15 червня 2011 року 12:13 Справа № 2а-0870/1816/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Буряковій А.В., за участю представників позивача Паленого А.А., Ременюка О.М., відповідача Місюри І.І., представника відповідача Моісеєнка Д.М., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямбург»
до Головного державного інспектора ветеринарної медицини в Чернігівському районі Запорізької області Місюри Івана Івановича
про визнання незаконними Припису, дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом якому зазначив, що у вересні 2010 року підприємство уклало договір оренди виробничого об'єкта, а саме ковбасного цеху з обладнанням.
Здійснивши ремонт та підготовку вказаного ковбасного цеху, підприємство-позивач звернулося до санітарної та ветеринарної служб із запитами на отримання дозволу на експлуатацію вказаного ковбасного цеху.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" позивачу державною санітарною службою було надано експлуатаційний дозвіл на роботу ковбасного цеху.
Однак, в супереч вимогам ч. 2 ст. 22 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", а також ст. 50 Закону України "Про ветеринарну медицину", відповідач - головний державний інспектор ветеринарної медицини в Чернігівському районі Місюра 1.1, вимагав від підприємства також отримання експлуатаційного дозволу від державної ветеринарної служби.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та ст. 50 Закону України "Про ветеринарну медицину", експлуатаційний дозвіл у ветеринарній службі мають отримати суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність із експлуатації наступних об'єктів: потужностей з переробки неїстівних продуктів тваринного походження; центрів розведення племінних тварин, підприємствах/об'єднаннях з племінної справи, селекційних, селекційно-технологічних та селекційно-гібридних центрах, іподромах, станціях оцінки племінних тварин; потужностях з виробництва та обігу ветеринарних препаратів; потужностях з виробництва, змішування та приготування кормових добавок, преміксів і кормів.
Ковбасний цех, який має експлуатуватися позивачем, не відноситься до жодного із вказаних видів об'єктів.
Після цього підприємство звернулося до відповідача з листом, я якому повідомило про отримання експлуатаційного дозволу на виробничі потужності в Чернігівській СЕС та просило здійснювати ветеринарний контроль м'яса тварин, забитих при подвірному забої, яке буде направлятися на переробку на підприємстві.
На вказаний лист відповідач у своєму листі № 274 від 23.12.2010р. вказав на необхідність проведення перевірки на підприємстві дотримання вимог ветеринарного законодавства та зажадав відповідної заяви від підприємства для проведення такої перевірки.
11.01.2010р. позивачем було направлено відповідну заяву на адресу відповідача, в якій він просив здійснити перевірку дотримання підприємством-позивачем норм ветеринарного законодавства.
13.01.2010р. відповідачем була проведена перевірка підприємства «Ямбург». Однак, в ході перевірки в порушення вимог ч. 2 ст. 5, ст. 7, ст. 11 та ст. 34 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та ст. З, ч. 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відповідач здійснив перевірку вимог санітарного законодавства, на що він не був уповноважений будь-яким законом України.
Частина 2 ст. 5, ст. 7, ст. 11 та ст. 34 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" передбачають повноваження державної ветеринарної служби при здійсненні державного ветеринарного контролю лише щодо необроблених харчових продуктів тваринного походження на потужностях з їх виробництва та усіх рослинних продуктів, сільськогосподарської продукції та необроблених харчових продуктів тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", необроблений харчовий продукт тваринного походження - м'ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, та яйця, молоко, мед та їх продукти, які були вироблені шляхом зміни їх первинного стану без додавання харчових добавок, ароматизаторів або інших харчових продуктів.
Позивач має намір здійснювати діяльність з виробництва оброблених готових харчових продуктів, а саме ковбаси. Тобто в сфері державного контролю за якістю харчових продуктів підприємство є підконтрольним державній санітарній службі.
Крім того, відповідно до ст. З Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю). А відповідно до ч. 4 ст. 4 цього ж Закону виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.
Однак, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про ветеринарну медицину" не передбачає повноважень державних ветеринарних інспекторів на проведення перевірок або інспектування на потужностях із виробництва готових оброблених харчових продуктів.
Таким чином, в ході проведення перевірки відповідач перевищив свої службові повноваження та порушив законні права та інтереси підприємства-позивача.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт, в якому було вказано про начебто наявні на підприємстві порушення чинного законодавства.
При цьому відповідачем було використано перелік питань та форму акту, які не були затверджені центральним органом державної влади і не було опубліковано в мережі Інтернет, що в свою чергу є порушенням вимог ст. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Крім того, в порушення вимог ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відповідачем з'ясовувалися питання, перевірка яких не була підставою для проведення перевірки, а перелік питань не було відображено у направленні на перевірку.
На підставі вищевказаного акту 17.01.2010р. відповідачем було винесено припис про усунення порушень законодавства.
Вказаний припис також винесений з перевищенням службових повноважень, як такий, що винесений із порушенням вимог ст. 5, 7, 11 та 34 Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та ст. 11 Закону України "Про ветеринарну медицину". Вказаними нормативними актами не передбачено право державної ветеринарної служби здійснювати контроль та виносити приписи щодо діяльності виробничих об'єктів, які їй не підконтрольні. Крім того, вказаний припис винесений на підставі, як вважає позивач, незаконного акта перевірки.
Крім того, окремі пункти вказаного припису також не відповідають чинному законодавству та дійсним обставинам справи.
У приписі вказані начебто наявні порушення Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та Санітарних Правил для підприємств м'ясної промисловості, яких підприємство-позивач не допускав, тому позивач вважає, що дії відповідача, які виразилися у вимогах про отримання у нього експлуатаційного дозволу на виробничі потужності позивача; у відмові здійснювати ветеринарний контроль м'яса тварин, забитих при подвірному забої, яке буде направлятися на переробку на підприємстві; у незаконному проведенні перевірки підприємства є незаконними. Незаконним позивач вважає також припис відповідача № 1 від 17.01.2011р., винесений на підставі вищевказаної незаконної перевірки і просить суд: визнати незаконними дії відповідача, які виразилися у вимогах про отримання у нього експлуатаційного дозволу на виробничі потужності ТОВ «Ямбург»; у відмові здійснювати ветеринарний контроль м'яса тварин, забитих при подвірному забої, яке буде направлятися на переробку на виробничих потужностях ТОВ «Ямбург»; у незаконному проведенні перевірки ТОВ «Ямбург», визнати незаконним припис відповідача № 1 від 17.01.2011р., винесений на підставі акта перевірки від 13.01.2011р., а також зобов'язати відповідача здійснювати ветеринарний контроль м'яса тварин, забитих при подвірному забої, яке буде направлятися на переробку на виробничих потужностях ТОВ «Ямбург».
В судовому засіданні представники позивача на своєму позові наполягають, просять суд його задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні з позовом не згодні, вважають дії Головного державного інспектора ветеринарної медицини в Чернігівському районі Запорізької області Місюри Івана Івановича щодо перевірки позивача законними та такими, що не суперечать законодавству, а позов позивача вважають безпідставним та необґрунтованим з підстав, зазначених в запереченнях до позову. Просять суд в позові позивачу відмовити.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов позивача таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні з матеріалів справи та пояснень сторін, ТОВ «Ямбург» зареєстровано Чернігівською районною державною адміністрацією Запорізької області 06.08.2010 року. Згідно Статуту підприємства, затвердженого протоколом установчих зборів ТОВ «Ямбург» від 06.05.2010 р. № 1, предметом діяльності Товариства є виробництво та реалізація м»ясної продукції, ковбасних виробів та супутніх субпродуктів, виробництво та реалізація товарів народного споживання та продуктів харчування, виробництво, заготівля, зберігання, переробка сільськогосподарської і харчової продукції, її закупівля та реалізація, організація виробництва тваринництва та інше.
Згідно заяви директора позивача Паленого А.А. від 27.10.2010 року, позивач просив відповідача видати експлуатаційний дозвіл потужностей з переробки нехарчових продуктів тваринного походження для ковбасного цеху, на що 03.11.2010 р. отримав відповідь про те, що у зв'язку з наявними недоліками в організації роботи ковбасного цеху та відсутністю необхідних умов для роботи м'ясопереробного підприємства, в видачі експлуатаційного дозволу для потужностей з переробки неїстівних продуктів тваринного походження позивачу було відмовлено.
Позивач в своєму листі до відповідача від 20.12.2010 року повідомив відповідача про те, що він отримав експлуатаційний дозвіл для потужностей з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів від 27.09.2010 р. Чернігівської районної СЕС, у зв'язку з чим позивач просить відповідача оформляти всі необхідні довідки для громадян, які мають намір продати м»ясо власних забитих сільськогосподарських тварин підприємству, а також просить поставити підприємство на облік, як таке, що використовує необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину та видати відповідну довідку підприємству.
У своїй відповіді позивачу від 23.12.10 р. відповідач зазначає, що для з'ясування умов дотримання ветеринарного законодавства на підприємстві необхідно провести інспектування /перевірку/, для чого на виконання ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду /контролю/ у сфері господарської діяльності» позивачу необхідно подати письмову заяву до управління ветеринарної медицини в Чернігівському районі, в якій необхідно вказати питання, що підлягають визначенню в позаплановому заході.
Згідно письмової заяви позивача від 11.01.2011 року, ТОВ «Ямбург» просило відповідача провести позапланову перевірку ковбасного цеху за адресою: смт.Чернігівка Запорізької області, вул. Леніна, 284а, на предмет відповідності його діючому законодавству для м'ясопереробних підприємств.
13.01.2011 року було проведено інспектування підприємства /ковбасного цеху/ по забою та первинній переробці м'яса та м'ясопродуктів забійних тварин, а також виробництву готових м»ясних виробів на відповідність ветеринарно-санітарним вимогам за адресою: смт. Чернігівка, вул. Леніна, 284а. На підставі цього інспектування відповідачем було складено акт від 13.01.2011 р., яким були встановлені численні порушення позивачем діючого ветеринарно-санітарного законодавства, внаслідок чого подальша робота ковбасного цеху можлива тільки після усунення встановлених невідповідностей та недоліків.
На підставі зазначеного акту відповідачем було направлено позивачу припис № 1 від 17.01.2011 року, в якому зазначено, що для подальшої роботи ковбасного цеху необхідно усунути вказані в приписі та в акті невідповідності чинного ветеринарного та санітарного законодавства і терміном до 18.02.2011 року письмово доповісти про хід усунення вказаних невідповідностей державну інспекцію ветеринарної медицини в Чернігівському районі Запорізької області.
На цей припис відповідача позивачем була надана відповідь 17.02.2011 року про часткове виконання припису в частині усунення виявлених недоліків та про часткову незгоду з деякими положеннями припису, а отже, про їх невиконання.
Суд вважає, що дії відповідача, які виразилися у вимогах про отримання у нього експлуатаційного дозволу на виробничі потужності ТОВ «Ямбург»; у відмові здійснювати ветеринарний контроль м'яса тварин, забитих при подвірному забої, яке буде направлятися на переробку на виробничих потужностях ТОВ «Ямбург»; по проведенню перевірки ТОВ "Ямбург", є правомірними, а винесений припис - таким, що відповідає нормам законодавства, з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», оператори потужностей (об'єктів), що здійснюють діяльність з виробництва харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, та оператори агропродовольчих ринків повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини для кожної з таких потужностей (об'єктів). Потужностям (об'єктам), які потребують експлуатаційного дозволу, присвоюється персональний контрольний (реєстраційний) номер. Потужності (об'єкти) та їх оператори заносяться до реєстру потужностей (об'єктів), який ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
У відповідності до ч. 2 ст. 5 цього ж Закону, ветеринарна служба здійснює державний контроль та державний нагляд за такими харчовими продуктами (далі - харчові продукти, підконтрольні ветеринарній службі): 1) необроблені харчові продукти тваринного походження на потужностях (об'єктах) з їх виробництва; 2) усі рослинні продукти, сільськогосподарська продукція та необроблені харчові продукти тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках.
Поняття необробленого харчового продукту тваринного походження визначено в ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», де зазначено, що необроблений харчовий продукт тваринного походження - м'ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, та яйця, молоко, мед та їх продукти, які були вироблені шляхом зміни їх первинного стану без додавання харчових добавок, ароматизаторів або інших харчових продуктів.
Таким чином, вимоги відповідача отримати експлуатаційний дозвіл для діяльності ковбасного цеху позивача є законними.
Що стосується п. 2 та п. 5 позовних вимог позивача, а саме - визнати незаконними дії відповідача по відмові здійснення ветеринарного контролю м'яса тварин, забитих при подвірному забої, яке направлялося для переробки на виробничих потужностях ТОВ «Ямбург», а також зобов'язати відповідача здійснювати ветеринарний контроль м'яса тварин, забитих при подвірному забої, яке буде направлятися на переробку на виробничих потужностях ТОВ «Ямбург», то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки дане питання регулюється ст. 34 Закону України « Про безпечність та якість харчових продуктів», ч. 2 якої передбачено: «державний ветеринарно-санітарний контроль здійснюють офіційні лікарі ветеринарної медицини (у межах своєї компетенції). Залежно від обсягів виробництва суб'єкта господарювання офіційний лікар може мати заступника». Порядок здійснення зазначеного ветеринарно-санітарного контролю офіційними лікарями та їх права та обов'язки регулюються п.п. 2.3.1., 2.3.2., п. 3.3.- 3.3.6. Положення про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, затвердженого Наказом Департаменту ветеринарної медицини № 51 від 23.06.2003 року. Зі змісту зазначених нормативних актів вбачається, що суб'єкт господарювання при необхідності повинен звернутися із заявою до головного державного інспектора ветеринарної медицини про здійснення заходів ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на підприємстві. Як встановлено в судовому засіданні, з такою заявою позивач до відповідача не звертався, а лише звертався з проханням надавати необхідні довідки для громадян, які мають намір здавати на підприємство м»ясо забитих тварин. Тому виконати п. 4 позовних вимог позивача відповідач буд мати можливість лише після виконання позивачем зазначених вимог ветеринарно-санітарного законодавства.
Стосовно вимог позивача, викладених в п.3 та в п. 4 позовних вимог, а саме - визнати незаконним проведення перевірки ТОВ «Ямбург», визнати незаконним припис відповідача № 1 від 17.01.2011р., винесений на підставі акта перевірки від 13.01.2011р., суд в судовому засіданні з»ясував наступне.
Повноваження відповідача по проведенню інспектування /перевірки/ об'єктів господарювання передбачені ст.ст. 5, 11 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», в якій зазначено: ветеринарна служба здійснює державний контроль та державний нагляд за такими харчовими продуктами (далі - харчові продукти, підконтрольні ветеринарній службі): 1) необроблені харчові продукти тваринного походження на потужностях (об'єктах) з їх виробництва; 2) усі рослинні продукти, сільськогосподарська продукція та необроблені харчові продукти тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках.
Ветеринарна служба здійснює державний контроль за виробництвом і готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах, які використовують необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження.
Ст. 11 - «при здійсненні державного контролю та/або державного нагляду за харчовими продуктами, підконтрольними ветеринарній службі, на потужностях (об'єктах), що займаються виробництвом та обігом таких харчових продуктів, ветеринарний інспектор має права, зазначені у пунктах 2, 3, 5 - 11 частини першої статті 10, а головні державні ветеринарні інспектори мають права, зазначені в частині другій статті 10». Ветеринарні інспектори та головні державні ветеринарні інспектори також мають право: 1) безперешкодного доступу без попередження до потужностей (об'єктів), що здійснюють виробництво та обіг харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, у будь-який час протягом звичайного часу роботи; 2) наносити позначку придатності для споживання людиною на туші тварин або їх частини, одиницю упаковки або контейнер з необробленими харчовими продуктами тваринного походження.
Також повноваження відповідача по проведенню перевірки підприємств /потужностей/ передбачені, ст. ст. 10-13 Закону України «Про ветеринарну медицину» та ст.ст. 3, 4, 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду /контролю/ у сфері господарської діяльності», зі змісту яких вбачається право відповідача в межах своєї компетенції здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на потужностях /об'єктах/, які переробляють харчові продукти, підконтрольні ветеринарній службі.
Як встановлено в судовому засіданні, перевіркою ковбасного цеху позивача від 13.01.2011 р. відповідачем було встановлено численні порушення норм ветеринарно-санітарного законодавства /Санітарних правил для підприємств м»ясної промисловості», Інструкції по миттю і профілактичній дезінфекції на підприємствах м'ясної та птахопереробної промисловості, Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м»яса та м»ясних продуктів та інш./, які відображені в акті від 13.01.2011 року № 1. На підставі акту відповідачем був наданий позивачу припис № 1 про усунення зазначених в акті численних порушень із зазначенням конкретного терміну їх виконання - до 18.02.2011 р., який частково був виконаний позивачем у зазначений термін.
Посилання позивача на незаконність акту з тих підстав, що він був заповнений не за встановленою законом формою, суд не бере до уваги, оскільки позивач заперечував проти форми акту, а не проти самого факту порушення ним зазначених вимог ветеринарно-санітарного законодавства, які дійсно були встановлені при перевірці відповідачем і що визнав сам позивач.
Більше того, повторною перевіркою, проведеною заступником начальника головного управління ветеринарної медицини в Запорізькій області 18.02.2011 року та складеним на підставі перевірки актом № 6 від 18.02.2011 р., були також встановлені численні порушення позивачем на підприємстві вимог ветеринарного законодавства, які були зафіксовані в акті перевірки відповідача від 13.01.2011 року. На підставі зазначеного акту було направлено припис позивачу від 24.02.2011 року № 02-01/325, в якому позивачу запропоновано усунути виявлені порушення в термін до 24.03.2011 року.
Таким чином, проведене 13.01.2011 року відповідачем на підставі письмового звернення позивача інспектування /позапланова перевірка/ ковбасного цеху ТОВ «Ямбург» додержання вимог ветеринарного законодавства при виробництві ковбасних виробів та наданий на підставі цього акту перевірки припис № 1 про усунення численних порушень ветеринарного законодавства є законними та здійсненими в межах визначених законом повноважень відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відмовити позивачу в задоволенні його позову в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, ст.ст. 5, 11, 22 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», ст. ст. 3, 4, 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду /контролю/ у сфері господарської діяльності», ст. ст. 10-13 Закону України «Про ветеринарну медицину» , суд -
У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Ямбург» до Головного державного інспектора ветеринарної медицини в Чернігівському районі Запорізької області Місюри Івана Івановича про визнання незаконними дій відповідача по проведенню перевірки, про визнання незаконним Припису № 1 від 17.01.2011 р. та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О.Нестеренко
Постанова виготовлена у повному обсязі 20.06.2011 р.