19 березня 2008 р.
№ 2-45/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г.,
Михайлюка М.В.,
Разводової С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2007 року у справі № 2-45/2007 Доманівського районного суду Миколаївської області за позовом ОСОБА_2 до фізичних осіб: 1) ОСОБА_3, 2) ОСОБА_1, 3) ОСОБА_4, 4) Доманівської селищної ради в особі селищного голови ОСОБА_5, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю “Регіональний реєстратор»в особі ОСОБА_7, 2) Приватний нотаріус Доманівського нотаріального округу -ОСОБА_6, про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним,
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
третіх осіб: не з'явилися,
У серпні 2006 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідачів: 1)ОСОБА_3, 2)ОСОБА_1, 3) ОСОБА_4, 4) Доманівської селищної ради в особі селищного голови ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів недійсним.
Вказувала, що після смерті її чоловіка вона стала спадкоємицею простих іменних акцій ВАТ “Доманівська харчосмакова фабрика» в кількості 73 штуки, загальною вартістю 383,25грн.
Зазначала, що 26.07.2004р. між нею та колишнім директором ЗАТ “Доманівська харчосмакова фабрика» ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, який вона не підписувала.
Посилаючись на ту обставину, що спірний договір вона не укладала, позивач просила визнати договір купівлі-продажу цінних паперів від 26.07.2004р. та передавальне розпорядження від 26.07.2004р. недійсними.
Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 10 липня 2007 року (суддя Вадовська А.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено, що підпис на договорі купівлі-продажу цінних паперів від 26.07.2004р. вчинено не нею.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2007 року (колегія суддів у складі: Жекова В.І.- головуючий, Картере В.І., Пироговського В.Т.) рішення скасовано, позов задоволено.
Постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 26.07.2004р., зобов'язано державного реєстратора ОСОБА_7 внести ОСОБА_2 до реєстру власників цінних паперів ЗАТ “Доманівська харчосмакова фабрика» з зазначенням 73 цінних паперів на загальну суму 383,25 грн. номінальною вартістю 1 цінного паперу 5,25 грн. шляхом зменшення кількості інших акцій спадкоємців цінних паперів ОСОБА_8, зобов'язати державного реєстратора видати ОСОБА_2 поновлений сертифікат іменних акцій.
Постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що Головою Доманівської селищної ради відкликано його посвідчення, яке вчинено на передавальному розпорядженні від 26.07.2004р., а також на те, що підписи на наданих позивачем документах та на договорі купівлі-продажу цінних паперів від 26.07.2004р. не співпадають.
У касаційній скарзі відповідач -ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність постанови апеляційного господарського суду до вимог норм матеріального та процесуального законодавства, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення про відмову в позові.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постановлені у справі судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право на спадщину по закону від 03.04.1997р. позивач є спадкоємицею ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкове майно складається з 73 простих іменних акцій за №№ 2786 -2817 ЗАТ “Доманівська харчосмакова фабрика» та відповідних дивідендів.
26.07.2004р. між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_8 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, згідно умов якого ОСОБА_2 зобов'язалася продати, а ОСОБА_8 -прийняти та оплатити 73 прості іменні акції ЗАТ “Доманівська харчосмакова фабрика», номінальною вартістю 5,25грн. за 1 штуку.
До вказаного договору додано передавальне розпорядження ОСОБА_2 від 26.07.2004р. з проханням перереєструвати прості іменні акції ЗАТ “Доманівська харчосмакова фабрика» в кількості 73 шт. на ОСОБА_8 Підпис ОСОБА_2 посвідчений Головою Доманівської селищної ради ОСОБА_5, який згодом ним же відкликаний.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підписи ОСОБА_2 на наявних в матеріалах справи документах не співпадають з підписами на договорі купівлі-продажу цінних паперів від 26.07.2004р. та на передавальному розпорядженні від 26.07.2004р.
Проте, погодитись з таким висновком не можна, оскільки згідно ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Вказані висновки суду є припущеннями, що суперечить вимогам чинного законодавства.
За таких обставин, коли суд вийшов за межі своїх повноважень та зробив висновки про неналежність підпису ОСОБА_2 на договорі купівлі-продажу цінних паперів від 26.07.2004р. без наявності спеціальних знань, а судом першої інстанції належність підпису взагалі не досліджувалась, тому постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягають до скасування, а справа -направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, вирішити питання про призначення почеркознавчої експертизи, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115 , 1117 , 1119 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2007 року та рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 10 липня 2007 року у справі № 2-45/2007 скасувати.
3. Справу № 2-45/2007 направити на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
Судді: Н.Г. Дунаєвська
М.В. Михайлюк
С.С. Разводова