14.06.2011
Справа № 2-561/11
31.05.2011 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої -судді Сагайдак І.М.
при секретарі Загоруйко О.В.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1 до Немиринецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
В березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Немиринецької сільської ради Старокостянтинівського району, ОСОБА_2 і просив визнати за ним в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 3,11 га, що розташована на території Немиринецької сільської ради с. Деркачі Старокостянтинівського району Хмельницької області згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №757217, виданого 19 червня 2003 року Немиринецькою сільською радою народних депутатів на ім»я ОСОБА_4.
В обґрунтування заявленого позову вказує, що ОСОБА_3 є його бабою й за життя склала на нього заповіт. До складу спадкового майна увійшла, зокрема, земельна ділянка площею 3,11 га, розташована на території Немиринецької сільської ради. Однак, при зверненні до нотаріальної контори з»ясувалось, що у заповіті та Державному акті ім»я померлої зазначено не «Євдокія», як у свідоцтві про смерть, а «Явдокія», через що державний нотаріус відмовляє йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. На день своєї смерті бабуся жила у своєї доньки ОСОБА_2, яка на день її смерті була непрацездатною та має право на обов»язкову частку у спадщині, однак на земельну ділянку вона не претендує.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на задоволенні позову, пояснивши, що право ОСОБА_2 на обов»язкову частку у спадщині буде забезпечено за рахунок іншого спадкового майна.
Представник Немиринецької сільської ради, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з»явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідачка ОСОБА_2 до суду не з»явилась, подала заяву, у якій просить справу розглядати у її відсутності, проти позову не заперечує.
Заслухавши позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом можуть бути, зокрема, фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).
Судом встановлено, що 13 березня 2007 року померла ОСОБА_3. До складу спадкового майна увійшла земельна ділянка площею 3,11 га, що розташована на території Немиринецької сільської ради с. Деркачі Старокостянтинівського району Хмельницької області та належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №757217. За життя померла склала заповіт, яким усе своє майно заповіла своєму онуку ОСОБА_1
Зазначені обставини визнаються відповідачкою ОСОБА_2 та підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, свідоцтвом про народження ОСОБА_5, матір»ю якого була померла, свідоцтвом про смерть ОСОБА_5, свідоцтвом про народження ОСОБА_1, батьком якого був ОСОБА_5, заповітом від 12 липня 2000 року на ім»я ОСОБА_1, Державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 №757217, виданого 19 червня 2003 року Немиринецькою сільською радою народних депутатів на ім»я померлої, експертним висновком №056/96-м від 21 лютого 2011 року, яким встановлено, що особові імена ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є ідентичними, а розбіжності у їх написанні виникли внаслідок фіксації в офіційних документах розмовного варіанта особового імені ОСОБА_3 -ОСОБА_4, показами свідка ОСОБА_6, яка особисто посвідчувала заповіт, складений ОСОБА_3, та яка показала, що під час посвідчення заповіту паспортні дані ОСОБА_3 вона не перевіряла, а тому у заповіті ім»я ОСОБА_3 вказано як ОСОБА_4, тобто так як її усі називали в селі. При цьому свідок підтвердила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є однією і тією ж особою й іншої людини з таким ім»ям в с. Деркачі немає і ніколи не було.
Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що рішенням Старокостянтинівського районного суду від 30 червня 2010 року ОСОБА_1 було визначено додатковий строк для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 і в межах цього строку він подав до Зеленодольської державної нотаріальної контори відповідну заяву, а тому є спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом. Однак йому відмовлено у оформлені свідоцтва про право на спадщину за заповітом через розбіжності у написанні імені померлої у заповіті та Державному акті про право власності на землю, а також у свідоцтві про народження його батька ОСОБА_5, який був сином померлої.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи заведеної до майна померлої ОСОБА_3, а також письмовою відмовою Зеленодольської державної нотаріальної контори від 03.12.2010 року.
На день своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована і проживала ІНФОРМАЦІЯ_1 і до складу її сім»ї входила донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на день смерті ОСОБА_3 була непрацездатною і в силу ст.1241 ЦК України має право на обов»язкову частку у спадщині.
Відповідно до ч.2 ст.1278 ЦК України кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.
ОСОБА_2 не претендує на земельну ділянку, яка належала померлій, оскільки її право на обов»язкову частку у спадщині буде забезпечено за рахунок іншого спадкового майна, що підтверджується нотаріально завіреною заявою ОСОБА_2, адресованою до суду від 21.04.2011 року, її заявою про визнання позову, а також ця обставина не заперечується позивачем.
Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поділили між собою спадкове майно, та враховуючи неможливість нотаріальної контори видати свідоцтво про право на спадщину через розбіжності у написанні імені померлої у правовстановлюючих документах, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10,11,88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1222, 1233, 1269, 1278 ЦК України, суд
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку площею 3,11 га, що розташована на території Немиринецької сільської ради с. Деркачі Старокостянтинівського району Хмельницької області згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №757217, виданого 19 червня 2003 року Немиринецькою сільською радою народних депутатів на ім»я ОСОБА_4.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: