73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
30.06.2011 Справа № 5024/905/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонської міської ради, м. Херсон
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
про знесення самочинного будівництва
за участю:
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2- представник, довіреність 9-835-9/21 від 09.11.2010р.;
від відповідача - ОСОБА_3 - паспорт серії НОМЕР_1 виданий Суворовським РВ УМВС України 18.02.2011р., ОСОБА_4 посвідчення адвоката від 04.07.2005р., довіреність від 22.05.2010р.
Засідання проводилось з перервою від 29.06.11р. до 30.06.11р. на підставі ст.77 ГПК України.
Херсонською міською радою заявлено позов до приватного підприємця ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованих будівель, а саме: магазину - літера "А" площею 63,79 м.кв., магазину - літера "А-1" площею 41 м.кв., ларька - літера "Б" площею 5,2 м.кв., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1.
Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що спірний об'єкт є предметом іпотеки, а тому без іпотекодержателя спір розглянути неможливо. До того ж позивач помилково застосував ч.2 п.7 ст. 376 ЦК України.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -
Відповідно до постанови Одеського апеляційного Господарського суду від 08.04.2011 по справі № 13/485-ПН-07, за апеляційною скаргою прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради на рішення господарського суду Херсонської області від 01.11.2007, за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на єдиний майновий комплекс, що складається з магазину - літера «А», площею 63,79 кв.м, магазину -літера «А-1», площею 41 м.кв, ларька - літера «Б», площею 5,2 кв.м, з присвоєнням адреси: АДРЕСА_1, було скасовано та в позові відмовлено у повному обсязі. У наведеній постанові зазначається, що Одеський апеляційний господарський суд встановив, що цілісний майновий комплекс є самовільним будівництвом.
Господарський суд погоджується з тим, що відповідно п.2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням суду не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони та відповідно до ст.376 ЦК України ці приміщення є самозабудовою.
У той же час із матеріалів справи вбачається, що фактично ці приміщення відповідачем збудовані в процесі реконструкції об'єкта нерухомості, який є власністю відповідача, а тому позивач зобов'язаний був довести необхідність застосування частини 2 п.7 статті 376 ЦК України, відповідно до якої у разі істотного порушення будівельних норм та правил суд за позовом органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести перебудову, а у разі якщо проведення такої перебудови є неможливим таке нерухоме майно підлягає знесенню за рішенням суду.
Звертаючись з позовом про знесення будівель позивач повинен довести виходячи із положень ч. 7 ст. 376 ЦК України необхідність знесення нерухомого майна за рішенням суду за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво повинно передувати: 1) встановлення факту істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил; 2) рішення суду про зобов'язання особи, що здійснила самочинне будівництво, провести перебудову цих будівель і споруд або встановлення факту неможливості проведення такої перебудови чи відмови особи, що здійснила самочинне будівництво провести перебудову.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Таким чином позивач повинен був довести, що знесення спірних будівель є єдиним можливим способом поновлення його прав. Позивач не надав доказів того, чи звертався він з вимогою до відповідача провести відповідну перебудову, не доведено факту не можливості перебудови, та факту відмови особи, що здійснила самочинне будівництво провести перебудову.
Щодо посилання відповідача на те, що спірний об'єкт є предметом іпотеки, то господарський суд виходить із того, що після визнання об'єкту самозабудовою він зобов'язаний був про це повідомити іпотекодержателя та врегулювати з ним свої взаємовідносини.
За таких умов підстав для задоволення позову не вбачається.
Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.В задоволені позову відмовити.
Суддя З.В. Клепай
Дата підписання рішення 30.06.2011р.
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України