"06" липня 2011 р. Справа № 9/197-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенко М.М. -головуючий
Кривда Д.С.
Студенець В.І.
за участю представників:
позивачів1) Матюха Д.М., представник
2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
відповідачаМатях Н.І., представник
прокуратури не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 року
у справі№ 9/197-10 господарського суду Сумської області
за позовомКонотопського транспортного прокурора в інтересах держави в особі:
1.Державної екологічної інспекції в Сумській області,
2.Ворожбянської міської ради
доДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" в особі Локомотивного депо Конотоп
простягнення суми,
Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 05.07.2011 року № 03.10-05/132, керуючись ч. 4 ст. 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 1 рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 та п. 1 наказу Голови Вищого господарського суду України від 17.12.2010 № 56, для розгляду касаційної скарги у справі № 9/197-10 господарського суду Сумської області, призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Черкащенко М.М., судді: Кривда Д.С. (доповідач), Студенець В.І.
Конотопський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області та Ворожбянської міської ради звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" в особі Локомотивного депо Конотоп про стягнення на користь Ворожбянської міської ради шкоди в розмірі 9630, 42 грн., заподіяної навколишньому природному середовищу.
Рішенням господарського суду Сумської області від 13.01.2011 року (суддя: Коваленко О.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 року (судді: Черленяк М.І. - головуючий, Ільїн О.В., Медуниця О.Є.) у справі № 9/197-10 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 32-36, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Державною екологічною інспекцією в Сумській області подано відзив на касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", в якому повністю заперечує доводи, викладені в касаційній скарзі, та просить відмовити в її задоволенні.
Відводів складу суду не заявлено.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, Державною екологічною інспекцією в Сумській області в період з 22.04.2010 р. по 17.05.2010 р. було проведено планову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, в ході якої встановлено відсутність у відповідача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 2008 по 2009 рр., що є порушенням вимог статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
За результатами перевірки було складено акт 22.04.2010р.-17.05.2010р., в якому зазначено про здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 01.01.2008 р. по 15.12.2009 р. без відповідного дозволу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області, оскільки попередній дозвіл на викиди діяв до 01.01.2008 року, а наступний -виданий 15.12.2009 року (з терміном дії до 15.12.2014 року).
Також судами встановлено, що здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 007874 від 01.12.2008 року та постановою про накладення адміністративного стягнення № 007874 від 01.12.2008 року.
Розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу Локомотивним депо Конотоп Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проведений Державною екологічною інспекцією в Сумській області у відповідності з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639, складає 9630, 42 грн.
Відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що статтею 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення охорони атмосферного повітря визначені статтею 22 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" згідно якої для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають, зокрема, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря. Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря унормовано статтею 33 вказаного Закону до них, зокрема, віднесено: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.
Відповідно до вимог статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про охорону атмосферного повітря" наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Дана Методика встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Відповідно до пункту 5.4 Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України при перевірці підприємств, зокрема, шляхом інструментальних методів контролю.
Згідно з пункту 5.1.2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид.
Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства передбачено статтею 69 цього ж Закону. Так, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
З урахуванням вимог наведеного законодавства та встановлених судами обставин справи щодо факту викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, господарські суди правомірно задовольнили позовні вимоги щодо стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Твердження заявника про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, ст.ст.1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2011 року у справі № 9/197-10 господарського суду Сумської області залишити без змін.
Головуючий М. Черкащенко
Судді Д. Кривда
В. Студенець