"05" липня 2011 р. Справа № 5005/1082/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого,
Волковицької Н.О., Рогач Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиЖовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області та Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2011р.
у справі№ 5005/1082/2011
господарського суду Дніпропетровської області
за позовомЖовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області
доДержавної організації "Ерастівський державний аграрний технікум ім. Бродського"
треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Міністерство фінансів України
- Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області
простягнення 15885,96 грн.
за участю представників:
позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
третіх осіб - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
- не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
18.01.2011р. Жовтоводська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області звернулася до господарського суду з позовом до Державної організації "Ерастівський державний аграрний технікум ім.Бродського" про стягнення заборгованості по бюджетній позичці 15885,96 грн., в тому числі основний борг в сумі 6000 грн., пені -9885,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на приписи пункту 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, ч.4 статті 17 Бюджетного кодексу України, відповідно до яких органам державної податкової служби України надано право стягувати до бюджету суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою, залученим державою за кредитом (позикою), та що стягнення такої заборгованості перед Державним бюджетом України з боржників проводиться у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржника.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. (суддя Васильєв О.Ю.) у задоволенні позовних вимог відмовлено
Відповідач відзив на позов не надав, під час судового засідання повідомив про відсутність документів щодо отримання ним бюджетних позик. Окрім цього відповідач зазначив про наявність ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.09р. у справі № 2а-3248/08, якою залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.08р. за позовом Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції до "Ерастівський державний аграрний технікум ім.Бродського" про звернення стягнення на активи на користь держави в рахунок погашення боргу та пені за користування бюджетними позиками (в тому числі і позикою, заборгованість за якою просить стягнути позивач у цій справі); адміністративним судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог з причин пропуску строку позовної давності та недоведеності позивачем обставин фактичного отримання відповідачем кредитних коштів.
Рішення господарського суду обгрунтовано недоведеністю позовних вимог згідно зі статтями 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України оскільки відсутні докази на підтвердження отримання відповідачем бюджетних позик та доказів часткової сплати (повернення) позики.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. (судді: Голяшкін О.В. - головуючий, Науменко І.М., Мороз В.Ф.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін, як таке, що відповідає вимогам чинного законодавства України.
Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Жовтоводська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області та Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області подали до Вищого господарського суду касаційні скарги, в яких просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме статті 17 Бюджетного кодексу України, статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статті 20 Податкового кодексу України від 02.10.10р. №2755, статті 2 Цивільного кодексу УРСР, статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України № 8-93 від 21.01.1993р. "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", на підставі яких скаржники вважають, що отримана відповідачем бюджетна позичка підлягає стягненню незалежно від строків позовної давності.
Відповідач та треті особи відзиви на касаційну скаргу не надали. Учасники процесу не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2011р. позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за бюджетною позичкою у розмірі 15885,96 грн., з яких 6000 грн. -заборгованість з повернення фінансової допомоги та 9885,96 грн. -пеня.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за відповідачем рахується заборгованість з повернення фінансової допомоги за договором про надання фінансової допомоги для підготовки сільськогосподарської техніки про проведення весняно-польових робіт в 1999 році від 03 березня 1999 року, укладеного на підставі постанови Кабінету міністрів України від 10 грудня 1998 року №1953 "Про фінансове забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році", яка відповідачем не повернута та призводить до порушення економічних та соціальних інтересів держави.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, 03 березня 1999р. між Відділенням державного казначейства України в П'ятихатському районі та Ерастівським радгосп-технікумом ім.С.М.Кірова, правонаступником якого є відповідач - Державна організація "Ерастівський державний аграрний технікум ім.Бродського", укладено договір про надання фінансової допомоги для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт в 1999 році, відповідно до умов якого Відділення Державного казначейства надає сільськогосподарському товаровиробнику фінансову допомогу в сумі 6000 грн. для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт у 1999 році на умовах повернення до 01 жовтня 1999 року.
Згідно п.3 вказаного договору відповідач зобов'язався забезпечити повне повернення фінансової допомоги в сумі 6000 грн. з укладеним договором, але не пізніше 01 жовтня 1999 року; відповідно до п.5.2 договору несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання тягне за собою застосування санкцій, передбачених чинним законодавством.
В порушення своїх зобов'язань за договором відповідач отримані кошти в сумі 6000 грн. у встановлений строк до 01 жовтня 1999 року не повернув, у зв'язку з чим склалася заборгованість у вказаній сумі, доказів погашення якої відповідачем не надано.
Тому управління Державного казначейства у П'ятихатському районі направило до податкової інспекції Подання від 19.11.2010р. №6, яким повідомлено про невиконання підприємством зобов'язань щодо повернення отриманої фінансової допомоги, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість на суму 15885,96 грн., яка складається з отриманої фінансової допомоги в сумі 6000 грн., пені в сумі 9885,96 грн., розрахованої за невиконання умов договору щодо повернення допомоги.
Відповідно до частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010р. № 2456-VІ (у редакції чинній на день пред'явлення позову) Прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.
Пунктом 20.1.28 статті 20 цього Кодексу визначено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 31 статті 2 Бюджетного кодексу Укарїни від 08.07.2010р. № 2456-VІ до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.
Відповідно до пункту 1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено перелік категорій справ, що підвідомчі господарським судам; до таких віднесено, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів.
Податковий орган у даному випадку не є стороною правовідносин у спорі, а виконує функції, передбачені Податковим кодексом України, для стягнення податкового боргу.
Господарським судам України не підвідомчі справи, що виникають стосовно стягнення в установленому порядку податкового боргу.
За пунктом 4 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю і припинити провадження у справі.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія пришла до висновку про припинення провадження у даній справі за непідвідомчістю.
Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди попередніх інстанцій всупереч статям 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України не надали правову оцінку взаємовідносинам сторін у даному спорі та неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Зважаючи на вищенаведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваних рішення та постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 4 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційні скарги Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області та Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.2011р. у справі № 5005/1082/2011 Господарського суду Дніпропетровської області та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. скасувати.
Провадження у справі припинити.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач