Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
29.06.2011 р. Справа № 2а-5703/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Котенко О.В.,
представників:
позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 117/05 від 13.05.2011 року,
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 432/9/10-00 від 17.01.2011 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом Приватного підприємства «Каскад і Ко»( вул. Бузніка, 4, м. Миколаїв, 54010)
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ( вул. Галини Петрової , 2А, м. Миколаїв, 54029)
про скасування податкових повідомлень-рішень №0001492301/0 від 11.03.2010 р., № 0001812301/1 від 01.06.2010р..
Керуючись ст.71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001492301/0 від 11.03.2010 року.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001812301/1 від 01.06.2010 року.
3. Відшкодувати Приватному підприємству “Каскад і Ко” (вул. Бузніка, 4, м. Миколаїв, 54010, код 32332945) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя О.В. Малих
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
29 червня 2011 р. Справа № 2а-5703/10/1470
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Котенко О.В.,
представників:
позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 117/05 від 13.05.2011 року,
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 432/9/10-00 від 17.01.2011 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом Приватного підприємства «Каскад і Ко»( вул. Бузніка, 4, м. Миколаїв, 54010)
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ( вул. Галини Петрової , 2А, м. Миколаїв, 54029)
про скасування податкових повідомлень-рішень №0001492301/0 від 11.03.2010 р., № 0001812301/1 від 01.06.2010р..
Позивач, Приватне підприємство “Каскад і Ко”, звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень №0001492301/0 від 11.03.2010 року, № 0001812301/1 від 01.06.2010року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва під час здійснення перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, на підставі висновків якої прийняте податкові повідомлення -рішення, неправильно застосувала норми діючого законодавства, що привело до безпідставного висновку щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 117 509 грн. за період з вересня 2007 року по вересень 2009 року і неправомірно прийняла податкові повідомлення-рішення від 11.03.2010 року №0001492301/0, та № 0001812301/1 від 01.06.2010року.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що податкові повідомлення-рішення, оскаржувані позивачем, були прийняті за результатами проведеної перевірки у зв'язку з виявленням порушень податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для їх скасування не має.
В обґрунтування правової позиції відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 168-168).
Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу “Камертон”.
У судовому засіданні 29.06.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами якої 11.02.2010 року було складено акт № 387/232-00/32332945 (далі - акт перевірки) (а.с. 61-107). У зазначеному акті зафіксовано, що перевіркою встановлені порушення позивачем :
- п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.11.3 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР , а саме занижено податок на прибуток у сумі 9 291 грн.;
- п.п. 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.3.1 п. 7.3., п.п. 7.4.5 п. 7.4 п.п. 7.5.1 п. 7.5., п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон "Про ПДВ"), а саме завищення суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування на суму 117 509 грн..
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.03.2010 року № 0001492301/0, (а.с.) та № 0001812301/1 від 01.06.2010року.
Актом перевірки встановлено, що позивачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2009 року та вересень 2009 року задекларовано податковий кредит минулих періодів за період вересень 2008 року у сумі 78 333 грн., жовтень 2008 року 83 473 грн., що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 161 806 грн..
Висновок відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 161 806 грн. ґрунтується на тому, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і повинні були включені до складу податкового кредиту у той період коли виникли податкові зобов'язання.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про податок на додану вартість” визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Між ПП “Каскад і Ко» та ТОВ ВКФ «Нікпромтех» укладенні договори підряду від 25.08.2008 року (а.с. 196-198); від 10.06.2008 року (а.с.199-201) та договір про співпрацю від 22.06.2007 року (а.с. 214-217).
На виконання умов зазначених договорів, ТОВ ВКФ «Нікпромтех» виконало позивачу монтажні роботи, що підтверджується :
- видатковими накладними №Н-0110/08 від 01.10.2008 року (а.с.186), №Н-2010/1 від 20.10.2008 року (а.с.187), №Н-2710-01 від 27.10.2008 року (а.с.192), №Н-2710-02 від 27.10.2008 року (а.с.193), №Н-2710-03 від 27.10.2008 року (а.с.1924-195), №-0109 від 11.09.2008 року (а.с.218), № Н-00001109 від 19.09.2008 року (а.с.219), №-0109/3 від 11.09.2008 року (а.с.221);
- Актом здачі-приймання робіт №Н-2010/2 від 20.10.2008 року (а.с.188), №Н-00000109 від 29.09.2008 року (а.с.220);
- Актами прийомки виконаних робіт б/н від 27.10.2008 року (а.с.189-191), б/н від 29.10.2008 року (а.с.202-206).
При цьому, у акті перевірки та запереченнях відповідача факт виконання зазначених договорів під сумнів не ставиться.
З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ, складені контрагентом у вересні 2008 року та жовтні 2008 року.
Фактично податкові накладні були отримані позивачем на його запити у лютому 2009 року, що підтверджується супровідним листом (а.с 121).
За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.
Позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.
Таким чином, суд приходить до висновку про додержання позивачем вимог п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.
Згідно до положень абзаців 1,2 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
В акті перевірки відповідачем вказано, що такої скарги від позивача не надходило.
Враховуючи це, суд вважає за необхідне вказати, що абзацом 2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що неможна розуміти як обов'язок.
Акт перевірки не містить більш жодного обґрунтування порушення позивачем п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.
Отже, виходячи з наведених положень закону, суд дійшов висновку, що позивач при включенні в податковий кредит за лютий та вересень 2009 року суми ПДВ по податкових накладних, діяв відповідно до норм законодавства.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень №0001492301/0 від 11.03.2010 року, № 0001812301/1 від 01.06.2010року.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст.71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001492301/0 від 11.03.2010 року.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001812301/1 від 01.06.2010 року.
3. Відшкодувати Приватному підприємству “Каскад і Ко”( вул. Бузніка, 4, м. Миколаїв, 54010, код 32332945) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя О.В. Малих
Постанова оформлена у відповідності до ст.. 163 КАС України
та підписана суддею 01 липня 2011 року