Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-5887\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Кучеренко О.П.
Категорія 10.3.1 Доповідач: Черненко В.В
Іменем України
02.06.2011 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого судді - Вербицького В.С.
Суддів - Черненко В.В., Потапенка В.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про зобов'язання відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
21 січня 2010 року ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області. У порядку письмового провадження, постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області щодо нарахування та виплати позивачу у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року суми пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, розрахованої з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком , встановленого на час виплати у період з липня -грудня 2007 року та травня - грудня 2008 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області при нарахуванні та виплаті позивачу суми пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, керуватися законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період липня -грудня 2007 року та травня - грудня 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області просить скасувати постанову, застосувати процесуальний строк звернення до суду та відмовити у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Справу просить розглянути в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно п.1ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення , а постанову суду без змін, з підстав, передбачених ст. 200 КАС України.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що позивач є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст.1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІУ від 18.11.2004 року та має статус “Дитини війни”, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
З врахуванням встановлених обставин справи та з посиланням на ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІУ від 18.11.2004 року, рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп та від 22.05.2008 року №10-рп, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для часткового задоволення позову, а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою виходячи з наступного.
Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів яке базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Право на отримання державної соціальної допомоги позивач має, а визначення джерел, з яких будуть здійснюватися такі виплати віднесено до компетенції органів законодавчої та виконавчої влади. Відсутність такого визначення не є перешкодою для захисту порушеного права позивача.
Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву не наполягав на застосуванні судом ч.1 ст. 100 КАС України ( в редакції на час прийняття постанови) ( ас. 11), а наполягання на застосуванні цього процесуального строку на стадії апеляційного провадження не може бути взято судом до уваги, оскільки ці доводи не були предметом розгляду судом першої інстанції.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції зазначив, що ст.46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст. 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що суми пенсій виплачуються за минулий час не більше як за три роки.
В частині 3 ст. 99 КАС України зазначено, що строки звернення до адміністративного суду можуть встановлюватися іншими законами, і оскільки такі строки встановлено вищезазначеними законами, то суд дійшов висновку, що позивачем строк звернення до суду не пропущений.
Апеляційна скарга не містить доводів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права щодо строків звернення до суду, а суд апеляційної інстанції згідно ч.1 ст. 195 КАС України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області - залишити без задоволення.
Постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, з дня отримання її копії .
Головуючий суддя :
Судді :