Справа № 2-а-180/11
10 березня 2011 року смт.Білокуракине
Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Полєно В. С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про виплату щомісячної соціальної допомоги «Дітям Війни», -
17 лютого 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі про виплату щомісячної соціальної допомоги «Дітям Війни», зазначивши те, що він має статус дитини війни, оскільки народився у 1942 році. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.06р. пенсія йому має бути підвищена на суму, що становить 30% мінімального розміру пенсії за віком. Однак відповідач таке підвищення не призначає і не виплачує. Позивач заявив вимогу про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, та з 01 січня 2010 року по 31 січня 2011 року в розмірі 30% мінімального розміру пенсії з урахуванням раніше сплачених сум, виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом в місяці, за який нараховується підвищення до пенсії.
Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 21 лютого 2011 року позовні вимоги позивачки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до виплати підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, та з 01 січня 2010 року по 31 липня 2010 року були залишені без розгляду. 25 лютого 2011 року відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області -надано письмові заперечення за позовом, у яких зазначено, що ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.06р. передбачає підвищення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги) на 30% мінімальної пенсії за віком за рахунок Державного бюджету України. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2006”, яким зупинено дію ст.6 Закону, при цьому рядом не прийнято жодного підзаконного акту на виконання цього Закону. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008р. було визнано неконституційним положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». На виконання положень зазначеного Закону КМУ прийняв постанову № 530 від 28.05.2008р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Пунктом 8 цієї постанови встановлено відповідні розміри кошт, що повинні виплачуватися дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії. Оскільки на законодавчому рівні це питання не вирішено, то підстав для виплати зазначених сум немає.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення за період з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року, виходячи з наступного.
Посвідченням пенсіонера та паспортом підтверджено, що позивач відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни». Позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, однак отримав відмову.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.06р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення ст.71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, ст.6 вказаного Закону після внесених змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України. Дія вищевказаної норми закону не змінена і не відмінена, а тому продовжує діяти і протягом 2009 року. На підставі ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а це свідчить про верховенство законів у системі нормативно-правових актів України, тому Закон має вищу юридичну силу, ніж постанова КМУ.
З огляду на вищевикладене, суд не бере до уваги положення частини третьої статті 28 Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з позовної заяви, позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, який він поновити не просить, зазначаючи те, що він людина похилого віку, малограмотний, не знав про те, коли потрібно звертатися до суду за захистом. Суд вважає причини пропуску строку для звернення до суду за захистом неповажними, в зв'язку з чим вимога в частині стягнення щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, та з 01 січня 2010 року по 31 липня 2010 року залишена без розгляду.
За таких підстав суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню за останні шість місяців до дня звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а саме в період з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідач зобов'язаний був сплачувати йому як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року, виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом в місяці, за який нараховується таке підвищення до пенсії.
Судові витрати розподілити згідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.152 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», ст.2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст.ст.62, 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, ст. ст. 2, 17, 18, 99,100,183-2 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення допомоги в період з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області щодо недонарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області здійснити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01 серпня 2010 року по 31 січня 2011 року включно згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням раніше сплачених сум, виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом в місяці, за який нараховується підвищення до пенсії.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп..
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання сторонами копії постанови.
Суддя Білокуракинського районного суду
Луганської області ОСОБА_2