14.06.2011
Справа № 2-а-4000/11
10.06.2011 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.
секретаря -Загоруйко О.В.
з участю: представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1 до ДАІ ГУМВС України в м. Київ про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Постановою інспектора ДПС Дніпровського ВДАІ ГУМВС України в м. Київ від 27 березня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за те, що він 27 березня 2011 року о 13 год. 35 хв., керуючи автомобілем ОСОБА_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у м. Київ по вул. Миропільській не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2 «рух праворуч», здійснивши поворот ліворуч.
Вважаючи дану постанову незаконною, ОСОБА_1 оскаржив її до суду, посилаючись на те, що такого порушення не допускав, оскільки здійснив поворот ліворуч вже після того, як дія цього знака закінчилась, проїхавши трамвайну колію. А на ту дорогу, яка вела наліво і розташована в районі дії знаку 4.2, він поворот не здійснював. На його прохання залучити свідків, які були у його автомобілі та могли підтвердити, що він Правил дорожнього руху не порушував, працівники ДАІ не відреагували. Тому вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відображає дійсних обставин справи, тому просить її скасувати.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Надіслав до суду письмові заперечення на позов, в яких зазначає про відсутність будь-яких правових підстав для задоволення даного позову.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб"єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Судом встановлено, що 27 березня 2011 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол про те, що він 27 березня 2011 року о 13 год. 35 хв., керуючи автомобілем ОСОБА_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у м. Київ по вул. Миропільській не виконав вимогу дорожнього знаку 4.2 «рух праворуч», здійснивши поворот ліворуч.
Проте, як в протоколі судового засідання від 27 березня 2011 року так і через свого представника в судовому засіданні позивач стверджував, що поворот ліворуч він виконав після того, як зона дії знака 4.2 закінчилась.
Будь-які докази на підтвердження того, що позивач здійснював поворот ліворуч в зоні дії знака 4.2 відповідач не представив, відсутні такі докази і в матеріалах справи. Зокрема, в протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначено, на яку саме вулицю повернув ОСОБА_1, чи поширюється дія знаку 4.2 на цю вулицю. Крім того, відсутні й відомості про інших осіб (свідків), які б могли підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення, окрім ОСОБА_4, який був пасажиром ОСОБА_1 та записаний останнім у протокол, як свідок того, що ОСОБА_1 не вчиняв правопорушення, яке йому ставиться в вину.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем не були дотримані вимоги ч.2 ст.33 КУпАП, а саме, не враховано характер правопорушення, ступінь вини, майновий стан, особу правопорушника та обставини, які пом"якшують відповідальність, тобто постанова винесена упереджено, а інспектором необ"єктивно досліджені та не враховані всі обставини, які мають значення для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв"язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, тому постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Керуючись ст. ст. 71, 160,161,162,163 КАС України, ст. 122 ч.1, 258, 288, 289, 293, 294, 247 КУпАП , суд
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Постанову серії АА1 № 045028 від 27 березня 2011 року, якою ОСОБА_1 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. визнати незаконною та скасувати, а провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП -закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: