"05" липня 2011 р. Справа № 62/301-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів :Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача- не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Харківській області
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2011
у справі№62/301-10
за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області
до Комунальної організації "Харківський зоологічний парк"
про відшкодування 6120 грн. шкоди, завданої засміченням земельної ділянки
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2010 (суддя Суярко Т.Д.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 (судді: Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Медуниця О.Є.), в позові відмовлено повністю у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.
Державна екологічна інспекція в Харківській області у поданій касаційній скарзі просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме ст.ст.22,1166 ЦК України, ст.ст.20,68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п.4 постанови КМ України від 21.04.1998р. №521 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах території та об'єктів природно-заповідного фонду України". Зокрема, скаржник вважає, що хоча в акті перевірки №00459/05-24-118 від 02.07.2010 та актах обстеження земельної ділянки від 01.07.2010 №00459/05-24-118/1 і №00459/05-24-118/2 дійсно не зазначені порушені відповідачем норми чинного законодавства, однак, в цих документах зафіксовані факти засмічення земельних ділянок комунальною організацією, а п.8 припис від 07.07.2010 №05-21-26 про забезпечення відповідачем явки до державної екологічної інспекції відповідальних осіб за санітарний стан території та догляду за об'єктами озеленення складено в межах встановленого п'ятиденного терміну та не виконано порушником. Крім того, заявник вказує на неврахування судами того факту, що розрахунок шкоди, заподіяної державі, зумовлено не забрудненням або засміченням земельних ресурсів, а самовільним використанням земель під влаштування сміттєзвалищ.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставин справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанції, дійшла висновку, що касаційну скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
Згідно акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №00459/05-24-118 від 02.07.2010 (а.с.8), актів обстеження засміченої земельної ділянки №00459/05-24-118/1 та №00459/05-24-118/2 від 01.07.2010 (а.с.11-12), в яких зазначено, що на території господарського двору КО "Харківський зоологічний парк" (навпроти кормової кухні) на земельній ділянці без твердого покриття виявлено несанкціоноване звалювання великогабаритних відходів (рами дерев'яні, скло, дошки, паперова тара тощо), має місце спалювання відходів. При обстежені вольєру для утримання оленів виявлено смітник (будівельні відходи, підстилочний гній, паперові та поліетиленові відходи). Клас відходів - малонебезпечні. На підставі вказаних актів державною екологічною службою відповідачу було видано припис від 07.07.2010 №05-21-26, розрахована шкода заподіяна останнім внаслідок самовільного використання земель під влаштування сміттєзвалищ та надіслана претензія №153 від 29.07.2010 з проханням відшкодувати шкоду в розмірі 6120 грн. внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (а.с.13-16).
Відповідно до п.2.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 635 від 31.12.2008, підставою для здійснення розрахунку шкоди, заподіяної державі, зумовленої забрудненням або засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, є матеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме (у разі засмічення земельної ділянки): акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства, у якому зазначено правопорушення та припис (з вимогою усунення порушення природоохоронного законодавства); акт обстеження засміченої земельної ділянки.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання -детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").
Відповідно до ст.8 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
Позивачем ані в акті перевірки дотримання природоохоронного законодавства №00459/05-24-118 від 02.07.2010 (а.с.8-10), ані в актах обстеження земельних ділянок (а.с.11-12) не зазначено норми діючого законодавства, що порушені відповідачем.
Не може вважатись належним доказом вини відповідача припис №05-21-26 від 07.07.2010, оскільки в ньому не зазначено, в який термін та які порушення повинні бути усунено відповідачем (а.с.14). На запитання суду в судовому засіданні 04.04.2011р. представник позивача пояснив, що припис відповідачу міститься в п.8 загального припису від 07.07.2010 №05-21.
Оцінюючи даний документ, апеляційна інстанція дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв даний припис, як належний розпорядчий документ, оскільки в ньому міститься вимога про забезпечення відповідачем явки до державної екологічної інспекції "відповідальних осіб за санітарний стан території… та догляду за об'єктами озеленення", як такий що не відповідає вимогам ст.8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки не містить припису щодо усунення порушень вимог законодавства, здійснення з цією метою певних заходів.
Відсутній в матеріалах справи і протокол про адміністративне правопорушення, який є обов'язковим документом при виявленні порушення вимог природоохоронного законодавства.
Доводи скаржника про неврахування судом першої інстанції положення додатку №9 до постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.1998р. 521 “Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України” є безпідставними. Дана методика регулює такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, тоді як суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про порушення позивачем порядку виявлення правопорушення та його фіксування в передбачених законом документах, що є першоосновою для застосування Методики про затвердження такс.
Таким чином, господарський суд Харківської області правомірно дійшов висновку, що відсутність усіх передбачених чинним законодавством матеріалів справи про адміністративне правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення, припис з вимогою усунення порушення природоохоронного законодавства) унеможливлює достовірне встановлення факту засмічення відповідачем земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 35, (територія КО "Харківський зоологічний парк"), а розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки, який було здійснено за відсутності перелічених вище документів, не може вважатись належним та допустимим доказом на підтвердження розміру цієї шкоди.
Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з п.п.3.2,3.3,4.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 та зареєстрованої в Мінюсті України 05.05.1998р. за №285/2725 (в редакції наказу від 04.04.2007 №149), землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Отже, чинне законодавство обов'язковими підставами для визначення розміру заподіяної шкоди від засмічення земель визначає обставини встановлення факту завдання шкоди належно оформленими актами перевірок, протоколами про адміністративне правопорушення, приписами про усунення порушення та іншими матеріалами, що підтверджують факт забруднення чи засмічення земель.
Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки змісту наявних у справі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №00459/05-24-118 від 02.07.2010 (а.с.8), актів обстеження засміченої земельної ділянки №00459/05-24-118/1 та №00459/05-24-118/2 від 01.07.2010, припису №05-21-26 від 07.07.2010 та інших доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а позивачем не спростовано недоведеність завдання відповідачем шкоди у зв'язку з неналежним оформленням документів щодо перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства. Зокрема, в акті перевірки дотримання природоохоронного законодавства №00459/05-24-118 від 02.07.2010 (а.с.8-10), ані в актах обстеження земельних ділянок (а.с.11-12) взагалі не зазначено норми чинного законодавства, порушені відповідачем. В свою чергу, припис №05-21-26 від 07.07.2010 правомірно відхилено судами, як такий, що не відповідає вимогам ст.8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", оскільки не містить конкретного припису щодо усунення порушень вимог земельного чи екологічного законодавства, здійснення з цією метою певних заходів, натомість містить вимогу про забезпечення відповідачем явки до державної екологічної інспекції відповідальних осіб відповідача за санітарний стан території та догляду за об'єктами озеленення.
Касаційна інстанція також враховує, що наявна касаційна скарга не містить спростування встановлених судами фактичних обставин справи, покладених в основу рішення про відмову в позові.
Більше того, заявник у поданій скарзі навіть визнає ті факти, що в акті перевірки №00459/05-24-118 від 02.07.2010 та актах обстеження земельної ділянки від 01.07.2010 №00459/05-24-118/1 і №00459/05-24-118/2 дійсно не зазначені порушені відповідачем норми чинного законодавства, причому, розрахунок шкоди, заподіяної державі, зумовлено не забрудненням або засміченням земельних ресурсів, а самовільним використанням земель під влаштування сміттєзвалищ.
Водночас, предметом даного господарського спору є відшкодування 6120 грн. шкоди, завданої внаслідок засмічення земельної ділянки, в той час як правовідносини відшкодування шкоди внаслідок самовільного користування землею регулюються положеннями Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМ України від 25.07.2007 №963.
Відтак, порушені скаржником питання щодо завдання шкоди самовільним використанням відповідачем земель під влаштування сміттєзвалищ можуть бути лише предметом іншого позовного провадження з інших підстав позову.
Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 у справі №62/301-10 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Харківській області -без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді : Є.Чернов
В.Цвігун