Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
08 червня 2011 р. № 2-а- 5535/11/2070
. Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,
за участю: представника позивача -ОСОБА_1, представника відповідача -Горошко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Балаклійському районі Харківської області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинення дій
Позивач -ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції в Балаклійському районі Харківської області та просила визнати незаконними дії відповідача щодо відмови обліковувати позивачку як платника податків за формою обліку, яка діяла до 1994 року; зобов'язати відповідача обліковувати позивачку за прізвищем, ім'ям, по-батькові, даті народження та місцю проживання на паперових носіях без внесення інформації про позивачку в будь-які електронні реєстри.
В обґрунтування заявленого позову зазначає, що згідно релігійних переконань позивачка заперечує проти обліку її як платника податків із застосуванням реєстраційного номеру, який вноситься до відповідних електронних баз обліку, а також обліку за серією та номером паспорту в електронному реєстрі. З цього питання, як зазначає позивачка, 18.08.2004 р. Балаклійським районним судом Харківської області було прийнято рішення, згідно якого відповідача зобов'язано проставити в паспорті позивачки запис про можливість здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номера. Проте, в зв'язку із набуттям чинності Податковим кодексом України позивачка звернулася до відповідача із заявою, згідно якої просила підтвердити її право обліковуватися в якості платника податків за формою, що існувала раніше без застосування ідентифікаційного номеру, серії та номеру паспорта, на яку отримала відповідь про те, що облік фізичних осіб- платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків і повідомили про це податкові органи, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта.
Позивачка вважає, що це суперечить її релігійним переконанням та порушує права та законні інтереси позивачки.
В судовому засіданні представник позивачки заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, що викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити, керуючись наступним.
Так, судом встановлено, що позивачка, яка в зв'язку із своїми релігійними переконаннями мала відмітку в паспорті про можливість здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номеру, в 2011 році звернулася до відповідача з проханням підтвердити її право обліковуватися в якості платника податків за формою, що існувала раніше без застосування ідентифікаційного номеру, серії та номеру паспорта та не вносити дані про неї до Державного реєстру платників податків. Згідно отриманих відповідей відповідач зазначив, що згідно чинного законодавства облік фізичних осіб- платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків і повідомили про це податкові органи, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта. Дані відповіді та викладену в них правову позицію відповідача позивачка вважає відмовою в обліку її як платника податків за формою, яка діяла до 1994 року, без застосування обліку з використанням серії та номеру паспорту, а також без внесення відомостей до будь-яких електронних баз даних чи реєстрів.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в даній справі суд виходить з того, що Податковим кодексом України збережено право фізичних осіб - платників податків, які з релігійних переконань відмовитись від податкового номера та альтернативна форма обліку таких платників податків. Крім того, Податковим кодексом України запроваджено облік всіх фізичних осіб - платників податків без використання ідентифікаційних номерів.
Для обліку фізичних осіб - платників податків використовується реєстраційний номер облікової картки - документа, який фізична особа подає для реєстрації платником податків.
Відповідно до п. 1 спільного наказу Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.10 №955/628 «Про втрату чинності спільних наказів Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226 та від 06.07.2006 №386/663»спільний наказ Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.04 №602/1226 «Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів»втратив чинність з 21.01.11р.
Також, згідно п. 2.1 п. 2 наказу ДПА України від 17.12 10 №954 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України»наказ ДПА України від 27.01.98 №43 «Про затвердження Положення про карту фізичної особи - платника податків»втратив чинність з 21.01.11р.
Таким чином судом встановлено, що починаючи із 01.01.11р. облік фізичних осіб - платників податків. які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової карт платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служб згідно із п. 63.6 ст. 63 гл.6 та п. 70.1 ст. 70 гл.7 р. II Податкового кодексу України, а також п. 2 VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.12.10р. №954, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по- батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби ставиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номері паспорта.
Враховуючи наведене, фізична особа, яка через свої релігійні та інші переконання раніше відмовилася від прийняття ідентифікаційного номеру та в паспорті громадянина України має відмітку про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера, внесену до введення в дію Податкового кодексу України, втрачає таке право починаючи з 21.01.11 року.
Згідно із п. 1 р. VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.12.10р. №954 фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою №1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
Пунктом 8 р. VIII Положення №954 визначено, що за зверненням фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та подала Повідомлення до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8 до Положення №954.
Таким чином судом не встановлено з боку відповідача порушення зазначених нормативних документів; законодавчих актів з цього питання, які б врегульовували його вирішення іншим шляхом, на даний час судом не виявлено.
Доводи позовної заяви висновки суду не спростовують та не є переконливими. При цьому суд зауважує. Що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Послання позивачки на рішення суду від 18.08.2004р. щодо надання їй права здійснювати платежі без ідентифікаційного номеру, суд до уваги не приймає, оскільки в даній справі позивачка заявляє інші позовні вимоги. Крім того, згадане рішення суду було прийнято на підставі законодавства, що діяло раніше, на час його прийняття, та не може змінювати положень законодавства, введених в дію пізніше, якщо вони по іншому регулюють спірне питання.
Суд звертає увагу, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, перевіривши оскаржувані в даній справі дії відповідача з огляду на наведену норму, суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи в задоволенні прохання позивачки та не вчиняючи дії щодо її задоволення, діяв правомірно, вірно застосувавши норми чинного законодавства та діючи в їх межах.
За таких обставин судом при розгляді справи не виявлено підстав для визнання цих дій (бездіяльності) незаконними та, відповідно, не встановлено підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
На підставі викладеного, п. 63.6 ст. 63 гл.6 та п. 70.1 ст. 70 гл.7 р. II Податкового кодексу України, та керуючись ст. ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції в Балаклійському районі Харківської області про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинення дій, - у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2011 року.
Суддя Присяжнюк О.В.