"05" липня 2011 р. Справа № 7/557
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”, м. Київ (далі -ПАТ “АК “Київводоканал”),
на рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2011 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2011
зі справи № 7/557
за позовом ПАТ “АК “Київводоканал”
до комунального підприємства по утриманню житлового господарства “Житлорембудсервіс” Деснянського району міста Києва, м. Київ (далі - КП “Житлорембудсервіс”),
про стягнення 4 618 943,81 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ПАТ “АК “Київводоканал”-Слюсаря С.А.,
КП “Житлорембудсервіс”-не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ПАТ “АК “Київводоканал” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з КП “Житлорембудсервіс” 4 439 211, 20 грн. основного боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, що додатково складає суму 112 374, 28 грн., 3 % річних у сумі 10 922, 97 грн., та 56 435, 35 грн. пені, а всього 4 618 943,81 грн. за укладеним сторонами договором про послуги водопостачання та водовідведення від 01.02.2002 № 00004А/2-03 (далі -Договір).
Позовні вимоги мотивовано тим, що, за розрахунками позивача, відповідач протягом періоду з 01.08.2010 до 31.10.2010 не в повному обсязі оплатив надані йому за Договором послуги.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2010 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 (колегія суддів у складі: суддя Гаврилюк О.М. -головуючий, судді Майданевич А.Г., Мальченко А.О.), позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 2 833 663, 57 грн. основного боргу, 62 430, 15 грн. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 6 068,32 грн. та 1 000 грн. пені. У прийнятті даних судових рішень господарські суди виходили з наявності у відповідача заборгованості в стягнутій сумі за надані позивачем послуги з постачання холодної(питної) води та водовідведення та відсутності підстав для стягнення вартості холодної води, яку позивач постачав третім особам для приготування гарячої води для відповідача.
ПАТ “АК “Київводоканал” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у справі скасувати в частині відмови в задоволенні позову і прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення названими судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що відповідач зобов'язаний оплатити вартість холодної питної води, що використовується енергопостачальної організацію у складі поставленого відповідачеві енергоносія.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника ПАТ “АК “Київводоканал”, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 4 статті 611 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
У розумінні статті 1 Закону України “Про житлові комунальні послуги” комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини першої статті 16 цього Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Дана норма кореспондується з пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06. 2008 № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10. 2008 за № 936/15627, у якому зазначено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України “Про питну воду та питне водопостачання” та “Про житлово-комунальні послуги”.
Частиною першою статті 1 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання ” встановлено, що: виробництво питної води це - забір води з джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог на питну воду; вода питна -це вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству.
З урахуванням наведених норм та змісту даних актів законодавства в цілому попередні судові інстанції, дослідивши фактичні обставини, пов'язані з умовами Договору, виконанням сторонами прийнятих за цим Договором зобов'язань, а також щодо постачання позивачем третій особі питної води для її підігріву та постачання споживачам гарячої води, дійшли обґрунтованих висновків про відсутність у відповідача зобов'язань за Договором перед ПАТ “АК “Київводоканал” з оплати питної води, що використовується третьою особою для виготовлення гарячої води.
Господарськими судами встановлено, що заявлена до стягнення сума 1 715 781, 77 грн. основного боргу складає визначену позивачем вартість обсягу спожитої відповідачем гарячої води, тобто не стосується зобов'язань сторін з постачання питної води та водовідведення. Водночас з'ясовано фактичні дані щодо прострочення КП “Житлорембудсервіс” оплати визначених Договором послуг у сумі 2 833 663, 57 грн.
Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення сумі 2 833 663, 57 грн. основного боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, 3 % річних та пені за прострочення оплати зазначеної суми.
Доводи касаційної скарги спростовуються текстом даної постанови та оскаржуваних судових рішень, тому передбачені законом підстави для скасування останніх відсутні.
Керуючись статтями 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 зі справи № 7/557 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов