05 жовтня 2006 р.
№ 20-2/116
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну
скаргу
Державного комунального підприємства “Севастопольський комбінат благоустрою»
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2006 року
у справі за позовом
до
ЗАТ “Механізація будівництва»
Державного комунального підприємства “Севастопольський комбінат благоустрою»
про
Стягнення коштів
у травні 2006 року, ЗАТ “Механізація будівництва» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Державного комунального підприємства “Севастопольський комбінат благоустрою» 56 561,63 грн. заборгованості за виконані роботи на умовах договору №55 від 15.11.1999 року, 798,51 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 233,60 грн. відсотків, 1 713,96 грн. пені, а всього 59 307,70 грн.
Заявою від 05.06.2006 року позивач уточнив свої вимоги і просив стягнути на його користь 56 561,60 грн. боргу, 798,51 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 457 грн. відсотків та 3 122,64 грн. пені.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 13.06.2006 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2006 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути на користь позивача 3 122,64 грн. пені, 798,51 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 457 грн. відсотків, а всього 4 378,78 грн.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильність застосування до нього норм, що передбачають відповідальність за порушення зобов'язань, безпідставність стягнення боргу із застосуванням індексу інфляції, відсотків та пені і просить судові рішення у цій частині скасувати, а провадження у справі припинити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, а їх висновки підтверджуються і наявними у справі матеріалами, заборгованість відповідача за виконані у період січня-березня 2006 року роботи відповідно до умов договору №55 від 15.11.1999 року, строк дії якого продовжено угодою від 01.03.2006 року на період до 31.12.2006 року, складала 56 661,63 грн., яка під час розгляду спору судом погашена у повному обсязі.
При цьому, відповідач порушив умови п.3 договору, який визначає порядок розрахунків за виконані роботи, надані йому рахунки для оплати прийнятих робіт своєчасно не оплатив, і повинен нести відповідальність за порушення зобов'язання, передбачену п.4 договору, ст.ст. 624, 625 ЦК України, зокрема, щодо сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, відсотків за час користування чужими коштами і пені, а тому суд першої інстанції та апеляційний господарський суд обґрунтовано постановили про задоволення позову і підстав для скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Севастопольського суду від 13.06.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2006 року -без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М. Харченко