимог посилаючись на доводи приведені в письмових поясненнях від 27.10.2010 року.
Суд, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтовували свої позиції по справі, враховуючи викладене в ухвалі Вищого Адміністративного Суду України від 13.07.2010 року вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних обставин.
Так, частинами 3, 4 ст. 105 КАС України встановлені вимоги, які може містити адміністративний позов. Частиною 4 цієї статті визначено, що позовна заява може вістити, крім визначених частиною 3 цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Як передбачено п.3 ст. 17 КАС України, до компетенції адміністративних судів відносяться спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.
Враховуючи ту обставину, що позивач не є суб'єктом владних повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині встановлення судом наявність чи відсутність компетенції (повноважень) -14.03.06року у відповідача №1 в вимозі надати їй фінансовий документ, за послуги пошивного ательє на суму 160гривень за іншу особу; наявність чи відсутність компетенції (повноважень) -14.03.06року у відповідача №1 в вимозі завіряти в останньої прейскуранти, та ціни пошивного ательє по вул.. Горького 164 у м.Павлограді; наявність чи відсутність компетенції (повноважень) -14.03.06року у відповідача №1 в вимозі звітувати перед останньою у формуванні цін, на послуги у пошивному ательє по вул.. Горького 164 м.Павлоград; наявність чи відсутність компетенції (повноважень) -16.03.06року у відповідача №1 в вимозі надати їй фінансовий документ, за послуги пошивного ательє на суму 160гривень за іншу особу; наявність чи відсутність компетенції (повноважень) -16.03.06року у відповідача №1 в вимозі надати їй фінансовий документ, за послуги пошивного ательє на суму 50гривень за іншу особу; наявність чи відсутність компетенції (повноважень) -16.03.06року у відповідача №1 в находженні проти її волі в приміщенні пошивного ательє по вул.. Горького 164 у м.Павлограді не підлягають задоволенню, оскільки вони не відповідають вимогам та завданням адміністративного судочинства.
З приводу позовних вимог, щодо визнання протиправними дій відповідача №1 від 14.03.06року, що виразилися у вимозі надати фінансові документи за послуги пошивного ательє на суму 160гривень, за іншу людину, завіряти у відповідача №1 прейскуранти на ціни пошивного ательє де вона працює по вул.. Горького 164 м.Павлоград, звітувати перед нею у формуванні цін на послуги у пошивного ательє по вул.. Горького 164 м.Павлоград, перевірці діяльності позивача без порядку здійснення такої перевірки, дій відповідача №1 від 16.03.06року, що виразилися у вимозі до неї надати фінансові документи за послуги пошивного ательє на суму 160гривень, за іншу людину, у вимозі надати фінансові документи за послуги пошивного ательє на суму 50гривень, за іншу людину, в находженні в приміщенні пошивного ательє по вул.. Горького 164 у м.Павлограді проти волі позивача, перевірці діяльності позивача без порядку здійснення такої перевірки, та дій відповідача №2 від 16.03.06року, що виразилися у направлені заступником міського голови з регіональної політики ОСОБА_9 відповідача №1 до позивача для розібрання з виходом на місце, суд вважає що вони підлягають частковому задоволенню за наступних обставин.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач №1, на час виникнення спірних правовідносин, займала посаду головного спеціаліста з питань побутового обслуговування та платних послуг відділу з питань торгівлі та побутового обслуговування (а.с. 34-35 т.1).
Як передбачає п.7 ч.1 ст.7 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, іншій суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста з питань побутового обслуговування та платних послуг відділу з питань торгівлі та побутового обслуговування затвердженої заступником міського голови ОСОБА_9 від 30.06.04 року (далі посадова інструкція) посада, яку займав відповідач №1 віднесена до 6 категорії посад посадових осіб місцевого самоврядування, з певним окладом.
Завданнями та обов'язками відповідача №1, відповідно до посадової інструкції, були виконання роботи по організації побутового обслуговування населення, перевірка та візування порядку формування цін на побутові послуги, доведення до підприємств побуту нормативні документи, підготовка пропозицій щодо зміни режиму роботи підприємств побуту, підготовка проектів розпоряджень та рішень виконкому з питань побутового обслуговування, подача в межах своєї компетенції відповідальним органам державної влади інформації з питань побутового обслуговування, здійснення розгляду скарг та заяв громадян з питань побутового обслуговування, здійснення разом з відповідними органами контролю за дотриманням підприємствами побуту чинного законодавства про захист прав споживачів, правил побутового обслуговування та санітарних правил, прийняття участі в підготовці та проведенні нарад з керівниками побуту, здійснення прийому заяв від керівників підприємств побуту на присвоєння категорій та прийняття участі в їх атестації.
В зв'язку з чим, відповідач №1 був суб'єктом владних повноважень, як посадова особа органу місцевого самоврядування, яка працювала в органі місцевого самоврядування, мала відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій та отримувала заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. (а.с. 34 т.1, а.с.98 т.2).
В судовому засіданні встановлено, що до виконавчого органу місцевого самоврядування 13.03.06року звернулася з усною скаргою громадянка ОСОБА_10, яка скаржилася на дії позивача з приводу неналежного надання їй побутових послуг з шиття та ремонту одягу, відсутності інформації, щодо вартості послуг, не надання квитанцій при оформлення заказу та інше. 15.03.2006року зазначена особа звернулася до виконавчого органу місцевого самоврядування вже із письмовою скаргою зазначаючи про порушені її права споживача приводячи доводи викладені в усній заяві від 13.03.06року.
Відповідно до ст.. 19 Конституції України органи держаної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідач №1, перевіряючи доводи викладені в усній скарзі ОСОБА_10 та письмовій, двічі виходила за місцем роботи позивача в приміщення пошивного ательє по вул.. Горького 164 у м.Павлограді.
Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що її вихід за місцем роботи позивача не носив характеру перевірки, оскільки для перевірки доводів зазначених гр.. ОСОБА_10 посад новій особі, відповідачу по справі, яка наділена певними повноваженнями, у відповідності до норм чинного законодавства, необхідно було отримати певну інформацію з питань обслуговування, яку неможливо отримати візуально, знаходячись у приміщенні ательє.
Аналізуючи чинне законодавство України, суд приходить до висновку, що дії відповідача №1 та відповідач №2 що відбулися 14 та 16 березня 2006 року по перевірці доводів громадянки ОСОБА_10 з приводу порушення її прав, як споживача послуг наданих позивачем, при наявності певних посадових повноважень, не відповідають нормам чинного законодавства України з наступних підстав.
Стаття 15 ОСОБА_11 України «Про підприємництво»забороняє державним органам втручання у господарську діяльність підприємців, якщо вона не зачіпає передбачених законодавством України прав державних органів по здійсненню контролю за діяльністю підприємців.
Суд погоджується з доводами відповідача №1 та представника відповідача №2 про наявності у посадових осіб повноважень органу місцевого самоврядування по перевірці доводів громадянки ОСОБА_10 з приводу порушення її прав, як споживача послуг наданих позивачем, оскільки ці повноваження передбачені безпосередньо статтею 30 ОСОБА_11 України «Про місцеве самоврядування в Україні», в якій зазначено, що органи місцевого самоврядування мають делеговані повноваження, які направлені на здійснення контролю за дотриманням законодавства, щодо захисту прав споживачів.
Повноваження відповідача №1 з приводу здійснення роботи з організації побутового обслуговування населення, перевірки та візування порядку формування цін на побутові товари, здійснення розгляду заяв та скарг громадян з питань побутового обслуговування, здійснення разом з відповідними органами контролю за дотриманням підприємствами побуту чинного законодавства про захист прав споживачів, правил побутового обслуговування та санітарних правил, передбачені також посадовою інструкцією останньої.
Також статтею 28 ОСОБА_11 України «Про захист прав споживачів», передбачені повноваження структурних підрозділів виконавчих органів місцевого самоврядування, щодо захисту прав споживачів такі як:
- розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту прав споживачів; - аналізувати договори, що укладаються продавцями (виконавцями, виробниками) із споживачами, з метою виявлення умов, які обмежують права споживачів; - у разі виявлення продукції неналежної якості, фальсифікованої, небезпечної для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища терміново повідомляти про це відповідні територіальні органи у справах захисту прав споживачів, інші органи, що здійснюють контроль і нагляд за якістю і безпекою продукції; - у разі виявлення фактів реалізації продукції, яка не супроводжується необхідною, доступною, достовірною, своєчасною інформацією та відповідними документами, або продукції з простроченим строком придатності -тимчасово зупиняти реалізацію продукції до пред'явлення інформації, супровідних документів або припиняти її реалізацію; - готувати подання до органу, який видав дозвіл на провадження відповідного виду діяльності, для вирішення питання про тимчасове зупинення його дії чи про дострокове анулювання у разі систематичного порушення прав споживачів;
- подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.
Підставою для виконання своїх повноважень посадовими особами органів місцевого самоврядування стали усна скарга громадянки ОСОБА_10 з приводу порушення її прав, як споживача послуг наданих позивачем від 13.03.06 року та письмова скарга від 15.03.06року.
Однак , перевірка доводів викладених у скаргах громадянки ОСОБА_10 відповідачем №1, повинна була відбуватися у спосіб, передбачений чинним законодавством, чого не було дотримано останньою.
Постановою Кабінету Міністрів України „Про реалізацію окремих положень ОСОБА_11 України "Про захист прав споживачів" від 2 квітня 1994 р. N 215, затверджений Порядок проведення контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги і реалізовані товари (надалі Порядок), який визначає основні вимоги до контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги та реалізовані товари (далі - контрольна перевірка) суб'єктами господарської діяльності - підприємствами (їх об'єднаннями), установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами-підприємцями та іноземними юридичними особами, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг.
Відповідно до п.п.16,17 Порядку, контрольна перевірка проводиться на різних стадіях надання послуги - під час оформлення замовлення, її отримання, виконання робіт і під час остаточного розрахунку, як правило, шляхом аналізу документів, що засвідчують факт оформлення і надання послуги (договір, квитанція, розписка, касовий чек тощо), на відповідність обсягу і вартості послуги діючим тарифам, калькуляції, прейскурантам (з урахуванням конкретного виду послуг) і перевірки правильності розрахунку за використані матеріали, сировину, комплектуючі вироби, фурнітуру тощо, сплати (утримання) штрафів (пені, неустойки). Отримання послуги під час контрольної перевірки здійснюється службовою особою в особливих випадках (якщо для цього є обґрунтовані підстави) за письмовим дозволом керівників або їх заступників.
Враховуючи вищезазначену норму, суд приходить до висновку що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача №1 від 14.03.06року, що виразилися у вимозі надати фінансові документи за послуги пошивного ательє на суму 160гривень, за іншу людину, дій відповідача №1 від 16.03.06року, що виразилися у вимозі до неї надати фінансові документи за послуги пошивного ательє на суму 160гривень, за іншу людину, у вимозі надати фінансові документи за послуги пошивного ательє на суму 50гривень, за іншу людину, в находженні в приміщенні пошивного ательє по вул.. Горького 164 у м.Павлограді проти волі позивача, та дій відповідача №2 від 16.03.06року, що виразилися у направлені заступником міського голови з регіональної політики ОСОБА_9 відповідача №1 до позивача для розібрання з виходом на місце, підлягають задоволенню, оскільки зазначені дії відповідача №1 та відповідача №2 не відповідають Порядку проведення контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги і реалізовані товари.
З приводу позовних вимог позивача щодо перевірці його діяльності 14.03.06 року та 16.03.2006 року без порядку здійснення такої перевірки, знаходження проти волі позивача в приміщені пошивного ательє, суд вважає, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вони спростовуються наявністю самого Порядку проведення контрольної перевірки правильності розрахунку із споживачами за надані послуги і реалізовані товари затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України „Про реалізацію окремих положень ОСОБА_11 України "Про захист прав споживачів" від 2 квітня 1994 р. N 215, нормами якого врегульований порядок проведення перевірок та визначено право посадової особи при здійснені перевірки відвідувати приміщення об'єкту побутового обслуговування і вразі відсутності волі власника зазначеного об'єкту.
Також, суд вважає, що позовні вимоги з приводу визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, а саме вимозі завіряти у відповідача №1 прейскуранти на ціни пошивного ательє, звітуванні перед суб'єктом владних повноважень у формуванні цін на послуги пошивного ательє по вул.. Горького 164 м.Павлоград також підлягають задоволенню.
Нормативно-правове забезпечення формування та державного регулювання цін відображене в законодавчо-нормативних актах з питань ціноутворення в Україні. Зокрема, ОСОБА_11 України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990р. зазначає, що Україна, згідно з Декларацією про державний суверенітет України та ОСОБА_11 “Про економічну самостійність України”, самостійно здійснює політику цін. ОСОБА_11 визначено основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території країни.
В свою чергу, до делегованих повноважень органів місцевого самоврядування, відповідно до ст. 28 ОСОБА_11 України «Про місцеве самоврядування», також входить здійснення, відповідно до закону, контролю за дотриманням цін і тарифів.
Статтями 6,7 ОСОБА_11 України "Про ціни і ціноутворення" від 3 грудня 1990 року N 507-XII зі змінами, в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції,товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Отже, державне регулювання цін і тарифів на надання побутових послуг з шиття та ремонту одягу не розповсюджується, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. N 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)».
Відповідачами також не надано суду жодного нормативного акту органу місцевого самоврядування в якості доказу, який би врегульовував питання з приводу покладання на суб'єктів підприємницької діяльності зобов'язання завіряти у відповідача №1 прейскуранти на ціни пошивного ательє, звітуванні перед суб'єктом владних повноважень у формуванні цін на послуги на зазначений вид діяльності.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про встановлення наявності чи відсутності компетенції та про визнання дій протиправними -задовольнити частково.
Визнати дії ОСОБА_4 від 14 березня 2006 року, що склалися з вимоги надати фінансовий документ за послуги пошивного ательє на суму 160 гривень за іншу особу, звіряти прейскурант цін на послуги ательє з шиття та ремонту одягу, звітуванні перед нею формуванні цін на послуги ательє з шиття та ремонту одягу -протиправними.
Визнати дії ОСОБА_4 від 16 березня 2006 року, що склалися з вимог надати фінансовий документ за послуги пошивного ательє на суму 160 гривень та 50 гривень за іншу особу - протиправними.
Визнати дії виконавчого комітету, які виразились у направлені ОСОБА_4 до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 від 16.03.2006року для розібрання з виходом на місце - протиправними.
В іншій частині позовних вимог у задоволені відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги, а у разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:ОСОБА_14