73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
25.06.2011 Справа № 5024/885/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації, м. Херсон
до
відповідача - 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сиваські простори", м.Генічеськ Херсонської області
відповідача - 2- Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області
про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки до державної власності
за участю прокурора - Волкової Н.М. - посвідчення № 51 від 20.05.2010р.
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1. - посвідчення №169, довіреність № 420-3965/0/8-11/67/12 від 26.05.2011р.
від відповідача 1 - ОСОБА_2 - представник, довіреність від 20.06.2011р.
від відповідача 2 - не прибув
Херсонським міжрайонним природоохоронним прокурором заявлений в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сиваські простори", просить визнати оскаржуваний договір недійсним, оскільки Генічеська райдержадміністрація не мала повноважень на укладення цього договору. Оскільки є розпорядження Голови Генічеської райдержадміністрації від 07.06.10р., яке стало підставою для укладення оскаржуваного договору, то відпала підстава для укладення договору. Окрім того у договорі відсутні умови про цільове призначення земельної ділянки, оскільки умова, що передбачена договором суперечить чинному законодавству. Таким чином сторони не дійшли згоди щодо цільового використання земельної ділянки, та відповідно відсутня одна із суттєвих умов договору і такий договір є недійсним за законом.
Позивач підтримав позовні вимоги Херсонського міжрайонного природоохоронного прокурора.
Перший відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що Відповідно до п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Під час укладання Договору, який є предметом спору по даній справі, жодних порушені щодо вищевказаних вимог не було. Посилання прокурора на те, що у Договорі оренди відсутні умови про цільове призначення земельною ділянки є хибним, оскільки відповідно до умов договору цільовим призначення договору оренди земельною ділянки є: висадка кущів, дерев та розведення фазанів. Щодо посилання прокурора на те, що Генічеська райдержадміністрація не мала повноважень на укладання спірного договору оренди земельною ділянки перший відповідач звертає увагу на те, що відповідно до норм Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, а передача в оренду земельних ділянок, ще перебувають у державній або комунальній власності, - на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренді земельної ділянки. Відповідно до ст. 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.
Відповідно до п. 4 ст.4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні. Київська і Севастопольські міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Другий відповідач заявив клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін і прокурора, суд -
Розпорядженням голови Генічеської районної державної адміністрації від 19.03.2010 № 162 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 26,7 га ТОВ «Сиваські простори»(нормативна вартість якої складає 1641357,36 грн.) на території Новодмитрівської сільської ради за межами с. Новодмитрівка в оренду строком на 49 років із земель лісогосподарського призначення для висадки кущів, дерев та розведення фазанів.
На підставі зазначеного вище розпорядження, враховуючи те, що відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади шляхом укладання договору оренди земельної ділянки, 08.04.2010 між Генічеською районною державною адміністрацією та ТОВ «Сиваські простори»укладено договір оренди землі площею 26,7 га на території Новодмитрівської сільської ради Генічеського району Херсонської області для висадки кущів, дерев та розведення фазанів на вищевказаних умовах.
Договір зареєстровано у Генічеському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП «Центру ДЗК», про що у державному реєстрі вчинено запис від 16.04.2010 № 4ААОО2327-041072000004.
На підставі акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 19.04.2010 Орендодавцем її передано Орендарю.
Відповідно до ст.122 Земельного кодексу України до повноважень райдержадміністрацій віднесено передачу земельних ділянок за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання, ведення водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у користування за межами населених пунктів для всіх інших потреб, крім тих земель, розпорядження якими здійснює Кабінет Міністрів України.
У зв'язку з цим, розпорядженням голови Херсонської обласної держаної адміністрації від 07.06.2010 № 506 розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації від 19.03.2010 № 162 скасовано, через його невідповідність положенням ст.122 Земельного кодексу України в частині повноважень, наданих законом. Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор вважає, що договір є недійсним, оскільки позивач не мав повноважень на укладення такого договору. Окрім того, згідно зі ст.57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади виключно надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства, а тому прокурор вважає, що ТОВ «Сиваські простори», засновниками якого є ЗАТ «Кримський Титан» та фізична особа ОСОБА_3., а отже не віднесене ні до державної ні до комунальної форм власності, не має можливості здійснювати спеціальне використання земельних ділянок лісогосподарського призначення.
Згідно з приписами ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити актам законодавства, а також інтересам держави. Прокурор також вважає, що у ході вивчення договору встановлено його невідповідність вимогам чинного законодавства, що також тягне за собою його недійсність, оскільки його умови суперечать ст.14 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої договір оренди землі укладається письмово, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Розглядаючи вимоги прокурора господарський суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Матеріалами справи встановлено, що в момент укладення договору він відповідав всім переліченим нормам. Той факт, що у майбутньому підстава укладення договору - розпорядження голови Генічеської районної державної адміністрації від 19.03.2010 № 162 скасовано, не означає, що в момент укладення цей договір суперечив нормам чинного законодавства, та після скасування розпорядження позивач мав право звернутись до відповідача з пропозицією про розірвання договору, що ним не зроблено.
Щодо того, що засновниками ТОВ «Сиваські простори», є ЗАТ «Кримський Титан» та фізична особа ОСОБА_3., а отже відповідач не віднесений ні до державної ні до комунальної форм власності, а тому не має можливості здійснювати спеціальне використання земельних ділянок лісогосподарського призначення, то міжрайонний прокурор посилається на статтю, яка передбачає заборону передавити у постійне користування земельні ділянки підприємствам, які не є державними або комунальними та до цієї справи не має ніякого відношення, оскільки відповідач користується на підставі договору оренди земельної ділянки, а не на підставі Державного акту на право постійного землекористування.
За таких умов підстав для задоволення позову не вбачається.
Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.В задоволені позову відмовити.
Суддя З.В. Клепай
Дата підписання рішення 29.06.2011р.
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України