Постанова від 11.05.2011 по справі 2-а-1606/11

2-а-1606/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 р.

Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Марганець Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Марганець про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

В позові зазначив, що він, з 05.09.1986 року по 25.09.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II (другої) категорії, відповідно до якого з серпня 2007 року йому нарахована пенсія у віці 50 років.

Згідно інформації відповідача його трудовий стаж складає 34 роки 11 місяців 12 днів. Він являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за списком № 1 і має право на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж (10 років), тобто його пенсія повинна бути збільшена майже на 25 % від нарахованої.

Крім того, особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак згідно інформації відповідача, посилаючись на п. 4 постанови Кабінету Міністрів країни від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»йому виплачується додаткова пенсія в розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, на даний час він отримує державну пенсію та додаткову пенсію в менших розмірах, ні ж ті, що передбачені чинним законодавством України.

Позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача, суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України в м. Марганець Дніпропетровської області з проханням перерахувати та виплатити йому в повному обсязі державну та додаткову пенсію на що йому було відмовлено.

Посилаючись на відмову відповідача здійснити перерахунок пенсій, позивач просить поновити строк для звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Марганець здійснити перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за 2010 рік по сьогоднішній день та здійснювати подальше коригування цих пенсій.

Відповідач у справі - Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області позов не визнав, надавши суду заперечення, в яких зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м Марганці Дніпропетровської області та отримує пенсію за віком як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ) та Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст. 14 Закону № 796-ХІІ, позивач відноситься до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Позивач звертався до управління Пенсійного фонду України із заявою в якій просив провести перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 49, 51, 56, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У строк, передбачений п. 5 ст. 45 Закону № 1058-IV, було прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії, та письмово повідомлено позивача.

В адміністративному позові Позивач зазначає вимоги з 2010 року.

Відповідач в запереченнях вказує, що позивачем пропущено строк для звернення до суду за захистом своїх прав.

Крім того відповідно до п.1 ст. 56 Закону №796-ХІІ: "Час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до трудового стажу до 01 січня 1988 року в потрійному розмірі".

Згідно довідки центрального архіву Міністерства оборони України № 51/10807 від 30.09.1993 року, ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині № 68555 с. Оране з виїзними днями: 5, 6, 8, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 24, 25 вересня 1986 року, які враховані до загального стажу по Списку №1 в потрійному розмірі.

Таким чином, на дату звернення до суду загальний стаж роботи Позивача складає 34 роки 11 місяців 12 днів (в т.ч. 1 місяць 3 дні розраховано в потрійному розмірі - період знаходження в зоні відчуження).

Згідно ч. 1 ст. 57 Закону № 796-ХІІ обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону № 1058-IV).

В абз. 2 ст. 28 Закону № 1058-IV зазначено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. В абз.1 зазначено: „Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом".

Згідно п.16 Прикінцевих Положень Закону № 105 8-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. У зв'язку з тим, що ч.2 ст. 56 Закону України №796-ХІІ суперечить ст.28 Закону № 1058-ІУ, здійснити перерахунок пенсії згідно ч. 2 ст. 56 Закону Украйни № 796-ХІІ немає підстав, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 51 Закону № 796-ХІІ в редакції від 28.02.1991 року особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначалась у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

У ст. 67 Закону № 796-ХІІ від 28.02.1991 року щодо порядку підвищення " розміру доплат, пенсій та компенсацій, передбаченим цим Законом, зазначено: "Конкретні розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України відповідно до змін індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати" і до 01.01.2008 року розміри цих виплат визначались тільки Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року.

З 1 січня 2008 року набрав чинності Закон України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким були внесені зміни до ст. 51 Закону № 796-ХІІ, де особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому вперше було зазначено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22. 24-34,підпунктів 1-6,8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III „Прикінцеві положення" Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Положення Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнано неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України.

Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них, Верховною Радою України не приймалося.

Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та/або підвищень до них, передбачених вищезазначеними законодавчими актами, до теперішнього часу залишився неврегульованим.

З метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян, в тому числі і категорій осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, обчислення підвищень, передбачених законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій" громадян".

Так п.4 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 установлено що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується тим, що належать до категорії 2 в розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Оскільки чинним законодавством іншого не передбачено, перерахувати пенсію ОСОБА_1 в інших розмірах немає законних підстав.

Відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дана справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідність ч.4 ст.122 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість позовних вимог позивача за 2010 рік в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 05.09.1986 року по 25.09.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС II (другої) категорії, відповідно до якого з серпня 2007 року йому нарахована пенсія у віці 50 років.

Згідно інформації відповідача його трудовий стаж складає 34 роки 11 місяців 12 днів. Він являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за списком № 1 і має право на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж (10 років), тобто його пенсія повинна бути збільшена майже на 25 % від нарахованої.

Крім того, особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак згідно інформації відповідача, посилаючись на п. 4 постанови Кабінету Міністрів країни від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»йому виплачується додаткова пенсія в розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, на даний час він отримує державну пенсію та додаткову пенсію в менших розмірах, ні ж ті, що передбачені чинним законодавством України.

Посилання відповідача на те, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого строку суд вважає необґрунтованим, так як позивачу стало відомо про порушення його права лише 09 березня 2011 року після звернення до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.

Згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані та не допускається звуження змісту існуючих прав і свобод громадян.

Відповідно до ч.І ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено підвищення розміру пенсії, визначеній відповідно до ст. 54 Закону, а також розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення даної статті не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до нарахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першої статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідачем нараховано позивачу щомісячну додаткову пенсію, як особі, віднесеної до категорії 2, за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, посилаючись на п. 4 постанови кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

У пункті 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України, від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 зазначено, що "в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів".

Відповідно до статті 16 Конституції України Українська держава визнала своїм обов'язком подолання наслідків Чорнобильської катастрофи-катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу, а гарантії захисту осіб, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, були закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Так, згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія позивачу, як особі віднесеної до категорії 2, повинна складатись з державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 2 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, суд вважає, що дії управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області, при призначенні позивачу державної та додаткової пенсій слід визнати неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно з

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з середньомісячного заробітку за 30 календарних днів роботи на території радіоактивного забруднення із збільшенням розміру згідно перевищення трудового стажу і нарахування додаткової пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Оскільки відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає за необхідне визнати їх незаконними та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст.ст. 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.

Виходячи із змісту ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Отже, зобов'язання не можуть поширюватись на майбутнє, тому суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог в частині зобов'язання відповідача на майбутнє здійснювати подальше коригування виплати пенсій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,4,6,8,9,19,69,94,102,104,159,160,163 КАС України Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-Х11, - суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в м. Марганець Дніпропетровської області незаконними та зобов'язати здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01 січня 2010 рік.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: О. С. Янжула

Попередній документ
16713372
Наступний документ
16713374
Інформація про рішення:
№ рішення: 16713373
№ справи: 2-а-1606/11
Дата рішення: 11.05.2011
Дата публікації: 11.07.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Марганецький міський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (17.07.2012)
Дата надходження: 31.03.2011
Предмет позову: про виплату соц. допомоги "Діти Війни"
Учасники справи:
головуючий суддя:
БЕРЕЛЕТ ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА
БОЙЧУК ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
ГЛУШКОВА ВАЛЕНТИНА ФЕДОРІВНА
ДУЗІНКЕВИЧ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
КРИВОШЕЯ СВІТЛАНА СТАНІСЛАВІВНА
ЛЮБЧИК ВАСИЛИНА МИКОЛАЇВНА
МЕЛЬНИК ІВАН ІВАНОВИЧ
ПОГОРЄЛОВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ
СТАВНІЙЧУК ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
СТРЄЛЬНІКОВ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
ТОМАШЕВСЬКИЙ ВАЛЕРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
ЧОРНА ВАЛЕНТИНА ГНАТІВНА
ЧОРНИЙ СЕРГІЙ БРОНІСЛАВОВИЧ
ШЕВЧЕНКО ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
ШЕЛЕСТОВ КИРИЛЛ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
БЕРЕЛЕТ ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА
БОЙЧУК ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
ГЛУШКОВА ВАЛЕНТИНА ФЕДОРІВНА
ДУЗІНКЕВИЧ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
КРИВОШЕЯ СВІТЛАНА СТАНІСЛАВІВНА
ЛЮБЧИК ВАСИЛИНА МИКОЛАЇВНА
МЕЛЬНИК ІВАН ІВАНОВИЧ
ПОГОРЄЛОВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ
СТАВНІЙЧУК ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ
СТРЄЛЬНІКОВ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
ТОМАШЕВСЬКИЙ ВАЛЕРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
ЧОРНА ВАЛЕНТИНА ГНАТІВНА
ЧОРНИЙ СЕРГІЙ БРОНІСЛАВОВИЧ
ШЕВЧЕНКО ВІТАЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
ШЕЛЕСТОВ КИРИЛЛ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
відповідач:
Табацький Олександр Сергійович
Угринівська сільська рада
УДАІ УМВС України в Миколаївської області
Управління Пенсійного фонду України в Крижопільському районі Вінницької області
Управління пенсійного фонду України в місті Добропіллі та Добропільського району Донецької області
Управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області
Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі
Управління праці та соціального захисту населення
Управління праці та соціального захисту населення Галицькоі РДА
Управління ПФУ в Іванівському районі
Управління ПФУ в м. Першотравенську
УПФ в Томашпільському районі
УПФУ в Драбівському районі
УПФУ в Жовтневому р-ні м. Дніпропетровська
УПФУ в Чаплинському районі
Фермерське господарство "Нива"
позивач:
Бойко Микола Іванович
Грамова Катерина Василівна
Кирилів Микола Михайлович
Лукіна Таїса Миколаївна
Негода Микола Іванович
Онофрійчук Іван Григорович
Романенкова Валентина Іванівна
Слюсарчук Галина Михайлівна
Соколова Ганна Яківна
Солоїв Ганна Христофорівна
Стоян Олена Сигизмундівна
Талан Григорій Володимирович
Тараненко Олександр Андрійович
Херняк Людмила Олександрівна
Хлібкевич Володимир Ярославович