Справа № 22-ас/2060 Категорія 31
Головуючий у першій інстанції Капустинський М.М. Доповідач Косигіна Л.М.
Іменем України
29 червня 2006 р. апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої Косигіної Л.М.
суддів Жигановської О.С., Микитюк О.Ю.
при секретарі Нечипоренко І.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації, Овруцького об'єднаного міського військового комісаріату про стягнення невиплачених коштів
за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації
на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 01.12.05 р., -
встановив :
У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідачів недоплачені кошти, виплата яких передбачена ст. ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", всього в сумі 18981 грн. 60 коп. В обґрунтування позову зазначив, що є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Всупереч вимогам Закону, який пов'язує розмір цих виплат із мінімальною заробітною платою, соціальні виплати він отримує в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, з чим не згодний.
Рішенням Овруцького районного суду від 01 грудня 2005 року позов задоволений. Суд стягнув з Овруцького об'єднаного міського військового комісаріату на користь позивача 3163 грн. 60 коп. доплат на чисте харчування за період з 01,11.02 р. по 31.10.05 р. та 15818 грн. за роботу на території радіоактивного забруднення за цей же період. Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації зобов'язано судом прийняти зазначені платіжні документи для виплати вказаних сум позивачу.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації просить скасувати рішення і відмовити в задоволенні позову. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Розмір виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визначений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що відповідає вимогам ст.ст. 62,67 даного Закону.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції проігнорував вимоги ст. 2 Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" від 13 грудня 2001 p., згідно якої до прийняття Верховною Радою України змін до законів, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата, Кабінет Міністрів України здійснює перегляд цих норм, виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України на поточний рік. Отже, в межах існуючих фінансових можливостей держава гарантує виплату окремих видів компенсацій і допомоги, в т.ч. тих, що є предметом позову, у розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 2 6 липня 1996 року № 836.
Оскільки судом порушені норми матеріального права і це призвело до неправильного вирішення справи, постанову належить скасувати в повному обсязі на підставі п. З ч. 1 ст. 202 КАС України і ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову за безпідставністю заявлених вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення
Овруцької райдержадміністрації задовольнити.
Скасувати рішення Овруцького районного суду від 01 грудня 2005 року і ухвалити нову постанову.
Відмовити за безпідставністю заявлених вимог в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації, Овруцького об'єднаного міського військового комісаріату про стягнення невиплачених коштів.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.
Головуюча
Судді