Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-517/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Березій
Категорія - 25 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
21.06.2011 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Драного О.П.,
суддів Гончара В.М., Палічука А.О.,
з участю прокурора: Єщенко О.П.,
захисника-адвоката ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 на вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2011 року, яким:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта вища, одружений, не працює, пенсіонер, раніше не судимий
засуджений за ч.2 ст.191 КК України на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права обіймати посаду сільського голови на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік з покладенням певних зобов'язань. За ч.1 ст. 366 КК України визнаний невинним і по суду виправданий.
По заявленому цивільному позові Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області на її користь стягнено з ОСОБА_3 2400 грн. у відшкодування матеріальної шкоди. Заявлений цивільний позов прокурора Маловисківського району Кіровоградської області в інтересах Злинської сільської ради до ОСОБА_3 про відшкодування коштів в сумі 4915,62 грн. залишено без розгляду.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що перебуваючи на посаді сільського голови Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області і будучи службовою особою, яка є розпорядником бюджетних коштів, 19 листопада 2007 року, в порушення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та без відповідного рішення сесії Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, виніс розпорядження № 327 «Про преміювання», яким незаконно надав собі премію з нагоди Дня місцевого самоврядування в сумі 2400 грн.
В апеляції прокурор просить скасувати вирок районного суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та необґрунтованого застосування ст. 75 КК України.
Постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_3 в скоєні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 КК України призначивши покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати посаду сільського голови на строк 3 роки та за ч.3 ст. 191 КК України і призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з позбавленням права займати посаду сільського голови на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК України остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права займати посаду сільського голови на строк 3 роки.
Цивільний позов прокурора Маловисківського району Кіровоградської області в інтересах Злинської сільської ради до ОСОБА_3 про відшкодування коштів в сумі 4915,62 грн. задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що двічі, а саме 19.11.2007 року та 18.01.2008 року вчинив привласнення коштів, однак районний суд безпідставно перекваліфікував дії засудженого з ч.3 ст. 191 на ч.2 ст. 191 КК України.
Також суд безпідставно виправдав ОСОБА_3 за ч.1 ст. 366 КК України, так як вина останнього у службовому підроблені, повністю підтверджується зібраними по справі доказами.
Крім того, судом безпідставно відносно засудженого застосовано вимоги ст. 75 КК України оскільки останній не сприяв розкриттю злочинів, винним себе у їх вчинені не визнав, завдані збитки не відшкодував.
В поданій апеляції ОСОБА_3 погодився з вироком районного суду від 15 квітня 2011 року щодо його виправдання за ч.1 ст. 366 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, а в частині визнання його винним і призначення покарання за ч.2 ст. 191 КК України, просить скасувати вирок суду, справу закрити за п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.
В обґрунтування зазначив, що на доведення його вини у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, суд послався на довідку головного контролера-ревізора КРВ у Маловисківському районі відповідно якої він, як голова сільської ради в порушення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівникам апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», без відповідного рішення сесії Злинської сільради на підставі розпорядження № 327 від 19.11.2007 року нарахував собі премію з нагоди дня самоврядування в розмірі 2400 грн. В той же час, суд не звернув уваги той факт, що в цій же довідці контролер-ревізор вказує на рішення сесії від 16.01.2007 року за № 64 яким було прийнято рішення про встановлення сільському голові щомісячної надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 10% премії-10% посадового окладу з урахуванням певних надбавок за яке проголосували присутні на сесії депутати.
Також суд не звернув увагу на зміст та оформлення розпорядження № 327 від 19.11.2007 року, яке було оформлене та видане у відповідності до Інструкції з діловодства, затвердженої постановою КМУ від 17.10.1977 року № 1153. В розпорядженні № 327, яке послужило для видачі премії зазначено, що підставами для видання документа є постанова КМУ №268 від 9.03.2006 року та рішення Злинської сільської ради за № 64 від 16.01.2007 року, тому він не міг передбачити та допустити, що саме теза «До дна місцевого самоврядування» могла розцінюватись органом досудового слідства та судом як скоєння ним злочину.
Крім того, його звинувачення у вчинені злочину, передбаченого ст. 191 КК України жодним документом не підтверджується, навпаки спростовується наступним:
Видатковою частиною бюджету Злинської сільради на 2007 рік по коду 1111 (заробітна плата апарату сільської ради) де була закладена сума 91774 грн., яка повинна була використовуватись на протязі фінансового року і в цю суму включені кошти також і на преміювання. Рішенням сесії Зілинської сільради № 239 від 21.03.2008 року була прийнята інформація головного бухгалтера сільради ОСОБА_4 про те, що кошти по коду 111 в сумі 91774 грн. використані правильно. Зазначене підтверджує, що збитків державі він не наносив, оскільки кошти на преміювання по розпорядженню № 327 використані в сумі, яка встановлена рішенням сесії за № 64 від 16.01.2007 року.
Судом також не було враховано, що в 2007 році в держав склалася складна фінансова ситуація, нарахування премій та надбавок передбачених вищезазначеним рішенням сесії за № 64, своєчасно не проводилось через фінансовий дефіцит кошті на рахунках сільради, тому нарахування коштів без їх виплати працівникам призвело б до фінансових порушень, що стало можливим лише у листопаді 2007 року.
Зазначене в сукупності, на думку засудженого, свідчить про відсутність в його діях умислу нанести збитки державі, діяв він в межах чинного законодавств, тому в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст. 191 КК України.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав в повному обсязі доводи своєї апеляції щодо скасування вироку районного суду з постановленням нового вироку, думку засудженого ОСОБА_3 та його захисника-адвоката ОСОБА_2, які просили вимоги апеляції засудженого задовольнити повністю, а в задоволені апеляції прокурора відмовити, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, вирок суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 334 КПК України мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотиви злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою -підстави для цього.
Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Відповідно матеріалів справи ОСОБА_3 в пред'явленому обвинувачені винним себе не визнав, пояснивши, що розпорядження від 19 листопада 2007 року було ухвалено на підставі рішення сесії від 16 січня 2007 року № 64 за яке проголосували всі присутні на сесії депутати і цим рішенням сільському голові встановлено преміювання в розмірі не більше 10% посадового окладу в межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення сесії від 18 січня 2008 року були легітимними, так як на сесію з'явилось 9 депутатів з дев'ятнадцяти обраних і його голос, як сільського голови, давав право голосувати на рівні з іншими депутатами.
Дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, районний суд дійшов до висновку про те, що пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення доведено частково.
Мотивуючи часткове доведення вини ОСОБА_3 суд зазначив, що питання про початок роботи сесії Злинської сільської ради 18 січня 2008 року приймалось підсудним не одноособово, а шляхом голосування депутатами, які з'явились в пленарне засідання. Присутні на сесії представники Маловисківської районної державної адміністрації ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перед початком сесії, висловили думку про повноважність такого складу депутатів, які були присутні на засіданні, тому твердження органів досудового слідства про те, що в діях сільського голови ОСОБА_3 щодо початку роботи сесії є зловживання службовим становищем, не підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи зазначене районний суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_3 неправильно кваліфіковані за ч.3 ст. 191 КК України, тому кваліфікував його дії за ч.2 ст. 191 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищемлише по факту незаконного заволодіння грошима в сумі 2400 грн. як преміювання з нагоди Дня місцевого самоврядування, що мало місце 19.11.2007 року.
Однак суд в вироку конкретно не мотивував і не зазначив чому твердження органів досудового слідства про те, що в діях сільського голови ОСОБА_3 щодо початку роботи сесії є зловживання службовим становищем, не підтверджується матеріалами справи, тобто не конкретизував мотиви, з яких відкидає інші докази та змінює обвинувачення - чи суд прийняв до уваги думку присутніх на сесії представників Маловисківської районної державної адміністрації ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про повноважність такого складу депутатів, які були присутні на засіданні, чи прийняв до уваги покази ОСОБА_3 про легітимність сесії від 18.01.2008 року, які докази прийняв до уваги, а які відхилив, також суд не зазначив мотиви зміни обвинувачення, який епізод та які конкретно дії ОСОБА_3 суд визнав такими, що не підпадають під кримінальну відповідальність.
Також районний суд зазначив, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст. 366 КК України мотивуючи тим, що Розпорядження від 29 січня 2008 року № 340 було ухвалено сільським головою ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Зілинської сільської ради від 18 січня 2008 року, а тому, незважаючи на те, що це рішення приймалось з порушенням ч.11 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядження сільського голови не можливо розцінювати як службове підроблення, а видачу розпорядження № 327 від 19.11.2007 року -як складання завідомо неправдивого документа.
Із пред'явленого досудовим слідством ОСОБА_3 обвинувачення вбачається, що рішення 9 сесії 5 скликання від 18.01.2008 року № 215 «Про надбавки сільському голові»є нелегітимним, так як приймались меншою половиною депутатів від їх загальної кількості, однак він, діючи умисно, одноособово виніс 29.01.2008 року розпорядження № 340.
Із показів ОСОБА_3 вбачається, що зазначене рішення сесії від 18 січня 2008 року були легітимними, так як на сесію з'явилось 9 депутатів з дев'ятнадцяти обраних і його голос, як сільського голови, давав право голосувати на рівні з іншими депутатами.
Однак суд, в мотивувальній частині виправдувального вироку дій ОСОБА_3 за ч.1 ст. 366 КК України, не мотивував конкретно з яких причин пред'явлене йому обвинувачення в службовому підробленні визнано судом недоведеним та не зазначив мотивів, з яких відкидає докази обвинувачення.
Так, суд визнає недоведеними дії ОСОБА_3. по факту внесення розпорядження № 327 «Про преміювання», в якому поставив власний підпис як сільського голови та відтиск гербової печатки сільської ради, що мало місце 19.11.2007 року, тоді як визнає винним ОСОБА_3 за ч.2 ст. 191 КК України за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто по факту незаконного заволодіння грошима в сумі 2400 грн. як преміювання з нагоди Дня місцевого самоврядування, що мало місце 19.11.2007 року.
Із цих же причин суд не зазначив мотивів, з яких відкидає докази обвинувачення ОСОБА_3 по факту внесення до розпорядження № 340 даних про встановлення йому та іншим працівникам Злинської сільської ради ряд надбавок до посадових окладів та премію, в якому поставив власний підпис та відтиск гербової печатки сільської ради, що мало місце 29.01.2008 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, в ході якого необхідно врахувати вищевикладене, а також вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи і, в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи та засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2011 року щодо ОСОБА_3 - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 - залишити підписка про невиїзд.
Судді: