ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
20 червня 2011 року 10:00 № 2а-5751/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Катющенко В.П. Кузьменка В.А. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
прозобов'язання виплатити грошову допомогу
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправними дій щодо відмови виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок відповідач про відсутність у позивача права на отримання зазначеної вище допомоги через достроковий вихід його на пенсію та відповідно відмова у виплаті такої допомоги звужує права позивача та суперечить вимогам Законів України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про державну службу».
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що право на отримання допомоги, встановленої ст. 37 Закону України «Про державну службу»обумовлене звільненням з посади державного службовця у зв'язку із призначенням пенсії.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Позивач перебував на державній службі в Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України.
Відповідно до наказу Міністерства регіонального будівництва України від 18.01.2011 № 16 «ОС»позивача звільнено із займаної посади заступника директора Адміністративно-господарського департаменту -начальника відділу господарського забезпечення у зв'язку із реорганізацією Міністерства, згідно з п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України.
Позивачу була виплачена вихідна допомога в розмірі середньомісячного заробітку.
Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва від 31.03.2011 № 82/06 з 31.01.2011 позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позивач, посилаючись на ст.37 Закону України «Про державну службу», 31.01.2011 звернувся до відповідача про виплату йому допомоги, у зв'язку з виходом на пенсію.
Листом від 01.03.2011 № 15-30/163/0/7-11 у задоволенні заяви позивача відповідач відмовив.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно з ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу»на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Як встановлено судом, на час звільнення з посади у позивача вже існувало право на одержання пенсії.
Реалізація цього права позивача була зумовлена, власне, реорганізацією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.
З огляду на те, що право позивача на розірвання трудового договору у зв'язку з виходом на пенсію було обмежене реорганізацією відповідача, то оформлення пенсії позивач здійснив відразу, після розірвання трудового договору з відповідачем на підставі п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до ч.13 ст.37 Закону України «Про державну службу»державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Зі змісту наведеної статті не вбачається, що вихід державного службовця на пенсію має бути приводом для розірвання трудового договору (ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України).
Єдиною умовою виплати грошової допомоги, передбаченої ч.13 ст.37 Закону України «Про державну службу», є вихід державного службовця на пенсію.
Оскільки для позивача така умова настала, відповідач не в праві обмежувати його право лише з тих підстав, що припинення державно служби позивача сталося не у зв'язку з виходом позивача на пенсію, а у зв'язку із скороченням штату працівників.
Суд вважає, що висновок відповідача про відсутність у державного службовця, що звільнився з державної служби за п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, права на отримання грошової допомоги, передбаченої ст.37 Закону України «Про державну службу»є безпідставним.
Таким чином, відмова відповідача у виплаті позивачу, як державному службовцю, що відповідає вимогам ст. 37 Закону України «Про державну службу»грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію є протиправною.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по справі доводи позивача не були спростовані. Отже, обов'язок щодо доказування відповідачем не виконаний.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги.
Зобов'язати Міністерство регіонального розвитку та будівництва України виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».
Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий Суддя Р.О. Арсірій
Судді В.П. Катющенко В.А. Кузьменко