Справа № 2а/2570/3482/2011
04 липня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України, -
Позивач, Начальник Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 в якому просить винести постанову про примусове видворення за межі України відповідача - громадянина Узбекистану. Свої вимоги мотивує тим, що 29.07.2010 року начальником СГІРФО Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області прийнято рішення про добровільне видворення за межі території України відповідача та проставлено в його паспортному документі відмітку «Заборона в'їзду в Україну» терміном на два роки, до 29.07.2012 року. Відповідач намагався повторно потрапити на територію України без дозволу відповідного органу влади, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушивши вимоги Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил в'їзду іноземців на територію України, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію» від 29.12.1995 року № 1074.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог не заперечує.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином Республіки Узбекистан, що підтверджується паспортом, копія якого наявна в матеріалах справи. 29.07.2010 року начальником СГІРФО Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області прийнято рішення про добровільне видворення за межі території України ОСОБА_2 та проставлено в його паспортному документі відмітку «Заборона в'їзду в Україну терміном до 29.07.2012 року». 21.06.2011 року під час виїзду відповідача з України прикордонним нарядом додатково роз'яснено йому, що при наступному намаганні потрапити на територію України до 29.07.2012 року він буде притягнутий до відповідальності.
Відповідно до ч. 1, абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 року № 3929-ХІІ іноземці та особи без громадянства можуть в'їжджати в Україну за дійсними паспортними документами. При цьому іноземці та особи без громадянства повинні одержати у встановленому порядку в'їзну візу, якщо інше не передбачено законодавством України. В'їзд в Україну іноземцю та особі без громадянства не дозволяється якщо встановлено факти порушення ним законодавства України під час попереднього перебування в Україні.
Згідно ч. 2, 3, 5, 7, 8, 9, 10 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України у разі якщо: його діяльність на території України негативно впливає на відносини України з іншою державою; він вчинив адміністративне правопорушення після виконання адміністративного стягнення; у нього немає законних засобів існування, достатніх для забезпечення його перебування в Україні та виїзду з України, у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України на підставах, визначених у частині першій цієї статті, супроводжується забороною подальшого в'їзду в Україну строком до десяти років, а на підставах, визначених у частині другій цієї статті, може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення зазначеного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України. Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. У разі якщо ці особи ухиляються від виїзду після прийняття такого рішення, вони підлягають примусовому видворенню на підставі постанови адміністративного суду. Органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду. Така постанова приймається судом за зверненням органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду. Іноземці та особи без громадянства, затримані за незаконне перебування на території України (всупереч забороні щодо в'їзду в Україну, за відсутності визначених законодавством та міжнародними договорами України підстав для перебування в Україні (транзитного проїзду через її територію), у тому числі перебування за чужими, підробленими, зіпсованими або такими, що не відповідають встановленому зразку, візою (дозволом), паспортним документом) або прийняті на територію України на виконання міжнародних договорів про реадмісію осіб, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, розміщуються за рішенням адміністративного суду в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більш як дванадцять місяців.
Відповідно до п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил в'їзду іноземців на територію України, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію» від 29.12.1995 року № 1074 в'їзд в Україну та виїзд з України не дозволяється на підставах, установлених статтями 25 і 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та статтею 8 Закону України "Про прикордонний контроль". Іноземцю та особі без громадянства може бути відмовлено з підстав, передбачених законами України, у в'їзді в Україну за результатами співбесіди, яка проводиться в пункті пропуску через державний кордон посадовою особою Державної прикордонної служби. У разі наявності підстав, передбачених частиною другою статті 25 зазначеного Закону, у паспортному документі іноземця та особи без громадянства службовими особами Державної прикордонної служби або органів внутрішніх справ ставиться штамп "Заборонено в'їзд в Україну терміном на ...". Цей термін встановлюється органом внутрішніх справ, Служби безпеки або Державної прикордонної служби залежно від обставин і характеру правопорушення від шести місяців до п'яти років. Якщо ці підстави продовжують існувати, термін може бути продовжено зазначеним органом. У таких випадках іноземці та особи без громадянства передаються представникам прикордонних органів суміжних держав або видворяються за межі України у порядку, встановленому цими Правилами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач незважаючи на заборону в'їзду в Україну до 29.07.2012 року був виявлений прикордонним нарядом в пункті пропуску «Хоробичі» на в'їзд в Україну 22.06.2011 року - на наступний день після виїзду з України. Своїми діями громадянин Узбекистану ОСОБА_2 порушив чинне законодавство України, зокрема п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року «Про затвердження правил в'їзду іноземців на територію України, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП у зв'язку з цим його було притягнуто до адміністративної відповідальності та складений протокол про адміністративне правопорушення № 5/180 від 22.06.2011 року. Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 23.06.2011 року за перетинання державного кордону України без дозволу відповідних органів влади на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту терміном десять діб з утриманням в спеціальному приміщенні для утримання осіб підданих адміністративному арешту при УМВС України в Чернігівській області. Вказане адміністративне стягнення відповідач виконав, відбувши арешт у спеціальному приймальнику для осіб підданих адміністративному арешту при УМВС України в Чернігівській області у період з 23.06.2011 року по 02.07.2011 року, що підтверджується довідкою УМВС України в Чернігівській області, наявною в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач намагався незаконно потрапити на територію України та відбув адміністративний арешт за вчинене правопорушення, суд приходить до висновку, що громадянин Узбекистану ОСОБА_2 підлягає примусовому видворенню за межі території України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Начальника Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.
Видворити за межі України в примусовому порядку громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Продовжити термін тримання громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на період необхідний для підготовки видворення за межі території України у примусовому порядку.
До виконання рішення про примусове видворення до країни походження громадянина Узбекистану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 утримувати в Пункті тимчасового тримання Чернігівського прикордонного загону.
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць