19 березня 2008 р.
№ 1/150-76
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.,
Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
скаржника
Лук'янова О.В. дов. №2454 від 25.12.2007 р. Чумака В.О. дов. б/н від 28.12.2007 р. Костенко М.В. дов. №516 від 18.03.2008 р.
позивача
ОСОБА_1
відповідача
ОСОБА_2 дов. №12 від 29.01.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення
на рішення
господарського суду Волинської області від 27.12.2007 р.
у справі
№1/150-76
за позовом
ОСОБА_1
до
Відкритого акціонерного товариства "Луцький райагропостач"
про
визнання загальних зборів акціонерів від 15.06.2001 року такими, що не відбулися, визнання недійсним протоколу №5 загальних зборів акціонерів від 15.06.2001 року та нової редакції статуту товариства, що зареєстрований 09.07.2001 року.
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) "Луцький райагропостач" про визнання загальних зборів акціонерів товариства від 15.06.2001 року такими, що не відбулися, визнання недійсними протоколу цих зборів та редакції Статуту товариства, затвердженого на цих зборах.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на час проведення зборів згідно з реєстром числилось 176 акціонерів, однак про скликання зборів повідомлено лише 87 осіб, більш того, згідно з оголошенням в засобах масової інформації Доповідач: Шаргало В.І.
збори повинні були відбутися 13 червня, проте фактично відбулись 15 червня, що є порушенням ст. 43 Закону України "Про господарські товариства". Крім того, представники акціонерів, що брали участь у цих зборах, не були належним чином уповноважені, їх довіреності викликають сумнів. До спостережної ради, головою якої є позивач, звернулися 20 акціонерів з заявами про порушення їх прав як акціонерів, в яких йдеться про те, що вони присутніми на вказаних зборах не були і довіреностей на участь у зборах від їх імені нікому не видавали.
Рішенням господарського суду Волинської області від 27.12.2007 року (суддя Гончар М.М.) позов задоволений повністю, загальні збори акціонерів ВАТ "Луцький райагропостач" від 15.06.2001 року визнано такими, що не відбулися, визнано недійсними протокол цих зборів та редакцію Статуту ВАТ "Луцький райагропостач", зареєстровану 09.07.2001 року Луцькою райдержадміністрацією.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Українська державна інноваційна компанія в особі Рівненського регіонального відділення звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на те, що згадане рішення зачіпає інтереси скаржника, просить його скасувати та припинити провадження у справі. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що скаржник не був залучений до участі у справі, хоча результати розгляду справи безпосередньо стосувалися прав та обов'язків компанії, оскільки нова редакція Статуту змінює повноваження правління товариства та спостережної ради. Саме керуючись новою редакцією Статуту правління товариства прийняло рішення від 06.07.2001 року, яким надано дозвіл на передачу майна в заставу скаржнику в забезпечення виконання зобов'язань іншої особи -ТОВ "Авгур". Визнання недійсним Статуту у вказаній редакції дає можливість ВАТ "Луцький райагропостач" визнати договір застави недійсним. Наведене підтверджується судовими рішеннями у справі №1/89-77 (7/173) господарського суду Волинської області та одержаною скаржником копією заяви товариства про перегляд цих рішень за нововиявленими обставинами.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснень, що містяться в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 “Про судове рішення", з відповідними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання загальних зборів акціонерів товариства від 15.06.2001 року такими, що не відбулись, визнання недійсними протоколу цих зборів та редакції Статуту товариства, затвердженого на цих зборах.
Виходячи з норм статті 1 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням змісту позовних вимог, господарському суду слід було перш за все з'ясувати питання яким чином були порушені права позивача, як акціонера, внаслідок недотримання, за твердженням позивача, вимог закону щодо порядку скликання і проведення загальних зборів, оскільки таке право слід вважати порушеним, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватись до розгляду питань порядку денного, зареєструватись для участі в загальних зборах тощо.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, він звернувся до господарського суду з позовом як акціонер, однак, у реєстрі акціонерів станом на 2001 рік (176 осіб, про що вказано і в позовній заяві) ОСОБА_1 не значиться, а господарським судом не з'ясовано питання про час набуття зазначеною особою прав акціонера ВАТ "Луцький райагропостач", а відтак належним чином не досліджені обставини щодо можливості порушення прав ОСОБА_1, як акціонера, на час проведення загальних зборів товариства від 15.06.2001 року.
Щодо посилань на порушення прав інших акціонерів, на відповідні заяви яких посилається ОСОБА_1 в позові, то останнім позов в інтересах цих осіб не заявлявся і в матеріалах справи відсутні документи, що уповноважують позивача представляти інтереси зазначених осіб у суді.
З урахуванням наведеного судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення суд, всупереч положенням ст.ст. 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, роз'яснень, що містяться в п. п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. №11 “Про судове рішення » з відповідними змінами, не виконав всі вимоги процесуального законодавства, допустив неповноту дослідження обставин справи, тому судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
У касаційній скарзі скаржник заявляє, що прийняте у справі рішення може вплинути на його інтереси, оскільки з постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2008 року у справі №1/89-77 (7/173) вбачається, що відповідно до умов договору застави від 20.07.2001 р., укладеного між Волинським регіональним відділенням Української державної інноваційної компанії (правонаступником є скаржник) та ВАТ "Луцький райагропостач", останнім з метою забезпечення виконання зобов'язання по інноваційному договору №1/98 від 03.07.1998 р. та угоди про зміни і доповнення до цього договору від 22.06.1999 р., додаткової угоди №1/98 від 01.08.2000 р. компанії передано в заставу комплекс будівель та споруд на суму 1 200 688 грн. Вказаним інноваційним договором та додатковими угодами до нього ТОВ фірмі "Авгур" надано кредитні кошти в сумі 2 100 000 грн. з метою виконання інноваційного проекту "Впровадження технології виробництва сучасних теплоізоляційних матеріалів", майновим поручителем по зобов'язаннях якого є ВАТ "Луцький райагропостач". При цьому від імені ВАТ "Луцький райагропостач" договір застави майна підписано головою правління Кравчуком Миколою Миколайовичем, який діяв на підставі Статуту, зареєстрованого 12.09.1997 р. розпорядженням №334 Луцької районної державної адміністрації в новій редакції від 09.07.2001 р. №283.
Зважаючи на викладене, при новому розгляді справи господарському суду відповідно до ст.ст. 27, 65 Господарського процесуального кодексу України слід розглянути питання про необхідність залучення Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення до участі у справі.
Крім того, судова колегія касаційної інстанції звертає увагу на те, що протокол загальних зборі товариства є лише технічним документом, який фіксує у даному випадку проведення загальних зборів товариства та прийняття ними рішення і не є актом в розумінні змісту ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.
При новому розгляді слід врахувати викладене та вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення задовольнити частково.
Рішення господарського суду Волинської області від 27.12.2007р.у справі №1/150-76 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.