про залишення позовної заяви без розгляду
01 липня 2011 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/5449/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Довгопол М.В.,
при секретарі - Ворошилові Ю.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Горобця О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
25 червня 2011 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання незаконними та скасування п. 1 наказу УМВС України в Полтавській області № 469 від 30 вересня 2010 року, наказу від 25.01.2011 року № 16 о/с, поновлення на посаді старшого оперуповноваженого сектору БНОН Лубенського МВ УМВС України в Полтавській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 13741 грн. 80 коп.
У позовній заяві зазначено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення його.
В обгрунтування клопотання позивач посилався на те, що підставою його звільнення згідно оскаржуваних наказів було порушення кримінальної справи Лубенською міжрайонною прокуратурою № 10114000090 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, проте за скаргою позивача постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 січня 2011 року, яка набрала чинності 11.05.2011 року, було скасовано постанову Лубенського міжрайонного прокурора від 13.09.2010 року про порушення кримінальної справи. Зазначає, що фактично і процесуально був позбавлений можливості і права оскаржувати звільнення без доведення невинуватості в порядку кримінального судочинства, тому вважає, що місячний строк на звернення до адміністративного суду необхідно обчислювати із 11.05.2011 року - дати набрання чинності постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 січня 2011 року.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали клопотання про поновлення строку на подання адміністративного позову, просили його задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Розглянувши клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням змін, внесених Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VІ, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частинами 2, 3 статті 99 Кодексу визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує накази УМВС України в Полтавській області від 30.09.2010 року № 469 «Про надзвичайну подію в Лубенському МВ та притягнення до дисциплінарної відповідальності»та від 25.01.2011 року № 16 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно п. 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV, звільнення з органів внутрішніх справ є одним із видів дисциплінарних стягнень.
Відповідно до частин 6, 8 статті 14 Дисциплінарного статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Згідно частини 5 статті 18 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Частиною 1 статті 21 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Судом встановлено, що із оскаржуваним наказом від 30.09.2010 року № 469 позивач ознайомився та отримав його копію 24.01.2011 року, про що свідчить його підпис на примірнику відповідного наказу. 25.01.2011 року позивач отримав трудову книжку із записом про звільнення на підставі наказу від 25.01.2011 року № 16 о/с, що підтверджується відповідною розпискою. Таким чином про оскаржувані накази від 30.09.2010 року № 469 та від 25.01.2011 року № 16 о/с щодо накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з органів внутрішніх справ позивач дізнався 24-25 січня 2011 року, при цьому звернувся до адміністративного суду з позовом лише 10 червня 2011 року, що підтверджується даними поштового відділення на конверті, в якому направлено позовну заяву.
Отже, позивачем пропущено як місячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч. 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для позовів про звільнення з публічної служби, так і трьохмісячний строк для оскарження дисциплінарного стягнення, визначений статтею 21 Дисциплінарного статуту.
Надаючи оцінку поясненням позивача про причини пропуску строку, суд виходить з наступного.
Із наказу № 469 від 30.09.2010 року вбачається, що позивача піддано дисциплінарному стягненню у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення абзацу 1 статті 5 Закону України "Про міліцію", абз. 3 Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, п.п. 3, 5, 10 Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ, недотримання абзаців 1, 6, 11 статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, що виявилося у незаконному проникненні до приміщення громадян та вчиненні протиправних дій. Вказані порушення встановлені в ході службового розслідування, за результатами якого складено висновок від 27.09.2010 року.
За таких обставин посилання позивача на те, що єдиною підставою його звільнення з органів внутрішніх справ було порушення Лубенською міжрайонною прокуратурою 13.09.2010 року кримінальної справи № 10114000090 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, суд вважає необгрунтованими. Факт порушення зазначеної кримінальної справи послугував лише підставою службового розслідування, в ході якого було встановлено порушення службової дисципліни, за яке позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Тому доводи позивача про те, що він фактично і процесуально був позбавлений можливості оскаржувати звільнення без доведення невинуватості в порядку кримінального судочинства, суд вважає безпідставними.
Подання позивачем скарги на постанову про порушення кримінальної справи до Лубенського міськрайонного суду в порядку кримінального судочинства не перешкоджало позивачу в строк, встановлений чинним законодавством, звернутися до адміністративного суду із позовом про оскарження наказів про звільнення та поновлення на роботі.
Інших обставин, які б утруднювали звернення позивача до адміністративного суду, зокрема, хвороба, тощо, позивачем не наведено.
Згідно статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Поважними за змістом даної статті є обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність поважних причин для пропуску строку звернення до суду, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення пропущеного строку.
Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 07.07.2010 №2453-VІ, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 100, статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання ухвали з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В. Довгопол