29 червня 2011 р. № 16/209/09-26/89/10-12/263-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Удовиченка О.С.
суддів:Данилової Т.Б.
Могил С.К.
Подоляк О.А.
Селіваненка В.П.
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
про перегляд Верховним Судом України
постанови Вищого господарського суду України від 19.04.2011
у справі№ 16/209/09-26/89/10-12/263-10
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "УкрСпецТрейд Авто"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "УкрСпецТрейд Авто"
пробанкрутство
ліквідаторАрбітражний керуючий Нікітенко М.О.
кредитори1. Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Запоріжжя
2. Запорізьке обласне відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції
3. Концерн "Міські теплові мережі"
4. Державна податкова інспекція у Комунарському районі міста Запоріжжя
5. Фізична особа-підприємець ОСОБА_9
6. Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі міста Запоріжжя
7. Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.10.2010 у справі № 16/209/09-26/89/10-12/263-10 відмовлено у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" щодо зупинення провадження у справі; відмовлено у задоволенні скарги кредитора Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на дії ліквідатора; звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрСпецТрейд Авто" затверджено; банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецтрейд Авто" ліквідовано; провадження у справі припинено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2010 у справі № 16/209/09-26/89/10-12/263-10 ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.10.2010 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2011 у справі № 16/209/09-26/89/10-12/263-10 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.11.2010 скасовано, ухвалу господарського суду Запорізької області від 21.10.2010 залишено в силі.
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" подало заяву від 19.05.2011 № 31/2-5285 (вх. № 03.14.04-11/1253/2011 від 15.06.2011) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 12.04.2011 у справі № 16/209/09-26/89/10-12/263-10, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до Вищого господарського суду України, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції статей 5, 30 та 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Як на докази неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 10.08.2010 у справі № 29/243пд, від 30.09.2010 у справі № 8/244-09, від 17.03.2009 у справі № Б26/21-09(Б29/145-07), від 31.03.2010 у справі №37/130, від 24.03.2009 у справі № 6/178.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів визнає наявними підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предметів спору, підстав позову, тотожних обставин та за однакового матеріально-правового регулювання спірних відносин дійшов протилежних висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, у постанові від 19.04.2011 у справі № 16/209/09-26/89/10-12/263-10 Вищий господарський суд України на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин, зокрема, відсутності доказів погодження з комітетом кредиторів порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків його придбання, що передбачено приписами частини другої статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшов висновку про те, що відкриті торги (аукціон) щодо реалізації майна банкрута проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим залишив в силі ухвалу суду першої інстанції. При цьому Вищий господарський суд України визнав, що зазначені обставини (відсутність доказів погодження комітетом кредиторів порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання), на які посилався суд апеляційної інстанції як на підставу скасування ухвали суду першої інстанції, не свідчать про порушення норм матеріального права при проведенні відкритих торгів (аукціону) щодо реалізації майна боржника у процедурі банкрутства.
Однак у постанові Вищого господарського суду України від 17.03.2009 у справі № Б26/21-09(Б29/145-07) за аналогічного предмету спору, підстав позову та матеріально-правового регулювання спірних правовідносин Вищий господарський суд України дійшов протилежного правового висновку та визнав, що відсутність рішення комітету кредиторів щодо погодження порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків його придбання, є порушенням вимог частини другої статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при здійсненні продажу майна боржника у процедурі банкрутства. Так, судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що реалізація майна банкрута відбулася без погодження з комітетом кредиторів, зокрема, щодо порядку продажу майна банкрута, складу, умов та строків придбання майна, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції виніс окрему ухвалу, яка залишена в силі постановою суду касаційної інстанції, про суттєві порушення ліквідатором-арбітражним керуючим у процедурі банкрутства боржника вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі частини другої статті 30 цього Закону.
Разом з тим, у постановах від 10.08.2010 у справі № 29/243пд та від 31.03.2010 у справі № 37/130, залишаючи в силі рішення судів попередніх інстанцій про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, Вищий господарський суд України виходив з того, що оспорювані договори вчинені за відсутності волевиявлення комітету кредиторів щодо складу, істотних умов та строків придбання майна боржника, що є порушенням вимог частини другої статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У постанові від 30.09.2010 у справі № 8/244-09, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації майна, Вищий господарський суд України визнав, що наявність податкової застави на активи боржника на момент проведення торгів з реалізації його майна, а також відсутність доказів погодження комітетом кредиторів складу та строків продажу майна банкрута, є підставами для визнання прилюдних торгів недійсними у зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, приписів частини другої статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України визнає, що зі змісту доданих до заяви постанов Вищого господарського суду України вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини другої статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при здійсненні реалізації майна боржника у процедурі банкрутства, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Водночас не може бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права постанова Вищого господарського суду України від 24.03.2009 у справі № 6/178, якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано до місцевого господарського суду на новий розгляд, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.
За таких обставин, враховуючи наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції частини другої статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, колегія суддів визнає наявними підстави для допуску справи № 16/209/09-26/89/10-12/263-10до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Допустити справу № 16/209/09-26/89/10-12/263-10 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяО.Удовиченко
Судді:
Т.Данилова
С.Могил
О.Подоляк
В.Селіваненко