20 березня 2008 р.
№ 2-13/8831-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М. Стратієнко Л.В.
з участю представників: позивача: відповідача:
не з'явився ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
на рішення та постанову
господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 жовтня 2007 р. Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2007 р.
у справі
№ 2-13/8831-2007
за позовом
житлово-комунального підприємства "Побутфон"
до
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
про
стягнення 4 532,37 грн.
У травні 2007 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором оренди від 01.01.2003 р. у розмірі 4 532,37 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2007 р. (суддя Жукова А.І.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2007 р. (головуючий -Гонтар В.І., судді -Борисова Ю.В., Плут В.М.), позов задоволено.
Стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь житлово-комунального підприємства "Побутфон" 3 777,07 грн. заборгованості та судові витрати, а також у бюджет Автономної Республіки Крим 755,3 грн. заборгованості.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Заслухавши пояснення відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між сторонами 01.01.2003 р. було укладено договір оперативної оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Предметом договору було нежиле приміщення площею 92,4 м2 , розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул. Заліська,14.
Згідно з п.1 постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.76 №11 "Про судове рішення» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте, постановлені у справі судові рішення даним вимогам не відповідають.
Зокрема, в порушення п.3 ч.1 ст.84 ГПК України суд в мотивувальній частині рішення не навів жодного доказу, на підставі якого він прийшов до висновку про наявність у відповідача боргу з орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат у розмірі 4 532,37 грн.
Згідно п.3.1 договору в редакції додаткової угоди (а.с.14) орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання оплати за оренду майна, що належить Автономній Республіці Крим, затвердженої Верховної Радою Автономної Республіки Крим (надалі -Методика). Базова ставка для розрахунку орендної плати на 01.01.2003 становить 602,25 грн. без врахування ПДВ, 722,7 грн. з урахуванням ПДВ 20%.
Місцевий господарський суд розглянув справу у відсутності відповідача при відсутності відомостей про повідомлення його належним чином про час та місце розгляду справи, суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 43, 99, 101 ГПК України не дав будь-якої правової оцінки доводам відповідача про відсутність заборгованості, оскільки протягом дії договору оренди зменшувалась площа приміщення, яке він орендував. Спочатку до 46,2 м2, а згодом -до 23,1м2. На підтвердження своїх доводів він надав розрахунок плати за оренду від 01.07.2003 р., в якому зазначена площа об'єкту оренди 46,2 м 2 (а.с.55,56) та рахунки позивача на сплату орендної плати в 2006 р., в яких площа орендованого приміщення вказана у розмірі 23,1м2 (а.с.59, 61, 63, 65, 67).
З вказаних рахунків вбачається, що ставка орендної плати за 1 м2 збільшувалась, а тому суд мав перевірити підстави такого збільшення, зокрема, чи мали місце відповідні зміни в Методиці.
Крім того, слід зазначити, що в рахунку, надісланому відповідачу для сплати орендної плати за травень 2006 р., вказана сума 204,59 грн. без ПДВ (а.с.59), а в розрахунку боргу, наданому позивачем суду, за цей же місяць вказана заборгованість у розмірі 735,57 грн. (а.с.19).
Причина таких розбіжностей судом не встановлена.
В матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують правовий статус відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності.
За таких обставин постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з'ясувати істотні обставини справи, витребувати від позивача розрахунок позовних вимог, з зазначенням періоду виникнення боргу, підстав зміни орендної плати, площі приміщення, за яку нараховувалась орендна плата та комунальні платежі, сум, які були сплачені відповідачем за оренду та комунальні послуги, а також належним чином перевірити статус відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 жовтня 2007 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2007 р. у справі за № 2-13/8831-2007 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко