"05" липня 2011 р. Справа № 5023/116/11
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу приватного підприємства “Україна”, м. Харків (далі -ПП “Україна”),
на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2011 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2011
зі справи № 5023/116/11
за позовом заступника прокурора міста Харкова, м. Харків, в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, м. Харків (далі -Прокурор міста Харкова, УДСО ГУ МВС України в Харківській області),
до ПП “Україна”
про стягнення 175 080,38 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
Прокурор міста Харкова -не з'яв.,
ПП “Україна” -не з'яв.,
УДСО ГУ МВС України в Харківській області -Крашеніннікова В.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Прокурор міста Харкова звернувся в інтересах держави в особі УДСО ГУ МВС України в Харківській області до господарського суду Харківської області з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення з ПП “Україна” 162 040 грн. основного боргу, 5 548, 13 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 1 536, 70 грн. та 8 241, 76 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним з УДСО ГУ МВС України в Харківській області договором охорони об'єктів від 06.06.2010 № 24723 (далі - Договір) протягом червня-грудня 2010 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.2011 (суддя Лаврова Л.С.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 (колегія суддів у складі: суддя Погребняк В.Я. -головуючий, судді Гончар Т.В., Слободін М.М.), позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 162 040, 96 грн. основного боргу, 5 548, 13 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 1 200, 28 грн. та 8 241, 76 грн. пені. У прийнятті даних судових рішень господарські суди виходили з наявності фактичних даних, що підтверджують прострочення відповідачем виконання зазначеного зобов'язання та підстав для стягнення 3 % річних у перевіреній судом сумі.
У касаційній скарзі ПП “Україна” просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм процесуального права, зокрема, невідповідність висновків названих судових інстанцій фактичним обставинам справи та у зв'язку з цим невірне застосуванням норм матеріального права. Скаржник зазначає, що: його не було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду першої інстанції; розмір стягнутої судом суми основного боргу є необґрунтованим, а розрахунок сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних невірним.
У запереченнях на касаційну скаргу УДСО ГУ МВС України в Харківській області зазначає про обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і просить залишити їх без змін.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника УДСО ГУ МВС України в Харківській області, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 4 статті 611 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У частині шостій статті 232 Господарського кодексу України зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Попередні судові інстанції встановивши, що ПП “Україна” не оплатило надані у червні-грудні 2010 року послуги УДСО ГУ МВС України у строки, встановлені пунктом 2.3 Договору, за визначеною Договором та додатками до нього ціною, дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 162 040 грн. основного боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, 3 % річних та пені.
Розрахунок інфляційних втрат, 3 % річних та пені перевірено господарськими судами. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що зокрема, розрахунок пені (а.с. 29) відповідає наведеним вимогам статті 232 Господарського кодексу України.
Наявні у справі докази спростовують твердження скаржника про неналежне його повідомлення про час і місце судового засідання суду першої інстанції, а також про те, що позивач збільшив розмір позовних вимог на порушення статті 22 ГПК України. Відповідні висновки наведені й у постанові апеляційного господарського суду зі справи.
Інші доводи скаржника також спростовуються текстом оскаржуваних судових актів.
З урахуванням наведеного рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів є законною та обґрунтованою, а підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 зі справи № 5023/116/11 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства “Україна”-без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов